- •2. Фази пд процесу. Його компоненти.
- •3. Валідизація методів пд. Види валідності. Сутність.
- •4. Графічне відображення результ. Досл. Види унаочнення.
- •5. Проаналізуйте роль застосування кореляції у психологічних дослідженнях.
- •6. Фактори, що негат.Вплив. На об’єкт.Результ. Вибірки. Обсяг вибірки.
- •7. Психол.-пед. Діагностика. Пд досл. В шк. Галузі.
- •9. У чому полягає теоретична, практична та інструментальна підготовка наук. Спостереження.
- •10. Форми письмового опитування. Ф-ії запитань
- •11.Експертне опитування та види е оцінок. Роль ео.
- •12. Типи вимірюв. Шкал. Критерії шкал.
- •13. Методики виміру емоц. Стану людини, дитини.
- •14. Рівні самооцінки. Методики вивчення. Рівень домагань
- •15.Методи опрац. Емпір. Даних пд досл. Доцільність застос.
- •17. Класиф-я ψ д- х методів (тестів). Вимоги до методик, репрезентат-ть тестових норм. Надійність. Валідність, її види, способи перевірки методик на надійність і валідність.
- •18. Недоліки самозвітів. Як їх врахувати…
- •19. Процедурна структура компонентів експертного оцінювання
- •21. Обґрунтуйте необхідність врахування основних положень, які застосовуються при інтерпретації емпіричних даних у психодіагностичних дослідженнях.
- •23. У чому особливості основних принципів професійної етики психолога? Етичний кодекс психолога. Наведіть приклади можливих наслідків порушення етичного кодексу в діяльності психолога.
- •26. Поняття про інтелектуальний коефіцієнт (iq).
- •29. Особливості усного опитування. Значення методу опитування (інтерв’ю). Опитування як комунікативний процес. Основні перемінні процесу опитування.
- •30. Охарактеризуйте методики по вивченню процесів і видів пам’яті. Завдання психологів. Групи методів вивчення пам’яті.
23. У чому особливості основних принципів професійної етики психолога? Етичний кодекс психолога. Наведіть приклади можливих наслідків порушення етичного кодексу в діяльності психолога.
Етика є тим змістом, де реальність фактів, з яким працює психолог, і реальність теорії, в якій він осмислює його, отримують особистісно-оціночну забарвлення, ту «упередженість», ту емоційну, ціннісну наповненість, без якої немає життя людини. Психолог несе людині знання про нього, саме про цю людину, використовуючи узагальнене уявлення про людей взагалі.%Психолог сам володіє власною психічною реальністю, яка проявляється в присутності іншої людини. Етика передбачає встановлення і збереження дистанції з «Я» іншого для збереження цього Я. Етичні норми правильності-неправильності, плохости-гарності і т.п. завжди гранично узагальнено і можуть бути при необхідності конкретизовано в безлічі варіантів.Професіонали - це люди, які своїми діями створюють або руйнують психічну реальність конкретної людини, на якого вони чинять вплив. У принципі це відбувається у всіх варіантах взаємодії людей, але, як уже зазначалося, для професійної діяльності характерно спрямована рефлексивність, структуірующая предмет докладання зусиль.У цьому сенсі етичні норми глибини впливу на іншу людину набувають характер засобів, які задають і створюють умови для прояву автономності, індивідуальності Я людини, в кінцевому рахунку, виявлення тих утворень, які визначають ступінь внутрішньої свободи - одного з вищих досягнень, у якому зможемо побачити розвиток психічної реальності сучасної людини.Практична етика спирається на узагальнене уявлення про психічну реальність, про її будову і можливість розвитку, вона включає також емоційне ставлення до життя - життєствердження або жізнеотріцаніе, яке дозволяє визначати вектор впливу на сам перебіг індивідуального життя. Практична етика використовує і поняття про сутність людини для побудови прогностичних моделей його поведінки та розвитку. Все вище викладене дозволяє говорити про те, що практична етика містить парадигму життя як вихідну, базисну форму мислення про неї.
25. Самозвіт Під час самозвіту спеціаліст одержує інструкцію "думати вголос" в процесі роботи, тобто проговорювати кожну операцію, кожний етап стеження за приладом, кожне сприймання сигналу тощо. В ряді випадків словесна об"єктивізація діяльності допомагає спеціалістам усвідомити моменти, на які вони раніше не звертали уваги. Для реєстрації звіту використовується магнітофонний запис.
При використанні в професіографії так званого "трудового методу" психологдослідник сам оволодіває професією, набуваючи професійні уміння і навички. В основі "трудового методу" лежить психологічне самоспостереження і поєднання в одній особі дослідника і спеціаліста певної професії. Природно, такий підхід можливий лише при аналізі порівняно не складних видів діяльності, які не вимагають тривалого навчання.
У вивченні більш складних професій "трудовий метод" може використовуватися як додатковий прийом при аналізі окремих професійних елементів. У таких випадках дослідник оволодіває найбільш важливими чи доступними ланками професійної діяльності. Готувався детальний план самозвіту, на основі якого психолог після кожного дня роботи складав протокол робочого дня, що включав п"ять основних пунктів:
а) детальний опис робочого дня із зазначенням змісту робочого процесу, характерних випадків, які тим чи іншим чином впливають на успішність професійної діяльності;
б) причини труднощів, які стали перешкодою для досягнення хороших результатів у роботі (наприклад, розгубленість там, де потрібно швидко приймати рішення, недостатня гнучкість пальців рук у набиральника текстів, низький рівень розподілу уваги у телефоніста міжміського зв"язку і т.ін.);
в) причини відчуття полегшення у даний день роботи порівняно з попереднім, тобто самозвіт про значення набування вправності і навичок автоматичного виконання окремих елементів діяльності;
г) реєстрація появи професійної втоми, помітної протягом робочого дня (втома очей, рук, ніг, хребта), помилок у роботі, сповільнення її темпу;
д) загальні зауваження: підсумкові відомості, одержані протягом робочого дня про професійну діяльність, рекомендації, які стосуються внесення змін у процес праці з метою підвищення її продуктивності.
Незважаючи на ряд недоліків "трудового методу", здобута за його допомогою інформація може розглядатися як достовірна в силу того, що психолог не будує гіпотезу про існування тих чи інших психічних актів у працівника, а точно знає про них, оскільки пережив їх на власному досвіді.