14. Дайте розгорнуту характеристику питання (явища, процесу, теорії): Основні концепції походження та сутності держави.

Патріархальна теорія Згідно з патріархальною концепцією походження держави, біля витоків якої стояли ще Конфуцій та Арістотель, держава є результатом розвитку сім´ї. Так, Арістотель розглядав виникнення держави як природний процес розвитку та ускладнення форм спілкування людей: спочатку люди об´єднуються в сім´ї, потім декілька сімей утворюють поселення, а на завершальній стадії цього процесу постає держава. Вона є формою спілкування людей, які користуються певним політичним устроєм і підпорядковуються владі закону. Теократична теорія(Фома Аквінський) У ній поява держави пов´язана з наданням якимись божественними силами представникам певного роду чи соціальної групи, наприклад жерців, права керувати іншими. Така влада є «від Бога» і повинна здійснювати його волю на Землі. Теорія насильства Представники теорії завоювання — Є. Дюрінг, Л. Гумплович, К. Каутський та інші — доводили, що держави виникли в результаті завоювання одних народів іншими. Теорія суспільного договору(Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гоббс, Дж. Локк, Руссо). За цією теорією держава виникла в результаті свідомої і добровільної угоди людей, які раніше перебували у природному, додержавному стані, а потім для того, щоб надійно забезпечити свої основні права і свободи, вирішили створити державу. Головним завданням держави є турбота про спільне благо. Наділивши державу владними повноваженнями, люди свідомо пішли на самообмеження своєї свободи на користь спільних інтересів. Соціально-економічна теорія передбачає, що держава стала результатом прагнення людини до покращення соціально-економічних умов. Психологічна концепція передбачає, що виникнення держави пов'язане з особливостями людської особистості. Йдеться, зокрема, про те, що за своїм психічним складом люди поділяються на схильних до влади, здатних брати відповідальність не лише за себе, а й за інших, та тих, хто уникає відповідальності і схильний перекласти її на інших, делегувавши їм певні права на управління суспільним життям. Класову, або соціально-економічну, теорію походження і сутності держави створив марксизм. За цією теорією держава існувала не завжди. Вона є результатом історичного розвитку суспільства, його закономірної диференціації на класи під впливом розвитку продуктивних сил, який супроводжувався виокремленням різних видів праці та появою приватної власності. Приватна власність зумовила економічну нерівність сімей і посилення влади вождів та воєначальників. З´явилися зародки спадкової влади. Суспільство розкололося на протилежні соціальні групи — класи імущих і неімущих, і постала потреба в організації, яка б придушувала опір неімущих і малоімущих і закріпила право влади. Такою організацією і стала держава.\

15. Дайте розгорнуту характеристику питання (явища, процесу, теорії): Дія нормативно-правових актів у часі.

Дія н.п.актів у часі зумовлена: а)набуттям чинності б)втратою юр.сили Набуття чинності н.п.актом означає, що з певного моменту ним слід керуватися і дотримуватися всіх його вимог Н.п.акти набувають чинності у наступних випадках: 1. З моменту прийняття або підписання(міністерства, відомства) 2. Після держ.реєстрації 3. Після офіційного оприлюднення в ЗМІ(закони, н.п.акти президента, постанови уряду(каб.міну), акти місцевих рад). Набувають чинності через 10 днів. 4. З моменту доведення їхнього змісту до їхнього виконавця(акти з обмеженим допуском) 5. З моменту вказаного в самому акті Види підстав припинення дії н.п.актів: 1. Закінчення строку дії передбаченого самим актом 2. Їх скасування або відміна у встановленому порядку 3. Втрата чинності актом(окремим положенням акту) на виконання якого було видано н.п.акт Принцип негайної дії - полягає в тому, що регулятивний вплив н.п.а. негайно поширюється на всі суспільні відносини та життєві випадки, котрі трапилися після набуття ним чинності. Зворотня сила закону – означає його здатність поширюватись на відносини та юр.факти, яки виникли до набуття ним чинності. За юр.особливостями та ступенем завершеності відповідного юр.факту зворотня сил закону поділяється на обмежену та ревізійну. Обмежена сила являє собою поширення н.п.акту на ті факти минулого, остаточний правовий наслідок яких ще не настав(цив, госп кодекси) Ревізійна являє собою поширення н.п.акту на ті факти минулого, остаточні правові наслідки яких наступили до набуття ним чинності Залишкова сила полягає в тому, що раніше скасований н.п.акт продовжує діяти навіть після втрати юр.сили.