- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни київський національний торговельно-економічний університет
- •Курсова робота
- •1.Огляд літератури
- •1.1. Основні відомості про фруктові соки
- •1.2 Процес приготування соків
- •1.3. Вплив соку на здоров'я
- •2. Фізичні властивості фруктових соків та методи дослідження
- •2.1.Фізичні властивості фруктових соків
- •2.2. Фізичні методи дослідження фруктових соків
- •2.2.1 Рефрактометричний метод визначення сухих речовин
- •2.2.2. Визначення концентрації цукру за допомогою сахариметра
- •2.3 Результати дослідження
- •3. Хімічні властивості фруктових соків та методи їх дослідження
- •3.1 Хімічні властивості фруктових соків
- •3.2 Хімічні методи дослідження фруктових соків
- •3.2.1.Ферментативне визначення вмісту сахарози.
- •3.2.2. Визначення титрованої кислотності
- •Висновки і пропозиції
- •Список використаної літератури
2. Фізичні властивості фруктових соків та методи дослідження
2.1.Фізичні властивості фруктових соків
Споживча та харчова цінність і якість фруктових соків залежить не тільки від їхнього хімічного складу, а й від фізичних властивостей. Таких як густина, показник заломлення, електропровідність, теплопровідність, в′язкість, вологовиділення, вміст розчинних сухих речовин, коефіцієнт поверхневого натягу тощо.
Густина або об’ємна маса тіла ρ – це маса одиниці об’єму тобто величина співвідношення маси тіла у стані спокою m до його об’єму V; одиниця густини - кг/м³.
ρ=m /V
Густина залежить від температури (знижується з її збільшенням), складу(знижується при збільшенні води) та тиску. Величина густини лежить в межах від 1.0157 до 1.317 г/см3. Найбільшу густину мають соки з великим вмістом м′якуша.
Основною фізичною властивістю соків є також вміст розчинних сухих речовин, що виражається через градуси Brix. По даному показнику можна судити про ступінь концентрації соку (числові вирази густини приводяться звичайно з посиланням на температуру вимірювання, наприклад, 20°С). Конкретному значенню густини відповідає певний вміст розчинних сухих речовин. Значення вмісту сухих рочинних речовин коливається в межах від 4 до 60%. Найбільш високу густину і відповідно високий вміст розчинних сухих речовин мають концентровані соки.
Показник заломлення (n) – це відношення синуса кута падіння променя (α) до синуса кута його заломлення (β) :
n =sin α /sin β
В середньому показник заломлення соків становить 1.3370-1.6530 [6] .
Залежить від структури, властивостей, хімічного складу та активності речовин. Дорівнює сумарному значенню показника заломлення наявної води та показників заломлення безводного залишку
Електропровідність – здатність соків проводити електричний струм. Вона змінюється зі зміною хімічного складу, структурних властивостей, вмісту цукрів, органічних кислот, зростає зі збільшенням кількості вільної води і зменшенням зв′язаної
В′язкість – внутрішнє тертя. Даний показник підвищується в певних процесах зберігання і переробки соків, що пояснюється збільшенням вмісту сухих розчинних речовин, а також залежить від температури.
Рис 2.1 Вплив температури теплової обробки на в’язкість та оптичну густину соків.
Оптична густина - величина, що характеризує інтенсивність забарвлення соків, та повною мірою залежить від температури досліджуваного продукту.
Коефіцієнт поверхневого натягу - сила, що діє на одиницю довжини контуру поділу фаз сік- повітря. Залежить не тільки від складу, а й від умов та строків зберігання та технологічної обробки. Знижується при нагріванні і в результаті гідролізу(внаслідок утворення поверхнево активних речовин).
Температуропровідність - характеризує швидкість прогрівання або охолодження соків.
d=λ/(C*ρ)
де d- коефіцієнт температуропровідності;
λ- коефіцієнт теплопровідності;
С- питома теплопровідність;
ρ – густина.
Величина температуропровідності залежить від густини та температури продукту .
Вологовиділення – це кількість води виділеної 1000л соку за 1 добу. Вологовиділення залежить як від властивостей самого товару, так і від умов навколишнього середовища ( атмосферного і осмотичного тиску, відносної вологості зовнішнього повітря).