- •2. Фази пд процесу. Його компоненти.
- •3. Валідизація методів пд. Види валідності. Сутність.
- •4. Графічне відображення результ. Досл. Види унаочнення.
- •5. Проаналізуйте роль застосування кореляції у психологічних дослідженнях.
- •6. Фактори, що негат.Вплив. На об’єкт.Результ. Вибірки. Обсяг вибірки.
- •7. Психол.-пед. Діагностика. Пд досл. В шк. Галузі.
- •9. У чому полягає теоретична, практична та інструментальна підготовка наук. Спостереження.
- •10. Форми письмового опитування. Ф-ії запитань
- •11.Експертне опитування та види е оцінок. Роль ео.
- •12. Типи вимірюв. Шкал. Критерії шкал.
- •13. Методики виміру емоц. Стану людини, дитини.
- •14. Рівні самооцінки. Методики вивчення. Рівень домагань
- •15.Методи опрац. Емпір. Даних пд досл. Доцільність застос.
- •17. Класиф-я ψ д- х методів (тестів). Вимоги до методик, репрезентат-ть тестових норм. Надійність. Валідність, її види, способи перевірки методик на надійність і валідність.
- •18. Недоліки самозвітів. Як їх врахувати…
- •19. Процедурна структура компонентів експертного оцінювання
- •21. Обґрунтуйте необхідність врахування основних положень, які застосовуються при інтерпретації емпіричних даних у психодіагностичних дослідженнях.
- •23. У чому особливості основних принципів професійної етики психолога? Етичний кодекс психолога. Наведіть приклади можливих наслідків порушення етичного кодексу в діяльності психолога.
- •26. Поняття про інтелектуальний коефіцієнт (iq).
- •29. Особливості усного опитування. Значення методу опитування (інтерв’ю). Опитування як комунікативний процес. Основні перемінні процесу опитування.
- •30. Охарактеризуйте методики по вивченню процесів і видів пам’яті. Завдання психологів. Групи методів вивчення пам’яті.
7. Психол.-пед. Діагностика. Пд досл. В шк. Галузі.
Діагностична функція - одна з основних в діяльності соціального педагога. Мета соціально-діагностичної технології і процес її досягнення показує, чого може досягти соціальний педагог у даній ситуації. Задача – це те, що необхідно вирішити для її досягнення. Найближча мета – це можлива зона найближчого розвитку. Вона дозволяє підготуватися для досягнення малого, проте реального, та створити умови для цілеспрямованого розвитку подальшої діяльності з розробки способу досягнення прогностичної цілі соціально-педагогічної роботи з клієнтом. Кожна наступна ціль передбачає можливість більш повного вирішення соціально-педагогічних проблем клієнта. Поділ цілей на найближчу і наступну дозволяє більшою мірою індивідуалізувати соціально-педагогічну роботу з конкретною людиною.
При організації такої роботи в спеціалізованих закладах цим займаються спеціально підготовлені особи. Як правило, проводиться диференціація діяльності й кожен спеціаліст виконує свій блок роботи. Алгоритм процедур типової технології припускає: ознайомлення з клієнтом (чи соціальним процесом) - постановку задач - виділення предмету діагностики - вибір основних показників або критеріїв - вимірювання і аналіз показників - формулювання і оформлення висновків – висновки - постановку соціального діагнозу.
Одним з об’єктів діагностики виступає особа (дитини, доросла людина). У рамках соціально-педагогічної діагностики особи необхідно:
- виявлення специфічних соціальних якостей, особливостей розвитку і поведінки;
- уточнення соціальної ситуації розвитку;
- визначення ступеня розвитку або деформації різних властивостей і якостей, обумовлених перш за все включенням людини в різні соціальні зв’язки (соціальні установки, позиції, процеси адаптації і соціалізації, комунікативні здібності, психологічна сумісність і т.п.);
- ранжування, опис особливостей об’єкта, що діагностуються;
- побудова “соціального портрета” особи.
У числі обов'язкових документів, що складаються соціальним педагогом, — медико-психолого-педагогічна характеристика клієнтів, яка відноситься до числа документів внутрішнього користування і не підлягає розголосу.
Основою вживання будь-якої діагностичної технології є освоєння теорії, на яку вона спирається. Без цього соціальний працівник може вчинити серйозні помилки в аналізі, інтерпретації і висновках з результатів дослідження. Так, наприклад, в контексті біхевіористичної, когнітивної, та інших психологічних теорій і напрямів передбачаються різні варіанти і моделі технологій діагностики в соціальній роботі.
Процес вирішення проблеми соціальним працівником включає:
1). збір інформації зі всіх джерел, що відносяться до справи;
2). оцінку інформації; 3). визначення проблеми;
4). планування дій; 5). складання докладного чіткого плану дій;
6). здійснення плану дій; 7). оцінку результатів.
У технології соціальної діагностики виділяють ряд процедурних етапів:
- знайомство з клієнтом, визначення завдань, виділення складу ситуацій, що діагностуються, параметрів цієї ситуації, вибір основних показників або критеріїв;
- вимір і аналіз показників; - формулювання висновків діагнозу.
8. +/- Спостереження.
Спостереження. Одним із основних емпіричних методів психологічного дослідження є спостереження, яке полягає в умисному, систематичному та цілеспрямованому сприйнятті психічних явищ з метою вивчення їхніх специфічних проявів у конкретних умовах та з'ясуванні смислу цих явищ, який не може бути даний безпосередньо. Спостереження використовується у процесі дослідження явищ, що підлягають безпосередньому сприйманню, і як метод наукового пізнання змістовно відрізняється від спостереження як засобу пізнання в буденному житті. Психологічне спостереження — це метод наукового пізнання, спрямований на аналіз зовнішніх проявів індивідуального світу «Я» людини (предмета психології) у безпосередній сенсорно-перцептивній взаємодії з ним.
Позитивна якість методу спостереження полягає в тому, що він дає можливість вивчати психічні процеси та явища в природних для них умовах. За необхідної забезпеченості дослідницьких дій засобами аналізу й тлумачення, а також за необхідної доповненості процедури дослідження іншими методами та прийомами метод спостереження є цінним засобом емпіричного пізнання психологічних явищ світу. + багатство зібраних відомостей (забезп. Аналіз як вербальної інфи, так і дій, рухів, вчинків), + допустимість викор. різних технічних засобів, + необов’язкове отримання попередньої згоди дол. «-« - суб’єктивність (досвід, наук. погляди, кваліфікації, інтереси, пристрасті, працьовитість дослідника), «-« - неможливість контролювати ситуацію, вмішуватись у хід подій без їх спотворень «-« - внаслідок пасивної позиції спостерігача вимагає значних затрат часу.