39. Класифікація партійних систем

1) стабільні та нестабільні;

● 2) здатні зберігати цілісність та такі, що розпадаються;

● 3) функціонуючі у нормальній та у надзвичайній обстановці;

● 4) поляризовані (точніше -- біполярні), багатополярні та атомізовані;

● 5) альтернативні (з визначенням принципу допустимості ротації, зміни правлячих партій) та неальтернативні;

● 6) молоді та такі, що мають досить тривалу історію і базуються на сталих традиціях;

● 7) партійні системи, що знаходяться на етапі свого зародження (це може бути так званий період “протопартійності”, тобто відсутності партій як таких, але виникнення двох або кількох чітко виражених, але ще недостатньо структурованих політичних блоків, що протистоять один одному), та такі партійні системи, що перебувають на стадії успішного розвитку або увійшли в період свого занепаду і саморуйнування;

● 8) наднаціональні, загальнонаціональні (ті, що відносяться до конкретної країни), регіональні та локальні (місцеві) партійні системи тощо.

40. До якого типу партійної системи можна віднеси партійну систему України? Чим зумовлене існування великої кількості партій і суспільно-політичних рухів в Україні? Чи є наявність такої кількості партій ознакою демократичного політичного режиму?

Україна належить до країн з багатопартійною системою. Це зумовлено тим, що Україна є демократичною державою, що надає демократичні права громадянам, а саме свободу слова й свободу саморозвитку й реалізації, тому будь-яка особа, громадянин україни має право на здійснення й підтримки суспільно-політичного руху, а також формувати політичні партії, які захищатимуть в подальшому інтереси городян.

Наявність великої кількості партій дійсно є ознакою демократичної держави, адже зовнішніми ознаками демократичного режиму є багатопартійність, наявність представницьких органів, формальне визнання народу джерелом влади, визнання права всіх громадян на участь у формуванні органів державної влади, контроль за їхньою діяльністю, вплив на прийняття спільних для всіх рішень на засадах загального, рівного виборчого права і здійснення цього права у процедурах виборів, референдумів тощо, переважне право більшості при прийнятті рішень, чітке регламентування політичних процедур та процесів.

41. Розкрийте поняття «суспільно-політичний рух». Які різновиди суспільно-політичних рухів Ви знаєте? Приведіть приклади

Суспільно-політичний рух – це найактивніша частина суспільства, покликана виражати інтереси певних соціальних груп громадян і спрямована на досягнення значної політичної мети.

Суспі́льний рух — суспільна активність або колективна поведінка (організовані та цілеспрямовані, іноді також спонтанні — дії, вчинки) великих мас людей — прошарків суспільства, класів, груп, котрі керуються якимись конкретними ідеями, цілями, мотивами і мають зовнішню загальну ціль, мету.

Розрізнюються власне суспільні, громадські, релігійні, політичні, етнічні (національно-визвольні) та ін. рухи.

У рух включаються особи, не вдоволені діяльністю тих або інших партій, які не бажають обмежувати себе статутними нормами й програмними устремліннями, а також які не мають чітко виражених політичних інтересів.

Розрізняють суспільні рухи, які націлені на зміну поведінки кожного зокрема індивіда, і ті, які мають на меті зміну цілого суспільства.

наприклад:

Рух «Солідарність» - незалежна професійна спілка робочих, створена у вересні 1980 року в Польщі, що згодом переросла у широкий суспільно-політичний рух і зробила значний внесок у боротьбу польського народу з комуністичним режимом.

Рух неприєднання - міжнародне об'єднання країн світу, що визнають неприєднання до воєнних союзів великих держав одним з основних принципів своєї зовнішньої політики

В минулому: декабристи, к-м братство тощо.

Можна виділити такі види суспільно-політичних рухів:

- залежно від сфери діяльності: соціально-політичні, этнополитические, конфесіональні, економічні, екологічні, антивоєнні, наукові й т. д;

- залежно від цілей: революційні й контрреволюційні, реформаторські й консервативні, націонал-демократичні й загальнодемократичні;

- залежно від кількості учасників: масові, елітарні;

- залежно від місця в політичному спектрі: ліві, праві, центристські;

- залежно від масштабу діяльності: міждержавні, загальнофедеральні, регіональні, місцеві;

- залежно від соціального складу: професійні, жіночі, ветеранські, молодіжні;

- залежно від характеру виникнення: свідомо організовані й стихійні;

- залежно від способу організації: фронти, асоціації, об'єднання тощо;

- залежно від методів дії: насильницькі і ненасильницькі.