- •Міністерство освіти і науки України Київський національний торговельно-економічний університет Кафедра філософських та соціальних наук
- •Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу кнтеу заборонено
- •Історія української культури
- •Методичні рекомендації щодо роботи з опорним конспектом лекцій.
- •План лекції:
- •1.Походження культури. Процес культурогенезу на теренах України.
- •А. Камю
- •2.Становлення культури як один із аспектів становлення людини та суспільного способу життя.
- •3. Складові української культури. Основні функції культури. Періодизація історії української культури.
- •В исновки
- •Питання для самоконтролю:
- •План лекції:
- •Особливості первісної культури
- •Характерні особливості трипільської культури:
- •Черняхівська культура (від іі до V ст. Н.Е.). Цей період в історії України характеризується вченими як культура антів.
- •Питання для самоконтролю:
- •План лекції:
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Архітектурні пам'ятки України цієї доби можна поділити на три групи:
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5. Українська культура доби козацько-гетьманської держави. Українське бароко (друга пол. Хvіі – серед. Хvііі ст.). План лекції:
- •1, 2, 3, 4, 5.
- •3.Українська барокова література.
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •План лекції:
- •1. Особливості розвитку української культури в умовах російсько-австрійської експансії. Формування української національної свідомості.
- •Риси класицистичного стилю яскраво втілилися в скульптурі:
- •Визначальні риси реалізму:
- •Питання для самоконтролю:
- •План лекції:
- •1. Особливості розвитку української культури на початку хх ст. Освітній, науковий і технічний рівень в Україні на початку новітньої доби.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8. Культура та духовне життя Радянської України
- •План лекції:
- •3.Кінематограф першої половини хх ст..
- •Питання для самоконтролю:
- •Т ема 9. Провідні тенденції розвитку сучасної української культури. Модерн і постмодерн. (Лекція перша) План лекції:
- •Питання для самоконтролю:
- •(Лекція друга)
- •Питання для самоконтролю:
- •Vі. Список рекомендованих джерел
- •Інтернет-ресурси:
Питання для самоконтролю:
Які особливості розвитку української культури на початку ХХ ст. ?
Якого рівня досягла історична наука на початку ХХ ст. ?
Що характерне для ознак українського модернізму?
Які Ви знаєте творчі досягнення українських корифеїв театру ?
Що характерне для українського футуризму?
Поясніть поняття «український авангард»?
Назвіть основні риси неоромантизму?
Тема 8. Культура та духовне життя Радянської України
План лекції:
Українське національно-культурне відродження 20-х рр..
Національна культура в умовах панування радянської ідеології 30 – 50-х рр..
Кінематограф першої половини ХХ ст..
Основна література: 1,4,5,7,8
Додаткова: 7,22,25,33 .
1, 2, 3, 4, 5
Міні – лексикон: тоталітарний режим, український супрематизм, «бойчукізм», пролетарське мистецтво, соцреалізм, конструктивізм, модерна українська графіка, «розстріляне відродження», ідеологізація, тоталітарна регламентація культури.
Українське національно-культурне відродження 20-х рр..
Після повалення російського царизму розвиток української культури відбувався під знаком її національно-державного відродження. Демократичні перетворення 1917 р. започаткували бурхливий етап національного культурного відродження (1917 — 1930 pp.), що був торпедований тоталітарним пануванням сталінізму і "соцреалізму" (1930 -1956 pp.).
Загальне піднесення національної культури було тісно
пов'язане з розвитком літературного процесу:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Новій українській поезії того часу були притаманні романтичні настрої:
виходили поетичні збірки В.Чумака ("Заспів"), В.Сосюри ("Червона зима"), І.Кулика ("Мої коломийки");
________________________________________________________________________________________________________________________
чільне місце у тогочасній поезії посідають В.Блакитний, Д.Загул, Г.Епік, В.Поліщук, Є.Плужник, Г.Шкурупій.;
________________________________________________________________________________________________________________________
подією культурного життя стали поетичні збірки П.Тичини "Сонячні кларнети" і "Плуг";
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Творчість М.Вороного знаменувала певний розрив з народницькою поетичною традицією. Він одним з перших ввів до української лірики тему міста, інші модерністські мотиви європейської поезії, протиставляючи поетичну одухотвореність і буденність.
український символізм:
Особливе місце у розгортанні культурного відродження належало неформальній літературній київській групі "неокласиків", їхня естетична програма характерна прагненням до строгої форми, гармонійної завершеності вірша, наслідуванням класичних зразків. Вони намагалися позбавити українську поезію сентименталізму і поверховості, понад усе цінили в літературі професіоналізм, намагалися використовувати у мистецькій практиці на кращі зразки європейської класики.
У своїй діяльності група рішуче виступала проти ідейної платформи "Пролеткульту", профанації літератури, що відбивалася у закликах до масовості, пролетаризації, заперечення класичної культурної спадщини.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
На етапі національного відродження в 20-х роках значно пожвавився новаторський пошук у галузі образотворчого мистецтва. Поштовх у цьому напрямі дала Українська академія мистецтв, утворена 1917 р. Перший її ректор видатний художник-графік Г.Нарбут (1886— 1920 pp.) залишив помітний слід в історії української культури. Його творчий стиль формувався під впливом ренесансних ідей німецького художника А.Дюрера, традицій неокласицизму та модернізму.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Непересічне значення для розвитку українського монументального живопису мала творчість художника М.Бойчука (1882— 1937 pp.). Він обстоював власну концепцію живопису, що ґрунтувалася на поєднанні національних (передусім іконописних) і світових традицій малярства. Він виховав плеяду послідовників (Т.Бойчук, К.Гвоздик, А.Іванова, О.Мизін, О.Павленко, В.Седляр та ін.). Звинувачений у пропаганді буржуазно-націоналістичних ідей, М.Бойчук був репресований 1937 р. і розстріляний, більшість його творів знищено. Але в теорію мистецтва міцно ввійшли поняття "школа Бойчука", "бойчукізм".
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Національна культура в умовах панування радянської ідеології 30 – 50-х рр..
У 1932 р. з'явився термін "соціалістичний реалізм", який був проголошений єдиним правильним методом літератури і мистецтва, що збіднювало, звужувало творчий процес.
Архітектура пройшла досить складний шлях розвитку. Головні якості архітектури - це користь, міцність, краса (функціональне, конструктивне, естетичне). У цей період робилися спроби абсолютизувати одне з них, що знижувало рівень архітектурних творів взагалі.
В українській архітектурі помітний слід залишили такі напрями:
раціоналізм - це прагнення знайти раціональні начала в образному аспекті архітектури, максимально освоїти досягнення сучасної науки і техніки;
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
конструктивізм - спроба створити життєвий простір за допомогою нової техніки, її логічних доцільних конструкцій, а також естетичних якостей таких матеріалів, як метал, дерево, скло. У практиці конструктивізму були частково реалізовані гасла виробничого мистецтва;
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
У розвиткові
скульптури головний акцент робився на
її пропагандистських, ідеологічних
можливостях. Практично в кожному місті,
селищі міського типу були поставлені
пам'ятники В.Леніну. У конкурсах на
проект пам'ятника Т.Шевченку взяли
участь скульптори різних регіонів
СРСР. Переміг М.Манізер, пам'ятник якого
у 1935 р. встановлений в Харкові, він -
автор пам'ятників Т.Шевченку у Києві і
Каневі. На Донбасі добре відомий
пам'ятник Артему І.Кавалерідзе,
встановлений в Святогорську.
Особливості культурних процесів воєнних років повністю диктувалися екстремальними умовами часу. На службу фронту була поставлена наука. У літературі головною стала тема Батьківщини. Патріотичні вірші, статті українських літераторів з'явилися в газетах вже в перші дні війни. Це такі твори, як "Ми йдемо на бій" П.Тичини, "Клятва" М.Бажана, вірші Л.Первомайського.
Частина письменників перебувала в евакуації, деякі залишилися на окупованій території, більшість же була на фронті, активно співробітничали в армійській, фронтовій, республіканській періодиці ("За Радянську Україну!, "За честь Батьківщини!"). З Москви українською вела передачі радіостанція "Радянська Україна" (П.Панч, О.Копиленко, Д.Білоус). У Саратові була організована робота радіостанції ім. Т.Шевченка (Я.Галан, К.Гордієнко, В.Владко). Діяла пересувна прифронтова радіостанція "Дніпро". У воєнні роки одним з головних жанрів стала публіцистика.