- •Міністерство освіти і науки України Київський національний торговельно-економічний університет Кафедра філософських та соціальних наук
- •Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу кнтеу заборонено
- •Історія української культури
- •Методичні рекомендації щодо роботи з опорним конспектом лекцій.
- •План лекції:
- •1.Походження культури. Процес культурогенезу на теренах України.
- •А. Камю
- •2.Становлення культури як один із аспектів становлення людини та суспільного способу життя.
- •3. Складові української культури. Основні функції культури. Періодизація історії української культури.
- •В исновки
- •Питання для самоконтролю:
- •План лекції:
- •Особливості первісної культури
- •Характерні особливості трипільської культури:
- •Черняхівська культура (від іі до V ст. Н.Е.). Цей період в історії України характеризується вченими як культура антів.
- •Питання для самоконтролю:
- •План лекції:
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Архітектурні пам'ятки України цієї доби можна поділити на три групи:
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5. Українська культура доби козацько-гетьманської держави. Українське бароко (друга пол. Хvіі – серед. Хvііі ст.). План лекції:
- •1, 2, 3, 4, 5.
- •3.Українська барокова література.
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •План лекції:
- •1. Особливості розвитку української культури в умовах російсько-австрійської експансії. Формування української національної свідомості.
- •Риси класицистичного стилю яскраво втілилися в скульптурі:
- •Визначальні риси реалізму:
- •Питання для самоконтролю:
- •План лекції:
- •1. Особливості розвитку української культури на початку хх ст. Освітній, науковий і технічний рівень в Україні на початку новітньої доби.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8. Культура та духовне життя Радянської України
- •План лекції:
- •3.Кінематограф першої половини хх ст..
- •Питання для самоконтролю:
- •Т ема 9. Провідні тенденції розвитку сучасної української культури. Модерн і постмодерн. (Лекція перша) План лекції:
- •Питання для самоконтролю:
- •(Лекція друга)
- •Питання для самоконтролю:
- •Vі. Список рекомендованих джерел
- •Інтернет-ресурси:
Висновки
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_
________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Питання для самоконтролю:
Дайте характеристику українського бароко ?
Які особливості козацтва визначили його роль у культурній розбудові України ?
У чому полягала реформа церкви та освіти в ХVІІ ст . ?
Назвіть найважливіші козацькі літописи кінця ХVІІ - середини ХVІІІ ст?
Назвіть основні літературні жанри цієї доби ?
Що таке панегірики?
Яким був образ козака в добу українського бароко ?
( к. ХVІІІ – ХІХ ст..)
План лекції:
Особливості розвитку української культури в умовах російсько-австрійської експансії. Формування української національної свідомості.
Архітектура та образотворче мистецтво.
Громадсько-просвітницька діяльність українських товариств.
Основна література: 1,2,4,5.
Додаткова: 15,16,20,33 .
1, 2, 3, 4, 5
Міні – лексикон: українське національне відродження, політична й культурна автономія, романтизм, археографічні комісії, фольклористика, народна жива мова, натуралізм, ідеологія новітнього українства, народно-месіанська ідея.
1. Особливості розвитку української культури в умовах російсько-австрійської експансії. Формування української національної свідомості.
Наприкінці XVIII ст., коли почався процес національного відродження, українська етнолінгвістична територія, тобто ті землі, де жили українці, перебувала в межах двох багатонаціональних імперій: Російської та Австрійської. Цей політичний поділ залишився до Першої світової війни.
Національне відродження -
____________________________________________________________________________________________________________
Сутність відродження виявляється в модернізації нації, її оновленні у системі реалій сучасного життя, поступі загальнолюдської цивілізації.
В підході до з'ясування сутності та періодизації національного відродження в наукових публікаціях простежуються два протилежні погляди:
це однобічний процес утвердження національної свідомості в середовищі інтелігенції та поширення її в масах.
____________________________________________________________
____________________________________________________________
національна свідомість – це
У сучасних наукових дослідженнях з проблем духовної культури під поняттям "національне відродження" розуміють етапирозвитку конкретного етносу:
Академічний етап________________________________________
________________________________________________________
Культурний етап_________________________________________
_______________________________________________________
Політичний етап_________________________________________
________________________________________________________
У вітчизняній історико-культурологічній літературі утвердилась думка, згідно з якою початок українського національного відродження пов'язується з виходом у світ "Енеїди" І.Котляревського (1798 p.), який першим увів українську народну мову до літератури, а також з його послідовниками — Г.Квіткою-Основ'яненком та Харківським гуртком літераторів. Науковою основою, що стимулювала їх зусилля, став Харківський університет, навколо якого згуртувалися кращі представники української науки та культури.
Національно-культурне відродження у Галичині пов'язувалося з іменем М.Шашкевича__________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
На думку визначного українського історика Д.Дорошенка, джерела українського національно-культурного відродження потрібно шукати насамперед у пробудженні української народності та збереженні історичної традиції. Ця традиція збереглася передусім на Гетьманщині та у Слобідській Україні. Саме тут відроджувалась національна культура, зокрема література і народна поезія.
історичні традиції - це
Важливим чинником українського національного відродження була ідея народності:
_________________________________________________________;
_________________________________________________________
_________________________________________________________;
_________________________________________________________
Романтизм як художній метод склався наприкінці XVIII — початку XIX ст. і поширився як напрям (течія) у літературі та мистецтві
Поети-романтики Є.Гребінка, Л.Боровиковський, М.Костомаров, А.Метлинський, М.Шашкевич, Т.Шевченко
Характерними ознаками романтизму є
За ідейним спрямуванням і суспільними ідеалами в романтизмі склалося дві течії — прогресивна та революційна.
Прогресивні революційні романтики України (Т.Шевченко, М.Шашкевич та інші) поширювали ідеї народності, гуманізму, розвивали національну мову, оспівували народно-визвольні рухи.
І.Лисяк-Рудницький
Він виділив три етапи на шляху українського національно-культурного відродження:
шляхетський (дворянський, 1780—1840 pp.),________________
________________________________________________________________________________________________________________________;
народницький (1846—1880 pp.), _________________________
________________________________________________________________________________________________________________________;
модерністський (1890—1914 pp.). ________________________
_
На думку видатного історика України Івана Крип'якевича (1886—1967 pp.), українська національна ідея в останні десятиліття XVIII ст. почала життя з історичних розвідок історії народу, історії козацтва.
Це засвідчують праці О.Рігельмана "Летопісне повіствування про Малу Росію, її народ і козаків взагалі", В.Рубана "Короткий літопис Малої Росії з 1506 до 1770 р." (1777 р.), О.Безбородька "Короткий опис Малоросії з 1734 до 1776 р.", "Історія Малої Росії" (ч. 1, 1822 р.) Д.Бантиша-Каменського.
Основоположником художньої прози нової української літератури був Г.Квітка-Основ'яненко_________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
Світський театр _______________________________________
______________________________________________________
_______________________________________________________
Найвідомішим вважався театр поміщика Трощинського в с. Кобинці на Полтавщині, що здобув славу 'Нових Атен". Популярними на той час були трупи акторів-кріпаків поміщика Гавриленка в с.Озерки на Полтавщині та у с.Качанівка Чернігівської губернії.
Підвалини українського професійного театру були закладені_________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
Архітектура та образотворче мистецтво.
В архітектурних спорудах панівні позиції посідав класичний стиль.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Теоретичним підґрунтям класицизму була антична теорія поетики і насамперед «Поетика» Арістотеля, теоретичні засади якого втілювала французька “Плеяда” (XVII ст.). У виробленні своїх загальнотеоретичних програм, особливо в галузі жанру і стилю, класицизм спирався і на філософію раціоналізму.
Основні риси класицизму :
Теоретик класицизму ХVІІІ ст. Й.Вінкельман писав, що “слід уникати надмірної експресії тіла та занадто виразної міміки, яка деформує риси та форми й промовляє до інстинктів глядача, а не до його інтелекту”