- •1.1. Сутність, структура, функції, категорії соціальної психології та взаємозв'язки з іншими галузями знання
- •4.4. Психологія великих соціальних груп і масових явищ
- •Структура соціальної психології
- •Функції соціальної психології
- •Взаємозв'язки соціальної психології з іншими галузями знання
- •1.2. Предмет і завдання соціальної психології
- •Завдання соціальної психології
- •1.3. Формування і розвиток соціально-психологічних знань
- •Передумови виникнення соціальної психології як самостійної галузі знання
- •Становлення і розвиток вітчизняної соціальної психології
- •1.4. Методологія і методи соціальної психології
- •Метод спостереження
- •Метод опитування
- •Метод тестування
- •Метод групової оцінки особистості
- •Метод експерименту
- •Метод вивчення документів
- •Метод соціометрії
- •2. Соціально-психологічні проблеми особистості
- •2.1. Особистість з погляду соціальної психології
- •Особливості взаємозв'язку особистості і суспільства
- •Соціально-психологічні теорії особистості
- •Психоаналіз
- •Екзистенціальна психологія
- •Акмеологічний підхід до вивчення особистості
- •Трансакційний аналіз особистості
- •2.2. Специфіка соціально-психологічного підходу до вивчення особистості
- •Соціально-психологічна природа особистості
- •Соціально-психологічні орієнтири дослідження особистості
- •2.3. Соціально-психологічні проблеми соціалізації особистості
- •Сутність соціалізації, її сфер, стадій, інститутів і механізмів
- •Соціально-психологічні особливості соціалізації представників різних вікових категорій
- •Соціалізація підлітків
- •Соціалізація старшокласників
- •Соціалізація студентської молоді
- •Соціалізація особистості у зрілому віці
- •Вікові кризи життя і процес соціалізації індивіда
- •Асоціальні прояви особистості
- •2.4. Соціальна установка
- •Сутність соціальної установки
- •Соціальна установка і реальна поведінка
- •2.5. Особистість у групі
- •Самосвідомість особистості як чинник становлення у групі
- •Специфіка входження особистості в групу
- •Індивідуальні особливості людини і зовнішні поведінкові вияви
- •Статусно-рольові характеристики особистості
- •Статево-рольові параметри особистості
- •Поведінка особистості і соціальна напруженість
- •3. Соціально-психологічна характеристика спілкування
- •3.1. Спілкування як феномен соціальної психології
- •Соціально-психологічна специфіка спілкування
- •Особистість у контексті спілкування
- •Основні характеристики спілкування
- •Структура спілкування
- •Функції спілкування
- •Види спілкування
- •Стратегії спілкування
- •Тактики спілкування
- •Стилі спілкування
- •Засоби спілкування
- •Вербальні засоби спілкування
- •Невербальні засоби спілкування
- •Форми спілкування
- •Розмова по телефону
- •Переговори
- •Соціокультурні аспекти спілкування
- •3.2. Комунікація в міжособистісних відносинах
- •Сутність міжособистісної комунікації
- •Специфіка міжособистісної комунікації
- •Види і форми комунікації
- •Комунікативний простір міжособистісних відносин
- •Психологічні особливості вербальної комунікації
- •Психологічні особливості невербальної комунікації
- •3.3. Міжособистісна взаємодія
- •Особливості взаємодії в соціальній психології
- •Види взаємодії
- •Основні наукові погляди на взаємодію та її структуру
- •Потреба у взаємодії
- •Форми поведінки особистості у міжособистісній взаємодії
- •Деструктивні форми взаємодії
- •Агресія
- •Упередження
- •Конфліктна взаємодія
- •Структура конфлікту
- •Типологія конфліктів
- •Причини виникнення конфліктів
- •Динаміка конфлікту
- •Взаємодія на рівні дружби і любові
- •Альтруїстична поведінка у взаємодії
- •Взаємодія і міжособистісний вплив
- •Загальна характеристика міжособистісного впливу
- •Види міжособистісного впливу
- •Психологічний вплив
- •Особистий вплив
- •Функціонально-рольовий вплив
- •Індивідуально-специфічний вплив
- •Комунікативний вплив
- •Види психологічного впливу
- •Переконання
- •Зараження
- •Навіювання
- •Наслідування
- •3.4 Сприймання і розуміння людьми одне одного у процесі міжособистісного спілкування
- •Соціальне і міжособистісне пізнання
- •Особливості процесів міжособистісного пізнання
- •Перцептивні механізми та ефекти
- •Ідентифікація
- •Емпатія
- •Егоцентризм
- •Рефлексія
- •Стереотипізація
- •Каузальна атрибуція
- •Ефекти соціальної перцепції
- •3.5. Перешкоди на шляху спілкування
- •Труднощі спілкування
- •Загальна характеристика труднощів спілкування
- •Психологія утрудненого спілкування
- •Деформації спілкування
- •Бар'єри спілкування
- •4. Соціальна психологія груп і міжгрупової взаємодії
- •4.1. Феномен групи з погляду соціальної психології
- •Соціальна спільність і соціальна група
- •Соціально-психологічні параметри, характеристики та ознаки групи
- •Параметри, що характеризують групу як цілісність
- •Параметри, що характеризують індивіда як клена групи
- •Соціально-психологічні ознаки групи
- •Класифікація груп
- •4.2. Мала група у контексті соціальної психології
- •Сутнісні ознаки малої групи
- •Основні підходи та напрями у вивченні малої групи
- •4.3. Динамічні характеристики малої групи
- •Групова динаміка
- •Концепції і моделі розвитку малої групи
- •Нормативний вплив у групі
- •Керівництво і лідерство у малих групах
- •Особливості керівництва і лідерства у групі
- •Теорії походження лідерства
- •Теорія рис (особистісна теорія лідерства)
- •Ситуаційна теорія лідерства
- •Поведінковий підхід до проблем лідерства
- •Синтетична (системна) теорія лідерства
- •Стилі і типологія лідерства
- •Прийняття групового рішення
- •Прийняття рішення як теоретична проблема
- •Прийняття рішення як практична проблема
- •Проблема групової згуртованості і груповий конфлікт
- •4.4. Психологія великих соціальних груп і масових явищ
- •Загальна характеристика великих соціальних груп
- •Класифікація великих соціальних груп
- •Загальні ознаки великих соціальних груп
- •Структура психології великих соціальних груп
- •Методи дослідження психології великих соціальних груп
- •Психологія соціальних класів
- •Психологія етнічних груп
- •Ментальність
- •Національний характер
- •Національна свідомість
- •Особливості психічного складу українців
- •Психологія масових явищ
- •Психологічні особливості великих стихійних груп
- •4.5. Соціальна психологія міжгрупових відносин
- •Розвиток соціально-психологічних уявлень про міжгрупові відносини
- •Специфіка міжгрупової взаємодії та міжгрупового сприймання
- •5. Особливості прикладної соціальної психології
- •5.1. Загальна характеристика прикладної соціальної психології
- •Предмет і завдання прикладної соціальної психології
- •Особливості прикладних досліджень у соціальній психології
- •5.2. Основні сфери застосування прикладної соціальної психології
- •Прикладна соціальна психологія у сфері економіки і виробництва
- •Прикладна соціальна психологія у сфері політики
- •Прикладна соціальна психологія і управління
- •Прикладна соціальна психологія у сфері освіти і науки
- •Прикладна соціальна психологія і охорона здоров'я
- •Прикладна соціальна психологія і сім'я
- •Прикладна соціальна психологія у правовій сфері
1.4. Методологія і методи соціальної психології
Терміном "методологія" сучасне наукове знання позначає рівні наукового підходу: загальна методологія (загальний філософський підхід і спосіб пізнання явищ дійсності);
спеціальна методологія (сукупність методологічних принципів, які застосовуються в конкретній галузі знання); сукупність конкретних методів і методичних прийомів.
Соціально-психологічне дослідження, послуговуючись як загальною, так і спеціальною методологією, повинно дотримуватися таких принципів — загальних вихідних положень, котрі обумовлюють взаємодію дослідника із соціально-психологічними реаліями світу:
— принцип історизму. Забезпечує вивчення соціально-психологічної реальності з точки зору її виникнення, етапів і механізмів розвитку, становлення та формування, сучасного і майбутнього станів;
— принцип об'єктивності. Означає вивчення об'єктивних закономірностей розвитку соціально-психологічних явищ у сукупності фактів і подій — суперечливих, багатогранних, позитивних, негативних, типових, нетипових; забезпечує взаємозв'язок об'єктивного та суб'єктивного;
— принцип системності. Передбачає виокремлення певної системної властивості, яка об'єднує елементи системи в єдине ціле, систему зв'язків, структуру, враховуючи при цьому зв'язки і відносини із середовищем. Застосування в соціальній психології цього принципу передбачає такий підхід до соціально-психологічних проявів особистості, сфери спілкування та групових процесів, за якого окремі елементи предмета пізнання і дослідження розглядаються як такі, що взаємодіють, взаємозумовлюються, взаємопов'язані, тобто є елементами єдиного цілого;
— принцип розвитку. Налаштовує на дослідження соціально-психологічних явищ в їх становленні та формуванні. Його застосування має особливе значення під час прогнозування механізмів, моделювання структури соціально-психологічної реальності, шляхів оптимізації міжособистісних стосунків, при вивченні соціокультурної, етнопсихологічної програми поведінки індивідів у групі, складових комунікативного потенціалу особистості;
— принцип гуманізму. Є етичним аспектом соціально-психологічного відображення, визнає і характеризує людину, групового суб'єкта діяльності в сфері спілкування та групових процесів як найвищу цінність;
— принцип активності і творчої діяльності. Вказує на активний взаємозв'язок людей у процесі спільної діяльності, обумовлений актом виявлення творчої діяльності кожного;
— принцип зворотного зв'язку у сфері взаємодії та групових процесів. Означає, що соціально-нормативна регуляція може існувати лише тоді, коли партнери отримуватимуть інформацію про ефект міжособистісних відносин, тобто коли відбувається оцінка дій та вчинків співрозмовників.
Ці принципи ґрунтуються на розумінні природи соціально-психологічного відображення як явища соціального за змістом і психічного за формою та способом регуляції.
Конкретні методи (метод дослідження — спосіб, шлях одержання необхідної інформації про соціально-психологічну реальність) в соціальній психології спрямовані на вивчення соціально-психологічних проявів особистості у міжособистісних відносинах, групових процесах та ін. Сукупність наукових методів збирання, оброблення й аналізу соціально-психологічних фактів дає змогу реалізувати цілі та завдання соціально-психологічного дослідження. Основними джерелами інформації про соціально-психологічні явища є параметри реальних вчинків і поведінки особистості й групи, особливості індивідуальної та групової свідомості, характеристики продуктів матеріальної і духовної діяльності учасників комунікативного процесу, ситуації соціальної взаємодії та ін. Отримана у процесі дослідження соціально-психологічна інформація повинна бути якісною, тобто відповідати вимогам надійності (стабільність результатів при повторних експериментах різних дослідників), обґрунтованості (придатність методу досліджувати саме ті якості об'єкта, котрі вивчаються), точності (чутливість використаних методик до вимірювання досліджуваних якостей).
До головних методів соціально-психологічного дослідження належать: метод спостереження, метод опитування, метод тестування, метод групової оцінки особистості, метод експерименту, метод вивчення документів, метод соціометрії.