- •Практичне заняття 1-2
- •Система образів художнього твору
- •Методичні вказівки.
- •Завдання:
- •Рекомендована література:
- •Практичне заняття 3. Тема: Композиція художнього твору. Сюжет і фабула
- •Методичні вказівки.
- •Методичні вказівки.
- •Завдання.
- •Рекомендована література.
- •Практичне заняття 6-8
- •Методичні вказівки.
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття 9-10
- •Літературних творів
- •Література:
- •Розвиток художніх методів і літературних напрямків
- •Література
- •Рекомендована література
МіНіСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КРИМСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
Факультет історико-філологічний
Кафедра української філології
Методичні рекомендації з виконання практичних робіт
з дисципліни «Теорія літератури»
для студентів спеціальностей
6.020303 «Філологія. Мова і література (українська, англійська)»;
6.020303 «Філологія. Мова і література (англійська, українська)»;
6.020303 «Філологія. Мова і література (українська, кримськотатарська)»;
6.020303 «Філологія. Мова і література (кримськотатарська, українська)»;
Галузь знань 0203 Гуманітарні науки
Сімферополь, 2011
Практичне заняття 1-2
тема: Різновиди літературно-художніх образів.
Система образів художнього твору
Мета: оволодіти прийомами аналізу образної системи художнього твору.
Час: 2 год.
Поняття образу, характеру, дійової особи, персонажа, героя.
Проблема класифікації образів. Художній образ як єдність типового та індивідуального, об’єктивного та суб’єктивного. Поняття про архетип.
Образ-тип як найвищий ступінь узагальнення, найповніше вираження авторського естетичного ідеалу. “Вічні” образи.
Образи-персонажі: способи узагальнення та індивідуалізації.
Образи-картини: пейзажі, зображення інтер’єрів, батальних картин тощо, їх роль у розкритті ідейного змісту твору.
Образи-деталі, які допомагають створити цілісну картину світу або значний типовий образ. Образи-символи й образи-алегорії.
Методичні вказівки.
Художній образ - це таке порівняння, співставлення різних елементів реального або придуманого світу, в результаті якого з'являється новий образ.
Художній образ наділений своєю логікою, він розвивається за своїми внутрішніми законами. Життєвий матеріал, що лежить в основі твору, веде за собою, і художник іноді приходить зовсім не до того результату, якого прагнув. По великому рахунку, художній образ будується парадоксально, часто непередбачувано, незбагненне.
Ідея художнього твору. Проблематика та конфлікти в художньому творі
Ідея художнього твору ( грецьк. ідёа — першообраз) — емоційно- інтелектуальна, пафосна спрямованість художнього твору, яка приблизно може бути охарактеризована як провідна думка, ядро задуму автора.
Конфлікт у художньому творі (від лат. сопflictus — зіткнення, сутичка) — зіткнення протилежних інтересів i поглядів героїв, напруження й крайнє загострення суперечностей між ними, що призводить до активних дій, ускладнень, бороть6и, супроводжуваних складними колізіями. Формою художнього освоєння й здійснення конфлікту є сюжет.
Конфлікт розрізняють за тематикою: виро6ничий, політичний, побутовий, морально-етичний; за типовістю: типовий, нетиповий; за питомою вагою у структурі твору: головний i другорядний; за сферою побудування: зовнішній, внутрішній; за гранями духовного світу: між розумом i почуттям, о6ов'язком i честю; за приматом біологічного й соціального в людині: сексуальні потяги, фізіологічні потреби, моральні норми, політичні догми.
Якщо від античності до новітніх часів домінував у формі зіткнення, сутички небуденних особистостей (трагедії Есхіла, Сенеки, П. Корнеля,Расіна, В.Шекспіра, комедії Аристофана, Корнеля, П. Бомарше, драми Д. Дідро, Г. Ібсена, М. Старицького), то наприкінці ХІХ ст. та у ХХ ст. у літературі освоювався такий спосіб розкриття конфлікту, який вимагав співтворчості читачів i глядачів, пильної уваги до підтексту, до гри тих мотивів, які вирували в душах дійових осіб, але не виходили на поверхню сюжету.
Проблематика художнього твору (від грец. problema – задача, утруднення, клопіт) – сукупність низки запитань, що їх ставить письменник перед собою, персонажами й читачем. Такі запитання можуть мати різний характер, бути національними, соціальними, психологічними, етичними, філософськими.