Питання для самоконтролю:

1. Коли українська мова перетворюється на важливий фактор етнічного розвитку?

2. Розкажіть про перші друкарні в Україні?

3. Яку роль зіграли церковні братства в культурному розвитку України?

4. Назвіть особливості готичного стилю ?

5. В чому полягала особливість іконографії ?

6. Дайте характеристику архітектурним пам’яткам польсько-литовської доби ?

7. Що таке скрипторії ?

Тема 5. Українська культура доби козацько-гетьманської держави. Українське бароко (друга пол. Хvіі – серед. Хvііі ст.). План лекції:

1. Реформація церкви та освіти, розвиток науки.

2. Розвиток і поширення друкарської справи.

3. Українська барокова література.



Основна література: 2,6,7.

Додаткова: 2,8,9,14,19.

1, 2, 3, 4, 5.

Міні – лексикон: козацьке бароко, риторика та піїтика, антропологізм, козацькі літописи, єзуїтські колегії, вертеп, кобзарі, багатоярусний іконостас, світська кам’яна архітектура.

1. Реформація церкви та освіти, розвиток науки.

Українська церква XVII—XVIII ст. була свого роду політично чинним фактором. За організаційною структурою, принципами налагодження внутрішнього життя в Україні і взаємодії зі "світом" церква відтворювала форми держави, перебираючи на себе насамперед проблеми духовного життя.

Інтеграція церкви в суспільне життя України зробила її чинником не так моральним, як практичним, певного роду владною інституцією на місцевому ґрунті, стабілізатором суспільного життя навіть за умов іноземного панування.

Вона зберігала етнокультурну етнополітичну єдність певних українських територій. Історичне буття українського народу як колонізованого етносу зумовило й те, що в Україні церква як соціальний інститут відігравала досить значну роль в національному самовиявленні українства. І не просто церква як духовна сила, а церква як братство віруючих, світський елемент якого поширював свій вплив на всі сфери життя.



Про євангелістськість

українського православ'я свідчить

форми обрядового здійснення Святих Таїнств

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Характерні риси українського православ’я:

Демократизм - _________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Соціальність- - ________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Самобутність віровчення і культу українського правосла в'я позначилася і на церковному мистецтві — іконописі, архітектурі

У системі шкільництва на Запоріжжі відомі три типи шкіл:

• січові ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Монастирські_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• церковно-парафіяльні

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Феномен духовності козацької педагогіки — у поєднанні духовно-інтелектуального та фізичного ідеалу, вірі у вищість справедливості, мужності та мудрості. Діяльність козацьких шкіл становить важливий етап в історії освіти в Україні. Навчання тут велося українською мовою.

2. Розвиток і поширення друкарської справи.

На середину XVII ст. друкована книга стала істотним чинником розвитку української культури. її тематика відображала стан церковного життя, освіти, науки, мистецтва, суспільно-політичної думки.

Принципово важливо підкреслити підтримку українського друкарства гетьманським урядом і козацькою старшиною. Гадяцький договір України з Польщею 1658 р. передбачав, що в автономній Українській державі буде діяти необмежена кількість ("скільки потрібно") шкіл, колегіумів, друкарень, можна буде друкувати світські та релігійно-політичні книги.

Лавра як головний видавничий осередок другої половини XVII — початку XVIII ст.:

____________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

кириличні букварі -

Невід’ємною складовою частиною давньої друкованої книги, особливо літургійної, стали орнаменти (набірні, які друкувалися з вилитих подібно до шрифту орнаментальних елементів, і гравійовані — відбиті з дереворитних або мідеритних кліше), а також зображення (спершу виключно дереворитні, пізніше й мідерити — відбитки з мідних кліше).

Неодмінні атрибути титульної сторінки :

1. назва книжки, набрана великими літерами, і вихідні дані, обрамлені дереворитною оздобною рамкою — "фортою", яка в ранніх виданнях має вигляд архітектурного порталу.

2. До архітектурних колон додавали оздобний рослинний орнамент, — інколи бічні колони обплетені виноградною лозою.

3. Архітектурна рамка доповнюється клеймами із зображеннями святих або свят, алегоричних композицій.

4. Новим елементом у розвитку титульного аркуша були рамки без фронтону, замість нього центральну частину сторінки оточувала складна композиція, в якій численні клейма з’єднувалися бароковими гірляндами з листям, квітами, плодами.

класична архітектурна

рамка-портал -

фронтиспісна гравюр

із зображенням святого-

Важливу роль в оформленні книги відігравали заставки — орнаментальні композиції, що вміщувалися перед початком розділів______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Зразками високого мистецтва стали в середині XVII ст. праці гравера Іллі, наприкінці століття Никодима Зубрицького і Діонісія Сінкевича. Окремі видання ілюструвалися також і гравюрами на міді. Інколи мідерити виготовлялися лише для частини тиражу. Найвищі досягнення мистецтва оформлення книги металогравюрою пов’язані з іменами майстрів, які працювали для Київської лаври в кінці XVII — середині XVIII ст. — Леонтія і Олександра Тарасевичів, Інокентія Щирського, Григорія Левицького .