20. Дайте розгорнуту характеристику питання (явища, процесу, теорії): Держава: поняття, ознаки та функції.

Держава - формальний інститут, який є формою організації політичної спільноти під управлінням уряду^[1]; суб’єкт політики, ядро політичної системи.

Держава як особлива форма організації суспільства характеризується у двох аспектах:

• Теоретичному, що визначає державу як юридичну категорію;

• Функціональному, що визначає державу як засіб управління та здійснення політичної влади в суспільстві.

Як юридична категорія держава характеризується наявністю певних ознак, що відрізняють її від влади додержавного суспільства, а також від інших соціальних утворень, що існують в рамках державного суспільства.

Ознаки держави поділяють на основні та факультативні.

Відсутність хочаб однієї з основних ознак не дає можливості характеризувати суспільні утворення як держави.

Факультативні ознаки мають доповнюючий характер та конкретизують основні.

Основні ознаки держави:

1) Територія.

2) Суверенітет.

3) Наявність системи органів, установ та організацій, що створюються державою для виконання її функцій та об'єднуються поняттям "механізм держави". Частина державних органів, що наділені владними повноваженнями, складає поняття "аппарат держави", який входить в структуру механізму держави.

4) Наявність політичної публічної влади.

Політичний характер влади визначає ступінь обов'язковості державно-владних рішень. Вони є загальнообов'язковими, виконуються всіма суб'єктами та забезпечуються можливістю застосування примусових заходів.

Публічний характер влади визначає ступінь її поширеності на населення держави. Лише державна влада поширюється на всіх суб'єктів, надаючи відносинам між ними упорядкованого характеру шляхом надання їм певних прав чи покладання на них певних обов'язків.

5) Наявність можливості розробляти, приймати чи санкціонувати правові норми, що закріплюють повноваження державних органів та гарантують виконання обов'язків держави щодо особи.

6) Можливість встановлювати форми та види податків з метою утримання державних органів та виконання загально-соціальних ьфункцій.

Факультативні ознаки держави.

1. Наявність громадянства;

2. Наявність грошової одиниці;

3. Наявність кордону;

4. Наявність збройних сил;

5. Наявність символіки;

6. Визнаність держави світовим співтовариством;

7. Наявність чітко визначеної політики.

21. Дайте розгорнуту характеристику питання (явища, процесу, теорії): Дія нормативно-правових актів у просторі.

Державна територія – суша, надра, води та повітряний простір окреслені державним кордоном країни.

Згідно з нормами вітчизняного чи міжнародного права територія України включає сушу, море, ріки та інші водойми, надра землі в межах кордону країни, а також повітряний простір висотою до 36 кілометрів над сушею і водяним простором.

Територія деяких країн може охоплювати віддалені острови та анклави.

Анклав – частина території однієї держави, яка не має спільних меж зі своєю материнською частиною і є оточеною територією іншої держави.

За дією у просторі н.п.акти поділяються:

1. Акти загальної державної дії, вплив яких поширюється на всю територію держави.

2. Місцеві акти управління, які діють лише в межах конкретних адміністративно-територіальних одиниць(область, район, місто)

Разом з тим деякі акти загальної державної дії, в тому числі закони, можуть містити просторово-обмежені норми, тобто поширюються тільки на території певного регіону.

Екстериторіальність – особливий правовий статус закладів, об’єктів фізичних та юридичних осіб, котрі перебувають на території певної країни не піддаються під дію її законодавства, а керуються законами країни свого походження, громадянської належності або місця проживання.

Дипломатичний імунітет – сукупність прав і привілеїв наданих дипломатичним представництвом, що включають у себе:

• недоторканість особи, службових приміщень, житла і власності;

• звільнення від податків, митного огляду;

• а також гарантує дипломатам захист від цивільного позову чи кримінального переслідування відповідно до законодавства приймаючої країни.

Дія національного кримінального законодавства поширюється на всіх осіб, котрі перебувають на території відповідної держави, в тому числі на іноземців та осіб без громадянства.

Питання екстериторіальної дії закону виникають не тільки при застосуванні міжнародно-правових актів чи кримінального законодавства, але у ході реалізації і норми виданих адміністративними одиницями у середині країни.

Президентський імунітет – право недоторканості президента України. Президент користується правом недоторканості на час виконання повноважень.

Суддівський імунітет – це недоторканість судді. Суддя не може бути без згоди ВРУ затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.

Депутатський імунітет – передбачає неможливість притягнення депутата до юридичної відповідальності за діяння, які містять ознаки злочинів. Він не може бути заарештований і притягнутий до судової відповідальності без згоди законодавчого органу.

Імунітет деяких посадових осіб - згідно із Законом України від 11 липня 1996 р. "Про Рахункову палату" кримінальну справу щодо Голови Рахункової палати, Першого заступника і заступника Голови, головних контролерів та Секретаря Рахункової палати може бути порушено лише Генеральним прокурором України

22. Дайте розгорнуту характеристику питання (явища, процесу, теорії): Функції держави.

Регулятивне призначення держави в суспільстві визначає необхідність виконання державою певних завдань що стосуються певної сфери суспільних відносин та реалізуються завдяки функціям держави.

Функції держави - основні напрямки діяльності держави, що розкривають її призначення в суспільстві.

Для функцій держави характерні наступні ознаки:

1. Це стійкі характеристикидіяльності держави, які дають можливість визначити зміст призначення держави в суспільстві.

2. Це предметна діяльність держави, що торкається найважливіших сфер суспільного життя, яке склалося протягом тривалого періоду розвитку держави.

3. Функції мають безпосередній зв'язок з формальними ознаками держави (вони визначають зміст та рівень суверенітету, здійснюються в рамках певної території, в діяльності спеціальностворених органів та мають правову форму закріплення).

4. Функції є засобом реалізації завдань, що є характерними для певного етапу розвитку державності.

5. Функції здійснюються в чітко визначених формах та нормативно закріпленими методами, що включають і примусові.

Отже, функції держави - це основні напрямки її діяльності по здійсненю завдань держави, що відображають соціальну природу держави та її призначення як основного засобу здійснення політичної влади.

Різноманітність напрямків державно-владної діяльності дає можливість класифікувати функції держави за різними критеріями:

I. За територією здійснення:

- зовнішні - основні напрями діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовим співтовариством у цілому. Функціями є: організація співробітництва з іншими суб’єктами міжнародних відносин, захист державного суверенітету, підтримка миру в регіоні, культурний та освітній обмін тощо. За часом здійснення – постійні та тимчасові.

- внутрішні - такі напрями діяльності держави, в яких конкретизується внутрішня політика стосовно економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя суспільства. До таких відносять функції: регулювання економіки, підтримання та розвиток культури, охорону та захист усіх форм власності, соціальний захист населення, забезпечення екологічної безпеки, охорону правопорядку та ін.

II. За періодом здійснення:

- постійні;

- тимчасові.

III. За соціальним призначенням:

- загальносоціальні, що пов'язані з виконанням завдань, які відповідають природі суспільства;

- специфічні функції, що забезпечують ліквідацію протилежностей між чиновництвом та населенням.

IV. За характером:

- відкриті, що визнаються публічно і виконуються офіційно;

- латентні, що здійснюються з метою приховування реальної сутності держави.

V. За сферами:

- політичні;

- економічні;

- гуманітарні.

VI. За основним змістом:

- загальносуспільні, основним призначенням яких є забезпечення існування та благополуччя суспільства (надання соціальної допомоги, соціальні прграми та ін.);

- класові функції, що відображають інтереси тієї соціальної групи, яка здійснює владні повноваження (забезпечення інтересів еліти позаекономічними чи примусовими методами, конституційне изакріплення привілеїв та можливість забезпечити виконання інтересів за допомогою примусу);

- національні, що характеризуються як діяльність держави, що націлена на збереження і розвиток національної культури, традицій та мови певного етносу (захист інтересів нації, яка створила державу, тих, що знаходяться за межами держави і т.п.).

VII. відповідно до принципу розподілу влади:

- законодавчі;

- виконавчі;

- судові;

- інформаційні (мають на меті цілеспрямовану інформованість населення щодо форм суспільної свідомості, що є необхідною умовою для функціонування інших гілок влади).

23. Дайте розгорнуту характеристику питання (явища, процесу, теорії): Тлумачення норм права (юридична герменевтика).

Тлумачення норм права – діяльність посадових осіб,органів держави, громадських організацій та окремих громадян спрямована на точне встановлення змісту і завдань правових норм.