16. Питання до твору на уроках літературного читання.

Одним з дійових прийомів є постановка запитань, попереджуючих читання. Такі запитання спонукають учнів уважніше прочитати текст, звернути увагу на ті місця, які викликають труднощі для їхнього сприйняття, але необхідні для усвідомлення твору. Саме питання стимулює пізнавальну діяльність учнів. "Виникнення запитань – перший показник початку праці думки і розуміння", - відзначав С.Л.Рубіншейн.

З поміж численних питань, що використовують при роботі з текстом, можна виділити:

Питання, які потребують простого відтворення прочитаного

Питання, відповіді на які вимагають елементів пошуку

Питання творчого характеру

17. Виразне читання і пояснювальне читання літературних творів у початковій школі.

Виразне читання у загальноосвітній школі (початкових класах) є невід'ємною частиною загального процесу навчання й виховання учнів. Його теоретично-практичні положення повинні органічно вплітатися в усі без винятку уроки, бо на кожному з них учитель має справу з книгою, текстом і читанням, мовленням самих учнів, яке вимагає постійного вдосконалення.

Виразне читання - це, з одного боку, спосіб довести до дитини всю гамму емоцій, що міститься в прочитаному художньому творі, з іншого - спосіб розвитку і вдосконалення відчуттів дитини. Чим глибше і повніше сприйнято молодшим школярем той або інший твір, тим більший вплив він має на особистість.

Програма зобов'язує вчителя вже з перших днів навчання виправляти вади у вимовлянні учнями окремих звуків та звукосполук, удосконалювати діяльність органів мовлення, формувати вміння змінювати силу і висоту голосу, темп мовлення залежно від конкретних умов спілкування, навчати правильно користуватися інтонаційними засобами виразності... використовувати в діалогічному мовленні виразні засоби: жести, міміку, інтонаційні запитання, відповіді, захоплення, погляди, прохання, сум, страх, задоволення тощо, а також емоційно виразно, послідовно, без пропусків, перестановок, повторень передавати зміст казки, невеличкого художнього оповідання.

Щоб навчити дітей виразного читання, учитель повинен сам добре ним володіти. Виразне читання вчителя є зразком, що його наслідують учні, особливо молодших класів.

Основні положення виразності читання, мовлення — це його основні засоби логічної та емоційної виразності, основу яких складають:

1. Паузи, їх різновиди і тривалість.

2. Логічні наголоси (тактові та головні) і емоційна функція наголошених слів.

3. Мелодика та її основні види (видозміни).

4. Темп і його варіювання.

5. Позамовні (рухові) засоби виразності (поза, жест, міміка)

18. Характеристика героїв художнього твору на уроках літературного читання.

План-зразок характеристики художнього образу-персонажа.

Вступ. Місце персонажа в системі образів твору.

Головна частина. Характеристика персонажа як певного соціального типу.

Соціальне й матеріальне становище.

Зовнішній вигляд.

Своєрідність світосприймання й світогляду, коло розумових інтересів, схильностей і звичок:

характер діяльності й основних життєвих устремлінь;

вплив на навколишнім (основна сфера, види й типи впливу).

Область почуттів:

тип ставлення до оточуючого;

особливості внутрішніх переживань.

Авторське ставлення до персонажа.

Які риси особистості героя виявляються в творі:

за допомогою портрета;

в авторській характеристиці;

через характеристику інших дійових осіб;

за допомогою передісторії або біографії;

через ланцюг учинків;

у мовній характеристиці;

через "сусідство" з іншими персонажами;

через навколишнє оточення.

Висновок. Яка суспільна проблема привела автора до створення даного образу.