3. Валідизація методів пд. Види валідності. Сутність.

Валідність - одна з найважливіших характеристик психодіагностичних методик і тестів, одне з основних критеріїв їх якості. Валідність – другим показником за яким перевіряють створену методику є показник вілідності. Її перевіряють після того, як успішно перевірена надійність (ненадійні методики на валідність не перевіряються).

Валідність методики – це комплексна характеристика, яка показує чи вимірює методика саме ту ознаку для діагностики якої вона створена.

Є декілька видів валідності: 1. валідність за змістом – ця валідність використовується для перевірки тестів досягнень і критеріально-орієнтованих тестів. Для цього співставляються результати виконання тесту та оцінки експертів;

2. Валідність за однозначністю визначається за допомогою співставлення результатів з зовнішнім критерієм за яким інформація збирається одночасно з тестуванням. Н-д: тести проф.. досягнень і реальні професійні досягнення.

3. Прогностична валідність – визначається за порівнянням результатів тестування із зовнішнім критерієм, але інформація за зовнішнім критерієм збирається через деякий час після тестування. Н – д: в якості зовнішнього критерію може бути здатність людини до певного виду діяльності.

4. Ретроспективна валідність – визначається на основі критерію, що відображає стан вимірювання властивостей в минулому напередодні тестування. Використовується з метою порівняння оцінок отриманих раніше з результатами тестування.

Вимога валідності дуже важливо, і багато нарікань на адресу тестів чи інших психодіагностичних методик пов'язані з сумнівністю їх валідності. Наприклад, валідність вимірювання інтелекту залежить:

1) від визначення поняття інтелекту, який є ту чи іншу концепцію цього феномена;

2) від складу тестових завдань, що розробляються згідно цієї концепції;

3) від емпіричних критеріїв. Різні концепції вимагають різного складу завдань, тому важливим є питання валідності концептуальної. Чим більше завдання відповідають даній авторської концепції інтелекту, тим впевненіше можна говорити про валідності концептуальної тесту. Кореляція тесту з ем

піричним критерієм вказує на його можливу валідність по відношенню до даного критерію. Визначення валідності тесту завжди вимагає постановки додаткових питань: валідність для чого? для якої мети? за яким критерієм? Отже, поняття валідності відноситься не тільки до тесту, а й до критерію оцінки його якості. Чим вище коефіцієнт кореляції тесту з критерієм, тим вище валідність. Розвиток аналізу факторного дозволило створювати тести, валідні по відношенню до ідентифікованому фактору. Тільки перевірені на валідність тести можна використовувати в орієнтації професійної, відборі професійному, в дослідженнях наукових.

Отже, валідність - це така психометрична властивість, що дозволяє виносити задовільне чи незадовільне судження стосовно отриманих результатів. Оскільки на валідність також впливають випадкові фактори, то в психометриці прийнято основну нерівність: валідність < надійність. На відміну від надійності, крім випадкових факторів, на валідність впливають систематичні фактори.

Варто пам'ятати, що не існує тестів, валідних для всіх цілей чи у всіх ситуаціях, а також для всіх груп індивідів. Будь-яке визначення валідності відноситься до окремих з можливих застосувань чи видів тестів. Як і для надійності, користувач тесту повинен враховувати склад і розмір вибірки, на якій проводилася валідизація тесту: чим менший обсяг цієї вибірки, тим менш надійні статистичні дані.