Риси класицистичного стилю яскраво втілилися в скульптурі:
1). __________________________________________________________
2). __________________________________________________________
3). __________________________________________________________
Львівську класицистичну скульптуру створювали переважно майстри, творчі пріоритети яких сформувалися в колі Віденської академії мистецтв — Гартман Вітвер, Антон, Йоан, Леопольд Шімзерн та ін. Але у Львові представлена не лише німецько-австрійська лінія класицизму, а й італійська, репрезентована творами видатних західноєвропейських скульпторів другої половини ХVІІІ — першої половини ХІХ ст. Антоніо Канови та Бертеля Торвальдсена.
Тарас Григорович Шевченко (1814 — 1861 pp.) був одним із найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Його талант яскраво виявився у галузі станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури. Він досконало володів технікою акварелі, олії, офорта, рисунка олівцем і пером
Офорт - це
На першу половину XIX ст. припадає зародження української національної музики. Виходять у світ перші збірки народних пісень — "Українські мелодії" (1831 р.) М.Маркевича.
Народницька доба українського відродження надзвичайно важлива на шляху подальшого національно-культурного зростання України. її можна поділити на два періоди:
романтичний_________________________________________________________________________________________________
позитивістський_____________________________________________________________________________________________
етнографія – це
Громадсько-просвітницька діяльність українських товариств.
Навколо Київського університету, відкритого 1834 p., згуртувалася група молодих талановитих романтиків, які виявляли великий інтерес не лише до історії, народознавства, літератури, а й до майбутнього українського народу_______________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________
Кирило-Мефодіївське братство виконало важливу роль на шляху відродження та поширення ідей українського націоналізму___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Перша "Українська громада" виникла в Києві, очолена молодим істориком В.Антоновичем. До її складу входили відомі українські культурні та громадські діячі М.Зібер, М.Драгоманов, П.Житецький, П.Чубинський, М.Старицький, Т.Рильський, Ф.Вовк, І.Касіяненко, М.Лисенко, О.Кониський та ін
_____________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
М.Драгоманов увійшов в історію культури українського народу як видатний фольклорист. Йому належать ґрунтовні наукові праці з історії, фольклору й етнографії: "Історичні пісні малоруського народу" в співавторстві (1874—1875 pp.); "Малоруські народні перекази і оповідання" (1876 p.); "Нові українські пісні про громадські справи. 1764—1880" (1881 p)
______________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Важливим фактором прогресу української
культури став театр.
До провідної трупи ввійшли відомі зірки української сцени М.Садовський (справжнє прізвище Тобілевич, 1856—1933 pp.), П.Саксаганський (справжнє прізвище — Тобілевич, брат М.Садовського, 1859—1930 pp.). М.Заньковецька (справжнє прізвище — Адасовська, 1854—1934 pp.), О.Вірина (справжнє прізвище — Колтановська, р.н. невід. — 1926 p.).
____________________________________________________________
____________________________________________________________
«ідейний реалізм» «ні однієї риски без натури»