2.Становлення культури як один із аспектів становлення людини та суспільного способу життя.

Серед цих найважливіших процесів, що заклали фундамент історії людства, своє місце займає формування культури як особливої сфери людського суспільства. Причому для ранніх етапів історії різних народів характерна єдність закономірностей, спільність проявів становлення культури.

Роль і місце культури в діяльності людини можна зрозуміти лише на основі уявлень про те, що діяльність виконує функцію відтворення. Існують простий, інтенсивний і деструктивний типи відтворення суспільства.

інтенсивний тип

відтворення суспільства– це

деструктивний тип

відтворення суспільства - це

3. Складові української культури. Основні функції культури. Періодизація історії української культури.

Джерелами національної культури є:

а) природне оточення, у т. ч. фізичні, біологічні особливості її носіїв;

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

б) етнокультурні успадкування від давніх історичних періодів; в) особливості історії;

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

г) взаємини із сусідами, зовнішні культурні впливи; ґ) професійна культурна творчість, у т. ч. інтелектуальна культура, зокрема філософія.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



Основні функції культури:

Періодизація історії української культури:

1). Перший період розвитку української культури охоплює часовий відрізок від її витоків і до прийняття християнства, тобто — це культура східнослов'янських племен дохристиянської доби.________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2). Другий період розвитку української культури припадає на час існування княжої держави — Київської Русі та Галицько-Волинського князівства ( українська культура княжої доби)________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3). Третій період розвитку української культури припадає на литовсько-польську добу в історії нашого народу______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4). Четвертий період розвитку української культури припадає на козацько-гетьманську добу, яка характеризується новим історичним контекстом, зумовленим закінченням Визвольної війни в середині XVII ст., з одного боку, і поступовим обмеженням, а згодом і втратою автономії Україною наприкінці XVIII ст., з іншого.______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5). П'ятий період розвитку української культури охоплює часовий відтинок років великої неволі нашого народу — від часів зруйнування Гетьманщини і до початку XX століття_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6). Шостий період розвитку української культури є часом нового міжвоєнного та повоєнного поневолення України її східними та західними сусідами й охоплює часовий відтинок від початку XX ст. до кінця 80-х років________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7).Сьомий період розвитку української культури триває в нових історичних умовах. Це — сучасний період, що охоплює часовий простір від кінця 80-х і по сьогодення ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

За характером українська культура належить до культур слов'янського типу, проте генетична спорідненість українців з іншими слов'янськими народами не виключає не лише культурної, а й етнічної унікальності тубільного населення. Як визнано сучасними вченими, "культурний етногенез стародавнього населення України вирізнявся складністю й багатолінійністю. В ідеологічному, етнопсихологічному, філософському, життєдіяльному планах східний слов'янин, а відтак і українець — не одвічна біологічна й історична даність, а наслідок тривалої еволюції людського життя на наших землях, спадкоємець усіх попередніх народів, котрі спільними зусиллями витворили підвалини його специфічно-національного способу життя та світогляду".