11

МіНіСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРИМСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Факультет історико-філологічний

Кафедра української філології

Методичні рекомендації з виконання практичних робіт

з дисципліни «Теорія літератури»

для студентів спеціальностей

6.020303 «Філологія. Мова і література (українська, англійська)»;

6.020303 «Філологія. Мова і література (англійська, українська)»;

6.020303 «Філологія. Мова і література (українська, кримськотатарська)»;

6.020303 «Філологія. Мова і література (кримськотатарська, українська)»;

Галузь знань 0203 Гуманітарні науки

Сімферополь, 2011

Практичне заняття 1-2

тема: Різновиди літературно-художніх образів.

Система образів художнього твору

Мета: оволодіти прийомами аналізу образної системи художнього твору.

Час: 2 год.

1. Поняття образу, характеру, дійової особи, персонажа, героя.

1. Проблема класифікації образів. Художній образ як єдність типового та індивідуального, об’єктивного та суб’єктивного. Поняття про архетип.

2. Образ-тип як найвищий ступінь узагальнення, найповніше вираження авторського естетичного ідеалу. “Вічні” образи.

3. Образи-персонажі: способи узагальнення та індивідуалізації.

4. Образи-картини: пейзажі, зображення інтер’єрів, батальних картин тощо, їх роль у розкритті ідейного змісту твору.

5. Образи-деталі, які допомагають створити цілісну картину світу або значний типовий образ. Образи-символи й образи-алегорії.

Методичні вказівки.

Художній образ - це таке порівняння, співставлення різних елементів реального або придуманого світу, в результаті якого з'являється новий образ.

Художній образ наділений своєю логікою, він розвивається за своїми внутрішніми законами. Життєвий матеріал, що лежить в основі твору, веде за собою, і художник іноді приходить зовсім не до того результату, якого прагнув. По великому рахунку, художній образ будується парадоксально, часто непередбачувано, незбагненне.

Ідея художнього твору. Проблематика та конфлікти в художньому творі

Ідея художнього твору ( грецьк. ідёа — першообраз) — емоційно- інтелектуальна, пафосна спрямованість художнього твору, яка приблизно може бути охарактеризована як провідна думка, ядро задуму автора.

Конфлікт у художньому творі (від лат. сопflictus — зіткнення, сутичка) — зіткнення протилежних інтересів i поглядів героїв, напруження й крайнє загострення суперечностей між ними, що призводить до активних дій, ускладнень, бороть6и, супроводжуваних складними колізіями. Формою художнього освоєння й здійснення конфлікту є сюжет.

Конфлікт розрізняють за тематикою: виро6ничий, політичний, побутовий, морально-етичний; за типовістю: типовий, нетиповий; за питомою вагою у структурі твору: головний i другорядний; за сферою побудування: зовнішній, внутрішній; за гранями духовного світу: між розумом i почуттям, о6ов'язком i честю; за приматом біологічного й соціального в людині: сексуальні потяги, фізіологічні потреби, моральні норми, політичні догми.

Якщо від античності до новітніх часів домінував у формі зіткнення, сутички небуденних особистостей (трагедії Есхіла, Сенеки, П. Корнеля,Расіна, В.Шекспіра, комедії Аристофана, Корнеля, П. Бомарше, драми Д. Дідро, Г. Ібсена, М. Старицького), то наприкінці ХІХ ст. та у ХХ ст. у літературі освоювався такий спосіб розкриття конфлікту, який вимагав співтворчості читачів i глядачів, пильної уваги до підтексту, до гри тих мотивів, які вирували в душах дійових осіб, але не виходили на поверхню сюжету.

Проблематика художнього твору (від грец. problema – задача, утруднення, клопіт) – сукупність низки запитань, що їх ставить письменник перед собою, персонажами й читачем. Такі запитання можуть мати різний характер, бути національними, соціальними, психологічними, етичними, філософськими.