1. Дайте розгорнуту характеристику питання (явища, процесу, теорії): Юридична відповідальність (поняття, ознаки, функції, принципи, різновиди, відмінність від інших заходів державного примусу, обставини, що її виключають).

Юридична відповідальність - це застосування уповноваженою особою до правопорушника передбачених санкцією юридичних норм міри державного примусу, вираженого у формі позбавлень особистого, організаційного або майнового характеру

Під цілями юридичної відповідальності розуміють досягнення кінцевого результату, який передбачається законодавством. При різних видах юридичної відповідальності можуть бути різні цілі. Наприклад, в кримінальному законодавстві основними цілями юридичної відповідальності є:

1. виправлення і перевиховання засуджених;

2. попередження нових правопорушень з боку засудженого;

3. попередження злочинів з боку інших осіб;

4. покарання за злочин - позбавлення певних благ;

5) ізоляція небезпечного злочинця від суспільства.

Ознаки юридичної відповідальності:

1. Юридична відповідальність передбачає державний примус. Можна сказати, що юридична відповідальність - це обов’язок особи, яка скоїла правопорушення, потерпати від певного негативного впливу з боку держави, що примушує цю особу виконувати зазначений обов’язок.

2. Кількісні показники. Це означає, що юридична відповідальність - це не примус "взагалі", а певна міра такого примусу, чітко окреслений його обсяг.

3. Наявність фактичної підстави. Фактичною підставою юридичної відповідальності є правопорушення. Юридична відповідальність пов’язана з правопорушенням, вона настає слідом за ним і звернена на правопорушника.

4. Відповідальність тягне за собою негативні наслідки (позбавлення) для правопорушника. Такими наслідками є обмеження його прав (позбавлення волі, батьківських прав) та покладання на нього нових додаткових обов’язків (сплата певної суми, здійснення певних дій тощо).

5. Характер і обсяг позбавлень встановлюється в санкції юридичної норми.

6. Покладання позбавлень, застосування державно-примусових заходів здійснюється в ході правозастосовної діяльності компетентним державним органом у строго визначеному законом порядку і формах.

Принципи юридичної відповідальності — це законодавчо сформульовані положення та ідеї, що визначають підстави, поря­док і межі юридичної відповідальності (відповідальність винної особи за діяння, а не за виявлення наміру; законність, невідворотність, доцільність і справедливість покладення юридичної відповідальності; гуманність і своєчасність юридичної відповідальності тощо)

Основними принципами юридичної відповідальності є такі:

1) принцип законності полягає у тому, що юридична відповідаль­ність настає тільки за діяння, яке є протиправним, тобто прямо заборонено нормами права; до винної особи можуть застосову­ватися тільки ті види відповідальності і лише у тих межах, які закріплені санкціями правових норм для даного виду правопо­рушення; під час притягнення до відповідальності компетентні органи держави та їх посадові особи повинні діяти відповідно до вимог процесуальних норм;

2) принцип невідворотності полягає у тому, що жодне правопо­рушення не повинно залишатися безкарним, тобто бути поза по­лем зору держави та її компетентних органів, без засудження з їхнього боку. Якщо здійснюється факт правопорушення, а від­повідальність не наступає, то це завжди завдає моральної шкоди авторитету закону, підриває ідею законності та справедливості у свідомості громадян держави, а також провокує вчиненню нових правопорушень, оскільки у людини з'являються думки про уни­кнення юридичної відповідальності;

3) принцип своєчасності відповідальності полягає у тому, що правопорушник притягується до відповідальності протягом встановленого строку давності. Це певний строк, протягом якого здійснюється пошук правопорушника з метою його покарання. Якщо ж винну особу встановлюють після завершення цього строку, то відповідальність до нього не застосовується у зв'язку з тим, що санкції утратили свою актуальність і перестали відпо­відати самому правопорушенню або тим соціальним умовам, при яких воно було скоєно;

4) принцип гуманізму полягає у тому, що до особи, яка вчинила правопорушення, не можуть застосовуватися засоби впливу, що принижують людську гідність або порушують її права, а також забезпечує можливість повного чи часткового звільнення від за­стосування санкції у випадку щиросердного каяття, добровіль­ного відшкодування збитків, коли правопорушник своєю пове­дінкою довів факт виправлення тощо;

5) принцип справедливості полягає у тому, що за вчинення пра­вопорушення повинна відповідати лише та особа, яка його вчи­нила; за одне правопорушення винна особа може нести відпові­дальність тільки один раз; покарання повинно відповідати хара­ктеру правопорушення, при цьому не можна використовувати міру покарання чи стягнення, що принижують честь і гідність особи; не можна за проступки встановлювати кримінальне пока­рання; закон, що встановлює чи посилює відповідальність за правопорушення, не може мати зворотної сили;

6) принцип відповідальності правопорушення та покарання полягає у диференціації та узгодженості покарань за різноманіт­ні за ступенем небезпеки правопорушення, тобто заходи відпо­відальності повинні відповідати тяжкості вчиненого правопору­шення з урахуванням індивідуалізації відповідальності залежно від особи правопорушника. Застосування компетентними орга­нами держави, наділених владними повноваженнями, занадто м'яких санкцій до правопорушників можуть призвести до безка­рності та зростання злочинності, а занадто тяжкі — до суспіль­ного протесту;

7) принцип обгрунтованості відповідальності полягає в об'єк­тивному дослідженні усіх обставин справи, збиранні і всебічної оцінки доказів та їх письмового закріплення відповідно до вимог процесуальних норм; доведенні наявності факту правопорушен­ня і ступені вини конкретної особи; визначенні можливості за­стосування санкції норми права з врахуванням конкретних об­ставин справи і особистості правопорушника;

8) принцип доцільності відповідальності полягає у відповідності міри впливу, яка застосовується до правопорушника, цілям юри­дичної відповідальності. Тобто міра відповідальності повинна бути такою, щоб вона сприяла виправленню та перевихованню правопорушника. Якщо ж мета юридичної відповідальності до­сягнута, то доцільність припускає пом'якшення відповідальності або навіть звільнення від неї у випадках малозначності правопо­рушення, відсутності шкідливих наслідків тощо.

Функції юридичної відповідальності - це головні напрями юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших осіб з метою захисту правопорядку і виховання суб’єктів права, які скоїли чи можуть скоїти правопорушення. Основними функціями юридичної відповідальності є:

1) каральна (штрафна, репресивна), яка полягає у негативній ре­акції держави на вчинене правопорушення та покаранні винної особи, спричиненні їй особистих, майнових або організаційних обтяжень, що виражаються у настанні негативних наслідків для правопорушника;

2) правовідновлювальна (компенсаційна), яка полягає в забезпе­ченні порушеного інтересу і поновленні порушених протиправ­ною поведінкою суспільних відносин, стягненні заподіяного збитку з правопорушника, компенсації матеріальної та мораль­ної шкоди;

3) попереджувально-виховна (превентивна), яка полягає у підви­щенні рівня правової свідомості та правової культури громадян, вихованні у них поваги до права та потреби правомірної поведін­ки, перевихованні правопорушників та формуванні мотивів, що спонукають їх дотримуватися законів, поважати права і інтереси інших осіб.