- •1.1. Сутність, структура, функції, категорії соціальної психології та взаємозв'язки з іншими галузями знання
- •4.4. Психологія великих соціальних груп і масових явищ
- •Структура соціальної психології
- •Функції соціальної психології
- •Взаємозв'язки соціальної психології з іншими галузями знання
- •1.2. Предмет і завдання соціальної психології
- •Завдання соціальної психології
- •1.3. Формування і розвиток соціально-психологічних знань
- •Передумови виникнення соціальної психології як самостійної галузі знання
- •Становлення і розвиток вітчизняної соціальної психології
- •1.4. Методологія і методи соціальної психології
- •Метод спостереження
- •Метод опитування
- •Метод тестування
- •Метод групової оцінки особистості
- •Метод експерименту
- •Метод вивчення документів
- •Метод соціометрії
- •2. Соціально-психологічні проблеми особистості
- •2.1. Особистість з погляду соціальної психології
- •Особливості взаємозв'язку особистості і суспільства
- •Соціально-психологічні теорії особистості
- •Психоаналіз
- •Екзистенціальна психологія
- •Акмеологічний підхід до вивчення особистості
- •Трансакційний аналіз особистості
- •2.2. Специфіка соціально-психологічного підходу до вивчення особистості
- •Соціально-психологічна природа особистості
- •Соціально-психологічні орієнтири дослідження особистості
- •2.3. Соціально-психологічні проблеми соціалізації особистості
- •Сутність соціалізації, її сфер, стадій, інститутів і механізмів
- •Соціально-психологічні особливості соціалізації представників різних вікових категорій
- •Соціалізація підлітків
- •Соціалізація старшокласників
- •Соціалізація студентської молоді
- •Соціалізація особистості у зрілому віці
- •Вікові кризи життя і процес соціалізації індивіда
- •Асоціальні прояви особистості
- •2.4. Соціальна установка
- •Сутність соціальної установки
- •Соціальна установка і реальна поведінка
- •2.5. Особистість у групі
- •Самосвідомість особистості як чинник становлення у групі
- •Специфіка входження особистості в групу
- •Індивідуальні особливості людини і зовнішні поведінкові вияви
- •Статусно-рольові характеристики особистості
- •Статево-рольові параметри особистості
- •Поведінка особистості і соціальна напруженість
- •3. Соціально-психологічна характеристика спілкування
- •3.1. Спілкування як феномен соціальної психології
- •Соціально-психологічна специфіка спілкування
- •Особистість у контексті спілкування
- •Основні характеристики спілкування
- •Структура спілкування
- •Функції спілкування
- •Види спілкування
- •Стратегії спілкування
- •Тактики спілкування
- •Стилі спілкування
- •Засоби спілкування
- •Вербальні засоби спілкування
- •Невербальні засоби спілкування
- •Форми спілкування
- •Розмова по телефону
- •Переговори
- •Соціокультурні аспекти спілкування
- •3.2. Комунікація в міжособистісних відносинах
- •Сутність міжособистісної комунікації
- •Специфіка міжособистісної комунікації
- •Види і форми комунікації
- •Комунікативний простір міжособистісних відносин
- •Психологічні особливості вербальної комунікації
- •Психологічні особливості невербальної комунікації
- •3.3. Міжособистісна взаємодія
- •Особливості взаємодії в соціальній психології
- •Види взаємодії
- •Основні наукові погляди на взаємодію та її структуру
- •Потреба у взаємодії
- •Форми поведінки особистості у міжособистісній взаємодії
- •Деструктивні форми взаємодії
- •Агресія
- •Упередження
- •Конфліктна взаємодія
- •Структура конфлікту
- •Типологія конфліктів
- •Причини виникнення конфліктів
- •Динаміка конфлікту
- •Взаємодія на рівні дружби і любові
- •Альтруїстична поведінка у взаємодії
- •Взаємодія і міжособистісний вплив
- •Загальна характеристика міжособистісного впливу
- •Види міжособистісного впливу
- •Психологічний вплив
- •Особистий вплив
- •Функціонально-рольовий вплив
- •Індивідуально-специфічний вплив
- •Комунікативний вплив
- •Види психологічного впливу
- •Переконання
- •Зараження
- •Навіювання
- •Наслідування
- •3.4 Сприймання і розуміння людьми одне одного у процесі міжособистісного спілкування
- •Соціальне і міжособистісне пізнання
- •Особливості процесів міжособистісного пізнання
- •Перцептивні механізми та ефекти
- •Ідентифікація
- •Емпатія
- •Егоцентризм
- •Рефлексія
- •Стереотипізація
- •Каузальна атрибуція
- •Ефекти соціальної перцепції
- •3.5. Перешкоди на шляху спілкування
- •Труднощі спілкування
- •Загальна характеристика труднощів спілкування
- •Психологія утрудненого спілкування
- •Деформації спілкування
- •Бар'єри спілкування
- •4. Соціальна психологія груп і міжгрупової взаємодії
- •4.1. Феномен групи з погляду соціальної психології
- •Соціальна спільність і соціальна група
- •Соціально-психологічні параметри, характеристики та ознаки групи
- •Параметри, що характеризують групу як цілісність
- •Параметри, що характеризують індивіда як клена групи
- •Соціально-психологічні ознаки групи
- •Класифікація груп
- •4.2. Мала група у контексті соціальної психології
- •Сутнісні ознаки малої групи
- •Основні підходи та напрями у вивченні малої групи
- •4.3. Динамічні характеристики малої групи
- •Групова динаміка
- •Концепції і моделі розвитку малої групи
- •Нормативний вплив у групі
- •Керівництво і лідерство у малих групах
- •Особливості керівництва і лідерства у групі
- •Теорії походження лідерства
- •Теорія рис (особистісна теорія лідерства)
- •Ситуаційна теорія лідерства
- •Поведінковий підхід до проблем лідерства
- •Синтетична (системна) теорія лідерства
- •Стилі і типологія лідерства
- •Прийняття групового рішення
- •Прийняття рішення як теоретична проблема
- •Прийняття рішення як практична проблема
- •Проблема групової згуртованості і груповий конфлікт
- •4.4. Психологія великих соціальних груп і масових явищ
- •Загальна характеристика великих соціальних груп
- •Класифікація великих соціальних груп
- •Загальні ознаки великих соціальних груп
- •Структура психології великих соціальних груп
- •Методи дослідження психології великих соціальних груп
- •Психологія соціальних класів
- •Психологія етнічних груп
- •Ментальність
- •Національний характер
- •Національна свідомість
- •Особливості психічного складу українців
- •Психологія масових явищ
- •Психологічні особливості великих стихійних груп
- •4.5. Соціальна психологія міжгрупових відносин
- •Розвиток соціально-психологічних уявлень про міжгрупові відносини
- •Специфіка міжгрупової взаємодії та міжгрупового сприймання
- •5. Особливості прикладної соціальної психології
- •5.1. Загальна характеристика прикладної соціальної психології
- •Предмет і завдання прикладної соціальної психології
- •Особливості прикладних досліджень у соціальній психології
- •5.2. Основні сфери застосування прикладної соціальної психології
- •Прикладна соціальна психологія у сфері економіки і виробництва
- •Прикладна соціальна психологія у сфері політики
- •Прикладна соціальна психологія і управління
- •Прикладна соціальна психологія у сфері освіти і науки
- •Прикладна соціальна психологія і охорона здоров'я
- •Прикладна соціальна психологія і сім'я
- •Прикладна соціальна психологія у правовій сфері
5. Особливості прикладної соціальної психології
Прикладний аспект соціальної психології полягає в застосуванні принципів, методології, теоретичних соціально-психологічних знань для розв'язання конкретних практичних завдань у політиці, економіці, сфері виховання, навчання та ін. Завдяки цьому впорядкованішою, науково вивіреною стає соціальна практика, а соціально-психологічна наука збагачується різноманітними життєвими фактами, пізнає нові проблеми, аспекти буття соціуму, інтегруючи їх у загальну парадигму своїх досліджень. З переходом цивілізації у постіндустріальну, інформаційну епоху наукові набутки, рекомендації, дослідницький інструментарій соціальної психології стають усе більш затребуваними в різних галузях соціальної практики.
5.1. Загальна характеристика прикладної соціальної психології
Соціальна психологія як самостійна галузь знання завжди намагалася задовольняти потреби суспільного життя. Найважливішою з них є інтенсифікація праці шляхом використання психологічних ефектів спільної діяльності.
Сучасне бачення проблем соціальної психології передбачає нові конкретні дослідження, які мають прикладне значення і збагачують соціально-психологічну теорію.
Предмет і завдання прикладної соціальної психології
Можливості використання положень соціальної психології на практиці були пізнані й розкриті на рубежі XIX— XX ст. Спершу соціально-психологічні знання застосовували у рекламній справі. Невдовзі прикладні соціально-психологічні дослідження стали на Заході системними. На вітчизняних теренах вони розпочалися пізніше (на початку 60-х років XX ст.). На багатьох підприємствах було розгорнуто дослідження соціально-психологічних чинників праці, а також впровадження рекомендацій психологів у практику. Стосувалися вони проблем адаптації новачків на підприємстві, ставлення персоналу до нововведень, взаємин у виробничих групах, групової ефективності, стилю керівництва майстрів, організаційних комунікацій та ін. Пізніше почали орієнтуватися і на розв'язання соціальних проблем. Практичні результати цих досліджень збагачували і соціально-психологічну теорію.
Нині прикладні пошуки вітчизняної соціальної психології зосереджені на різноманітних проблемах професіоналізму спеціалістів, їх уміння працювати в команді. Відповідно, певних переоцінок зазнали норми і принципи професійної діяльності, методи наукового дослідження. Активно вживаються у практику вивчення громадської думки, консультування політиків, підприємців, соціально-психологічні тренінги, іміджмейкерство, психотехнології. Проте якість їх результатів ще низька, що є наслідком недостатньої компетентності, соціально-психологічної підготовки багатьох спеціалістів.
Завдання прикладної соціальної психології випливають із її структури, предмета і функцій. Загалом призначення прикладної соціальної психології полягає в оволодінні навичками соціально-психологічної діагностики, консультування і психотехнологій (йдеться про студентів), а також у спрямуванні роботи практичних соціальних психологів. Отже, прикладна соціальна психологія реалізується і як соціальна практика, і як теорія. При цьому соціальну практику здійснюють практичні соціальні психологи (соціальні працівники) і академічні працівники (викладачі, наукові співробітники тощо). До практичного аспекту прикладної соціальної психології зараховують такі її напрями: соціально-психологічна діагностика; соціально-психологічне консультування; соціально-психологічний вплив (застосування соціально-психологічних технологій), надання соціально-психологічної допомоги. Отже, предмет прикладної соціальної психології охоплює закономірності психодіагностики, консультування і застосування психотехнологій у сфері соціально-психологічних явищ (А. Сухов). При цьому соціально-психологічна діагностика передбачає встановлення діагнозу (визначення конкретних характеристик соціально-психологічних явищ), соціально-психологічне консультування включає спілкування психолога - консультанта з індивідом, групою з метою встановлення діагнозу, надання психологічної допомоги, психотехніку впливу — соціальні зміни в організації, особистісне і професійне зростання індивіда, розвиток групи.
Предмет прикладної соціальної психології — закономірності діагностування, консультування і здійснення впливу на соціально-психологічні явища за допомогою психотехнологій у різних сфеpax, умовах і на різних рівнях.
У роботі практичного соціального психолога всі складові предмета прикладної соціальної психології реалізуються в єдності, оскільки він має справу із соціально-психологічними явищами та реальністю, що виникають у процесі суб'єктивного відтворення людьми об'єктивно існуючих соціальних відносин і соціальних спільностей на різних рівнях і в різних умовах. Йдеться про макрорівень (масові рухи, партії, соціальні інститути тощо)" мезо-, тобто середній рівень (соціальні організації) та мікрорівень (малі групи), який охоплює і особистісний рівень, тобто соціально-психологічні характеристики суб'єкта. Умови, в яких виникають соціально-психологічні явища, прикладна соціальна психологія поділяє на нормальні, ускладнені, екстремальні. Вони можуть виявлятися в економічній, політичній, соціальній та інших сферах.
З урахуванням сфер застосування прикладної соціальної психології (соціальна практика, освіта населення, розвиток теоретичних знань) визначають її функції. Наприклад, функції прикладної соціальної психології у сфері соціальної практики полягають у розв'язанні конкретних проблем і регламентуються нормативними актами (положенням про психологічну службу, лабораторію, функціональними обов'язками практичних психологів). Відповідно виокремлюють функції: психологічної служби, її структурного елемента (лабораторії), конкретного психолога. Функціональні обов'язки конкретного психолога різноманітні. А його практика (соціально-психологічна експертиза, консультування та ін.) має дотримуватися таких положень етичного кодексу, як захист інтересів клієнта, конфіденційність у стосунках з клієнтами, повага до індивідуальних і групових відмінностей тощо.
В освітній сфері функції соціальної психології полягають у популяризації соціально-психологічних знань (видання спеціальної літератури) і професійній підготовці практичних соціальних психологів на відповідних факультетах вищих навчальних закладів. Насамперед практичні соціальні психологи навчають населення, поширюють соціально-психологічні знання (лекції, виступи на семінарах та ін.).
Функцією соціально-психологічної теорії є розвиток актуальних теоретичних досліджень (з'ясування закономірностей функціонування і прогнозування розвитку особистостей, груп, спільнот та їх взаємодії), наукове обслуговування прикладної соціальної психології, діяльності соціальних психологів-практиків, яке полягає у забезпеченні їх діагностичними та іншими стандартизованими уніфікованими методиками. Не менш значущою функцією вважають розроблення і впровадження нетрадиційних методик (екологічна психологія, вивчення ментальних характеристик особистості, групова психотерапія та ін.).
Як навчальна дисципліна, прикладна соціальна психологія покликана готувати спеціалістів, збагачувати спеціальними знаннями населення. Як теорія, вона повинна обслуговувати соціальну практику актуальними знаннями, методично забезпечувати професійну діяльність практичних соціальних психологів, чиї конкретні завдання регламентуються їх функціональними обов'язками.