- •2. Фази пд процесу. Його компоненти.
- •3. Валідизація методів пд. Види валідності. Сутність.
- •4. Графічне відображення результ. Досл. Види унаочнення.
- •5. Проаналізуйте роль застосування кореляції у психологічних дослідженнях.
- •6. Фактори, що негат.Вплив. На об’єкт.Результ. Вибірки. Обсяг вибірки.
- •7. Психол.-пед. Діагностика. Пд досл. В шк. Галузі.
- •9. У чому полягає теоретична, практична та інструментальна підготовка наук. Спостереження.
- •10. Форми письмового опитування. Ф-ії запитань
- •11.Експертне опитування та види е оцінок. Роль ео.
- •12. Типи вимірюв. Шкал. Критерії шкал.
- •13. Методики виміру емоц. Стану людини, дитини.
- •14. Рівні самооцінки. Методики вивчення. Рівень домагань
- •15.Методи опрац. Емпір. Даних пд досл. Доцільність застос.
- •17. Класиф-я ψ д- х методів (тестів). Вимоги до методик, репрезентат-ть тестових норм. Надійність. Валідність, її види, способи перевірки методик на надійність і валідність.
- •18. Недоліки самозвітів. Як їх врахувати…
- •19. Процедурна структура компонентів експертного оцінювання
- •21. Обґрунтуйте необхідність врахування основних положень, які застосовуються при інтерпретації емпіричних даних у психодіагностичних дослідженнях.
- •23. У чому особливості основних принципів професійної етики психолога? Етичний кодекс психолога. Наведіть приклади можливих наслідків порушення етичного кодексу в діяльності психолога.
- •26. Поняття про інтелектуальний коефіцієнт (iq).
- •29. Особливості усного опитування. Значення методу опитування (інтерв’ю). Опитування як комунікативний процес. Основні перемінні процесу опитування.
- •30. Охарактеризуйте методики по вивченню процесів і видів пам’яті. Завдання психологів. Групи методів вивчення пам’яті.
3. Валідизація методів пд. Види валідності. Сутність.
Валідність - одна з найважливіших характеристик психодіагностичних методик і тестів, одне з основних критеріїв їх якості. Валідність – другим показником за яким перевіряють створену методику є показник вілідності. Її перевіряють після того, як успішно перевірена надійність (ненадійні методики на валідність не перевіряються).
Валідність методики – це комплексна характеристика, яка показує чи вимірює методика саме ту ознаку для діагностики якої вона створена.
Є декілька видів валідності: 1. валідність за змістом – ця валідність використовується для перевірки тестів досягнень і критеріально-орієнтованих тестів. Для цього співставляються результати виконання тесту та оцінки експертів;
2. Валідність за однозначністю визначається за допомогою співставлення результатів з зовнішнім критерієм за яким інформація збирається одночасно з тестуванням. Н-д: тести проф.. досягнень і реальні професійні досягнення.
3. Прогностична валідність – визначається за порівнянням результатів тестування із зовнішнім критерієм, але інформація за зовнішнім критерієм збирається через деякий час після тестування. Н – д: в якості зовнішнього критерію може бути здатність людини до певного виду діяльності.
4. Ретроспективна валідність – визначається на основі критерію, що відображає стан вимірювання властивостей в минулому напередодні тестування. Використовується з метою порівняння оцінок отриманих раніше з результатами тестування.
Вимога валідності дуже важливо, і багато нарікань на адресу тестів чи інших психодіагностичних методик пов'язані з сумнівністю їх валідності. Наприклад, валідність вимірювання інтелекту залежить:
1) від визначення поняття інтелекту, який є ту чи іншу концепцію цього феномена;
2) від складу тестових завдань, що розробляються згідно цієї концепції;
3) від емпіричних критеріїв. Різні концепції вимагають різного складу завдань, тому важливим є питання валідності концептуальної. Чим більше завдання відповідають даній авторської концепції інтелекту, тим впевненіше можна говорити про валідності концептуальної тесту. Кореляція тесту з ем
піричним критерієм вказує на його можливу валідність по відношенню до даного критерію. Визначення валідності тесту завжди вимагає постановки додаткових питань: валідність для чого? для якої мети? за яким критерієм? Отже, поняття валідності відноситься не тільки до тесту, а й до критерію оцінки його якості. Чим вище коефіцієнт кореляції тесту з критерієм, тим вище валідність. Розвиток аналізу факторного дозволило створювати тести, валідні по відношенню до ідентифікованому фактору. Тільки перевірені на валідність тести можна використовувати в орієнтації професійної, відборі професійному, в дослідженнях наукових.
Отже, валідність - це така психометрична властивість, що дозволяє виносити задовільне чи незадовільне судження стосовно отриманих результатів. Оскільки на валідність також впливають випадкові фактори, то в психометриці прийнято основну нерівність: валідність < надійність. На відміну від надійності, крім випадкових факторів, на валідність впливають систематичні фактори.
Варто пам'ятати, що не існує тестів, валідних для всіх цілей чи у всіх ситуаціях, а також для всіх груп індивідів. Будь-яке визначення валідності відноситься до окремих з можливих застосувань чи видів тестів. Як і для надійності, користувач тесту повинен враховувати склад і розмір вибірки, на якій проводилася валідизація тесту: чим менший обсяг цієї вибірки, тим менш надійні статистичні дані.