Види юр.Відповідальності:

Залежно від галузі права та типу правопорушень, за якими вона настає, юр. відповідальність класифікується на:

• Дисциплінарну

• Адміністративну

• Кримінальну

• Цивільно-правову

• Господарсько-правову

• Конституційно-правову

• Процесуальну

• Міжнародно-правову

Дисциплінарна – полягає в організаційно-правовому впливі на громадян за порушення ними вимог трудової або службової дисципліни.

Адміністративна – це відповідальність за вчинення адміністративних проступків фізичних осіб та правопорушень юридичних осіб у сфері публічного адміністрування.

Кримінальна – передбачає застосування щодо осіб винних у вчиненні злочину правових обмежень і матеріальних позбавлень, передбачених кримінальним кодексом України.

Цивільно-правова – настає за порушення майнових та особистих немайнових прав фізичних і юридичних осіб.

Господарсько-правова – відповідальність суб’єктів господарських правовідносин за неналежне виконання господарських зобов’язань, а також за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Конституційно-правова – застосовується щодо суб’єктів політико-правових відносин за недотримання ними вимог конституційного законодавства, невиконання, неналежне, неефективне виконання своїх конституційних обов’язків і повноважень, а також за вчинення правопорушення.

Процесуальна – особливий тип відповідальності, який настає за порушення учасниками судового процесу, встановленого процедурою розгляду юридичної справи.

Міжнародно-правова – розглядається в 2-ох аспектах:

1. як обов’язок держави-суб’єкта міжнародного права ліквідувати шкоду, заподіяну нею іншими суб’єктами міжнародного права в результаті порушення міжнародних зобов’язань;

2. відповідальність фізичних осіб за геноцид, військові злочини і злочини проти людства.

2. Дайте розгорнуту характеристику питання (явища, процесу, теорії): Процесуальне право та юридичні провадження.

Процесуальне право — система норм, що визначають процедуру реалізації норм матеріального права в різних формах правової діяльності уповноважених на те суб'єктів.

Циві́льне процесуа́льне пра́во — галузь права, що є системою правових норм, які регулюють діяльність та пов'язані з нею процесуальні правовідносини суду та інших учасників цивільного процесу, що виникають при здійсненні правосуддя в цивільних справах.

Кримінально-процесуальне право — це галузь права, яка являє собою сукупність закріплених Конституцією України, чинними між­народними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та законами правових норм, що регулюють порядок діяльності органів розслідування, прокуратури та суду при проваджен­ні у кримінальних справах.

Норми процесуального права:

1.Регулюють юридичні зв’язки, що виступають формою матеріального права, покликані сприяти розвитку матеріальних норм, забезпечувати їх реалізацію.

2.Є більш статичними, ніж матеріальні норми, за своєю природою є обмежувальними.

3.мають подвійну зумовленість:а) матеріальними умовами життя суспільства; б)особливостями норм тієї галузі матеріального права, з якою вони тісно пов’язані і потреби якої обслуговують.

4.мають процедурний характер, тому їх ще називають процедурними.

5. адресуються зазвичай уповноваженими суб’єктами.

6. припиняють дію зі скасуванням норм матеріального права.

7. мають на меті забезпечувати право на захист прав і свобод людини і громадянина.

Виконавче провадження - вид державно-правового примусу, що спрямований на організацію процесу, з примусової реалізації рішень судів та інших органів (посадових осіб), у випадку невиконання їх фізичними та юридичними особами у добровільному порядку

• Правотворчий процес — встановлений правовими нормами порядок діяльності соціальних суб'єктів з пізнання й оцінки правових потреб суспільства, формування і прийняття правових актів, їх оприлюднення та набрання ними юридичної сили. 

• Правотлуманний процес — встановлений правовими нормами порядок діяльності соціальних суб'єктів, спрямований на з'ясування дійсного змісту правових норм та його роз'яснення іншим членам суспільства з метою правильної та однакової реалізації цими членами норм права. 

• Правореалізаційний процес — встановлений правовими нормами порядок діяльності соціальних суб'єктів з використання, виконання, дотримання і застосування норм права, спрямований на використання цими суб'єктами наданих їм прав, виконання покладених на них обов'язків, утримання від вчинення заборонених дій та понесененя відповідальності.