29. Особливості усного опитування. Значення методу опитування (інтерв’ю). Опитування як комунікативний процес. Основні перемінні процесу опитування.

ОПИТУВАННЯ – це метод збору інфо на основі вербальної (усної чи письмової) комунікації. Дає змогу отримати інфо про події минулого чи теперішнього, про факти, результати діяльності. 2 види: усне і письмове.

УСНЕ (інтерв’ю) – використ-ся коли необхідно визначити емоційну реакцію людини стосовно певних питань, але вимагає достатньої кількості часу.

ІНТЕРВ’Ю – метод збору первісної інформації на основі вербальної усної комунікації.

6-10 запитань (7-10 хв)

Бесіда – 3-5 запитань (до 1 год)

ВИДИ: 1) вільне/стандартизоване; 2) клінічне/діагностичне (кероване, вільне, індивідуальне, групове, масове).

Інтерв’ю дає змогу фіксувати емоції респондента!!!

ОСНОВНІ ЗМІННІ КОМУНІКАТИВНИХ МЕТОДІВ: 1) особистість дослідника (ступінь обізнаності з проблемою респондента, спостережливість), 2) особистість респондента (зміна рівня мотивації, актуальні емоційні стани, особливості особистості, ступінь втоми), 3) інфо, яка досліджується, 4) ситуативний фактор (наявність перешкод, тривалість бесіди).

ДРУГОРЯДНІ ЗМІННІ: 1) вікова різниця, 2) к-ть людей, присутніх при інтерв’ю, 3) умови, в яких воно відбувається, 4) статева приналежність.

Ступінь волі учасників інтерв’ю визначається наявністю і формою питань; рівень одержуваної інформації — багатством і складністю відповідей. У ході бесіди інтерв'юер може потрапити в одну з наступних ситуацій:

а) респондент (опитуваний) знає, чому він чи надійшов надійде так, а не інакше;

б) респонденту бракує інформації про причини своєї дії;

в) інтерв’ю ставить метою одержати симптоматичну інформацію, хоча респонденту вона такою не здається.

Та чи інша ситуація визначає застосування різних методів інтерв’ю.

У першому випадку досить використовувати упорядкований, строго спрямований запитальник. У двох інших ситуаціях вимагаються методи, що припускають співробітництво респондента в процесі пошуку необхідної інформації.

30. Охарактеризуйте методики по вивченню процесів і видів пам’яті. Завдання психологів. Групи методів вивчення пам’яті.

Успішність виконання інтелектуальних тестів залежить від уваги мод. та його пам’яті (вміння задати те, що люд. Засвоїти під час свого минулого досвіду).

Пам’ять – форма психічного відображення, що полягає в закріпленні, збереженні і наступному відтворені минулого досвіду.

Діагностуючи особливості П необхідно звернути увагу не лише її кількісні показникі, але і на особливості самого процесу монемонічної діяльності

П має безліч хар-к, які розрізняються:

- наявністю або відсутністю установки на запам’ятовування (недовільне і довільне);

- часом зберігається (короткотривала і довготривала)

- харистерон запам’ятовування матеріалу (вербально-логічна, образна, емоційна)

- засоби запам’ятовування "механічна смислова"

Одним із важливих показників за яким визначають хороша чи погана пам'ять є об’єм короткотривалої пам’яті

Методикі: "впізнавання ", "заучування 10 слів" "запам’ятовування двох рядів слів" "дослідження механічного та логічного запамятовування"

Засновником дослідження пам’яті (кін. XIXст.) вважається німецький психолог Г.Еббінгауз, який розробив ряд методів кількісного аналізу процесів заучування та зберігання. Методики, що досліджують функцію пам’яті, одночасно можуть виявляти й особливості уваги, мислення, й розумову працездатність

Методика Мюнстерберга бланк, який складається з набору літер, де необхідно знайти слова і підкреслити їх.

Проба на запам’ятовування 10 слів 10 слів, які не мають між собою ніяких змістовних зв’язків. Досліджуваному необхідно відтворити прочитаний експериментатором ряд слів Наприклад: ліс, хліб, стіл, вікно, вода, брат, гриб, кінь, голка, мед)

Метод піктограм слова або словосполучення різного ступеня узагальненості, пряме зображення яких неможливе (напр. “веселе свято”, “теплий вітер” тощо). Досліджуваному необхідно для кожного слова або словосполучення намалювати будь-яке зображення або знак, тобто піктографічно записати ряд понять, за допомогою яких він потім відтворює задане поняття

Методика Векслера особливості зорової пам’яті, здатність до візуальної репродукції

Метод утриманих членів ряду, Метод парних асоціацій, Метод заучування, Метод тотожних рядів або метод впізнавання