1. Предмет економічної теорії та еволюція його визначення різними школами.

2. Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки.

Економічна наука — це сфера розумової діяльності людини, функцією якої є піз-нання та систематизація об’єктивних знань про закони і принципи розвитку реальної економічної дійсності. Політична економія досліджує економічні категорії і закони функціонування та розвитку сус-ва. Термін „економіка” ввів Арістотель у ІІІ ст. до.н.е. (гр.- мистецтво ведення домашнього господарства). Перші спроби вивчення окремих сторін економічних процесів відомі ще з праць стародавніх грецьких і римських мислителів (Ксенофонта, Арістотеля, Платона, Катона, Варрона, Сенеки, Ко- лумелли), а також мислителів Стародавнього Єгипту, Китаю та Індії. Вони досліджували проблеми ведення домашнього господарства, землеробства, торгівлі, багатства, податків, грошей тощо. Основні етапи розвитку економічної науки: 1) Меркантилізм ( А.Монкретьєн, Т. Манн, Д.Юм): основне джерело багатства – сфера обігу торгівлі; багатство ототожнювалося з накопиченням металевих грошей (золотих і срібних.2) Фізіократи (Ф.Кене, А. Тюрбо, В.Мірабо, Д.Нюре) – Франції в сер XIXст., як реакція на меркантилізм. Джерелом багатства вважали тільки працю у с/г вир-ві. Вважали, що промисловість, транспорт і торгівля – непродуктивні галузі господарства.3) Класична політична школа (У.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо) Відстоювання ідеї лібералізму, невтручання держави в ек-ку. Започаткували трудову теорію вартості.4) Марксизм К. Маркс, Ф. Енгельс зробили аналіз розвитку форм вартості, запропонували свої концепції додаткової вартості, грошей, продуктивності праці, відтворення, ек. криз, земельної ренти.5) Маржиналізм (К.Менгер, Ф.Візер, У.Джевонс,Л.Вальрас) Дослідження маржиналістів ґрунтуються на таких категоріях, як „гранична корисність”, „гранична продуктивність”, „граничні витрати”. Сучасні напрямки ек.теорії: Неокласицизм(засновники- А.Маршалл,А.Пігу;послідовники-Л.Мізес, Ф.Хайєк, М.Фрідмен, А.Лаффер, Дж.Гілдер) - заперечує необхідність втручання держави в ек-ку, розглядає ринок як само регульовану ек. с-му, здатну самостійно встановлювати необхідну рівновагу між сукупним попитом і сукупною пропозицією. Кейнсіанство (засновник-Дж.Кейнс; послідовники-Дж.Робінсон, П.Сраффа, А.Хансен). Це теорія, яка обґрунтовує об’єктивну необхідність активного втручання держави в регулювання ринк. ек-ки шляхом стимулювання сукупного попиту й інвестицій через проведення певної кредитно-бюджетної політики.Інституціоналізм (Т.Веблен, Дж. Коммонс, У.Мітчелл) розглядає ек-ку, як с-му, в якій відносини між господарюючими суб’єктами складаються під впливом ек-них, пол-них , правових, соціологічних і соц-психологічних фкторів. об’єкти вивч. – „інститути”, держава, корпорації, профспілки, правові, морально-етичні норми, звичаї.Неокласичний синтез (Д.Хікс, П.Самуельсон)- обґрунтовує принцип поєднання ринкового і держ.регулювання ек.процесів, наголошує на необхідності руху до змішаної ек-ки. Предмет політичної економії- сусп. наука яка вивчає вир.віднос.між людьми в процесі розподілу,обміну і спожив благ на основі розкриття сутності законів ек.розвитку на основі викор.обмежених ресурсів.

3. Економічні категорії, закони і принципи. Механізм пізнання та використання економічних законів.

Пол. Ек. пізнаючи обє’ктивну ек. реальність ,аналізуючи факти,відкриває і формулює ек категорії,закони і принципи. Економічні категорії -теор.вираження (поняття) певних ек явищ,процесів і їх форм. Вони відображають окремі аспекти відносин між людьми, а також певні зв'язки цих відносин з економічними явищами і, зокрема, з продуктивними силами. Економічні категорії в процесі розвитку суспільного виробництва і наукових знань про нього змінюються. Так, скажімо, з'являються нові відносини і це зумовлює появу нових категорій, які відображають уже нові взаємозв'язки між людьми в процесі виробництва. Сутність економічної категорії визначають за такими критеріями: в економічні категорії мають відображувати не природні властивості речей і предметів, а суспільні виробничі відносини як головний предмет економічної категорії;• категорії економічної теорії мають об'єктивний характер, через те що вони відбивають об'єктивну дійсність, відносини, що існують поза нашою свідомістю;• значна частина категорій економічної теорії має історичний характер. Це означає, що вони відповідають певним історичним умовам і відображують різні ступені економічного життя людства. Кінцевою метою політекономії, її головне завдання зводиться, урешті-решт, до розкриття економічних законів.Ек закони у своїй сукупності створюють систему ек законів. Ек закон - це найбільш суттєві, внутрішні, сталі, глибинні, постійно повторювані, причинно-наслідкові зв 'язки між економічними явищами та процесами. Ек закони розкривають основні риси і найбільш важливі тенденції розвитку економічного життя суспільства. Зміст економічного закону містить його кількісне вираженая, або, інакше кажучи, математичну модель закону. Економічні закони математично виявляються у різних формулах функціональної залежності. Отже, форми вияву економічного закону — це результат дії його причинно-наслідкового зв'язку. Це те, що можна спостерігати на поверхні розвитку економічних явищ. Процес пізнання економічних законів — це відкриття певного економічного закону, виявлення механізму його дії. Є два шляхи пізнання економічних законів: через виявлення нових законів і через поглиблення розкриття змісту, механізму дії та взаємодії законів. Механізм використання економічних законів містить комплекс заходів, спрямованих на подолання економічних суперечностей, розробку форм, принципів і методів використання економічних законів з метою ефективного ведення господарства. Цей механізм охоплює дії державних органів, які розробляють на основі економічних законів правила господарювання, діяльності різних ринкових структур (бірж тощо), підприємців, фірм як основних ланок господарства. Ек принципи — теоретичні узагальнення, що містять певні допущення, усереднення, які відображають загальні тенденції розвитку економічної системи. Також вони віддзеркалюють взаємозв'язки економічних явищ, але менш стійкі і мають менш обов'язковий характер.

4. Методи пізнання економічних явищ та функції політичної економії.

В економіці використовуються різноманітні методи, форми і способи наукового пізнання. Метод - це спосіб дослідження, спосіб вивчення, засіб для відкриття істини.Методологія-вчення про предмет наукового дослідження.Метод економічної теорії- система теорет. підходів,способів,прийомів за доп яких пізнаються ек закони та механізм їх дії.Основними методами пізнання ек явищ виступають: Наукова абстракція — відокремлення основних, найсуттєвіших сторін певного явища від всього випадкового, не істотного. Результат — формування понять, економічних категорій, виявлення і формування законів. Аналіз і синтез: при аналізі об’єкт дослідження розкладається на складові частини, кожна з яких вивчається окремо; при синтезі відбувається об’єднання різних елементів, сторін об’єкта в єдине ціле з урахуванням взаємозв’язків між ними. Індукція і дедукція. Індукція — від окремого до загального, від знання нижчого ступення до вищого. Дедукція — від загального до одиничного. Метод забезпечує діалектичний зв'язок одиничного, особлвого і всезагального. Історичний — вивчає процеси у тій історичній послідовності у якій вони виникали, розвивались і змінювались один за одним. Економічне моделювання дає можливість більш детально дослідити основні риси й закономірності розвитку реального об'єкта пізнання. Економічний експеримент —Дає можливість на практиці перевірити економічні гіпотези, теорії. Політична економія як наука належить до двох систем: По-перше є головною і невід’ємною складовою систем ек наук,їх методологічною і теор основою і тому виконує такі ф-ції: пізнавальна- вивча і пояснює процеси і явища економічного життя суспільства на основі наукового доказу. Методологічна- служить основою використання загальнонаукових та філософських принципів,заходів,категорій для більшості конкретних ек дисциплін. Практична функція розробка принципів і методів раціон. господарювання. По-друге, як складова суспільствознавства,виконує ф-ції: Світоглядну-покликана формувати новий тип політ мислення насамперед у керівників різних ланок. Виховну- полягає у формув у громадян ек культури,логіки,сучасного ек мислення,які забезп.цілісні уяви про формув нац. Ек. ідеологічну функцію- яка полягає у формуванні певного світогляду у членів суспільства.