- •1. Об’єкт і предмет політології
- •2. Структура та функції політології
- •3. Влада як центральна категорія політології
- •4. Структура та функції політичної влади
- •5. Поясніть зміст понять «легітимність влади» та «легальність влади». Наведіть приклади
- •6. Політика: основні елементи, структура, функції
- •7. Чому н. Макіавеллі називають засновником нової політичної науки? Визначте зміст терміну «макіавеллізм»
- •8. Порівняйте підходи до співвідношення моралі й політики в історії політичної думки. Чи можливе поєднання політики та моральності? Визначте актуальність цього питання для сучасної України
- •9. Як Ви вважаєте, який вплив має політика на Ваше життя та професійну діяльність, якою Ви збираєтесь займатися?
- •10. Охарактеризуйте основні етапи розвитку політичної думки
- •11. Специфіка розвитку політології в Україні
- •12. Які типи легітимації влади виокремлює м. Вебер? Надайте їх характеристику
- •13. Охарактеризуйте основні класичні теорії еліти (г. Моска, в. Парето, р. Міхельс)
- •14. Означте основні системи відбору політичних еліт (рекрутування, антрепренерська). У чому полягають особливості формування політичної еліти українського суспільства?
- •15. Яка роль еліти в суспільно-політичному житті
- •16. Політична система: поняття, структура та функції
- •17. Спробуйте окреслити перспективи побудови громадянського суспільства в Україні, спираючись на наявні у вас знання. Висловіть також Вашу власну точку зору на це питання
- •19. Охарактеризуйте особливості політичної системи України
- •20. Поняття, ознаки держави в політичній системі
- •21. Функції держави як основного суб'єкта політичної влади
- •22. Охарактеризуйте основні теорії походження держави
- •23. Надайте типологію політичних режимів
- •24. У чому специфіка авторитарних режимів
- •25. Зміст і основні форми тоталітарного режиму
- •26. Порівняйте основні типи сучасних політичних режимів. Наведіть приклади.
- •27. «Політичне маніпулювання»: зміст поняття
- •28. Назвіть форми державного управління
- •29. Назвіть форми держаного устрою
- •30. Розкрийте зміст поняття «правова держава»
- •31. Основні види демократичної форми правління: загальна характеристика
- •32. Які основні фактори визначають специфіку державності, політичних і правових традицій, політичної думки в Україні?
- •33. Як Ви розумієте основні принципи правової та соціальної держави? Які їх елементи існують в Україні сьогодні?
- •34. «Громадянське суспільство»: зміст та історія формування поняття
- •35. Основні проблеми формування громадянського суспільства в Україні
- •36. Основні функції засобів масової інформації у процесі політичної комунікації
- •37. Особливості стану засобів масової інформації у сьогоднішній Україні: причини та наслідки
- •38. Партії в політичній системі: поняття. Ознаки, функції
- •39. Класифікація партійних систем
- •41. Розкрийте поняття «суспільно-політичний рух». Які різновиди суспільно-політичних рухів Ви знаєте? Приведіть приклади
- •42. Що таке групи інтересів? Яку роль вони відіграють у житті сучасного суспільства? Охарактеризуйте роль і місце груп інтересів у політичній системі сучасної України
- •43. Що таке групи тиску? Для чого вони створюються? Які позитивні і негативні сторони лобізму можна виділити? Легальний і нелегальний лобізм і його особливості в Україні
- •44. Вебер про покликання до політики
13. Охарактеризуйте основні класичні теорії еліти (г. Моска, в. Парето, р. Міхельс)
Термін „еліта” у перекладі з французької означає „кращий”, „вибраний”, „відібраний”. Цим поняттям позначають окремі верстви суспільства, які здійснюють керівництво у певних галузях суспільного життя. Залежно від функцій, які виконує еліта вона поділяється на економічну, господарську, духовно-інтелектуальну, політичну, інформаційну, військову, адміністративну тощо.
Напоширенішими підходами до пояснення феномену політичних еліт у політології є ціннісний і функціональний.
Ціннісний підхід, започаткований Вільфредо Паретто, пояснює існування політичної еліти наявністю у належних до неї осіб особливо цінних для суспільства інтелектуальних, психологічних, моральних, організаторських та інших рис, які забезпечують їм переважання над іншими людьми. Еліта таким чином вважається за найціннішу частину суспільства, і її панівне становище відповідає його інтересам.
Як стверджують прихильники ціннісного підходу, формування еліт є не стільки результатом жорсткої боротьби за владу, скільки наслідком природнього відбору суспільством найцінніших представників. Елітарність випливає з рівності можливостей і не суперечить представницькій демократії. Але оскільки люди не рівні за фізичними та інтелектуальними даними, за своєю життєвою енергією та активністю, то саме суспільство зацікавлене в тому, щоб добирати для керівництва найкращих. Справжня еліта не владарює, а керує масами з їх добровільної згоди, яка виражається на вільних виборах.
Ціннісний підхід до пояснення феномену політичних еліт критикують за перебільшення значення психологічних чинників, аристократизм та антидемократизм, за переоцінку ролі керівників і недооцінку ролі мас. Опоненти такого підходу наголошують, що немає жодних підстав вважати політиків і вищих чиновників найкращою частиною суспільства; „дослідження політичної еліти показують, що це — часто цинічні, користолюбні люди, які не цураються ніяких засобів...” Справді, якщо вважають, що політика — брудна справа, то чи може заняття цією справою формувати кращих людей?
Інший підхід функціональний започаткований Гастано Москою і Роберто Міхельсом. Він пояснює існування політичної еліти важливістю функцій управління, що зумовлюють особливу роль людей, що їх виконують. Прихильники цього підходу вважають, що закон поділу праці стверджує, що управлінська праця може бути ефективною тільки тоді, коли її виконують професіонали. Широкі маси населення політично пасивні, їхні головні життєві інтерси звичайно лежать поза сферою політики.
~ Критична (ліволіберальна) концепція еліт (Чарльз Міллс). Опонуючи прибічникам плюралістичного підходу, він головною ідеєю висунув тезу про однорідність еліти. Еліта — це прошарок людей, які займають стратегічні посади, складається з політиків, представників бізнесу і військових. Збіг основних інтерсів дозволяє їм приймати спільні рішення, що мають наслідки для народу. Гомогенність еліти визначається подібністю біографій, спільністю стилю життя, системою цінностей, які вони поділяють. Найважливіші рішення, на думку вченого приймаються в межах неофіційного спілкування. Крім того, він робить висновок про те, що відкритих типів політичних еліт не може бути: відбір в еліту здійснюється зі свого власного середовища.