21. Методика класного читання.

Маємо удосконалити набуті навики читання. При цьому маємо звернути увагу на: 1) темп (швидкість); 2) правильність читання; 3) свідомість читання; 4) результат читання.

Уроки читання мають складніші завдання: 1) формулювати культурного читача, який би сприймав у єдності змісту і форми; 2) удосконалювати навики свідомого, виразного і правильного читання; 3) розвиток мислення; 4) виховання дітей.

Види читання: 1) голосне (контроль, свідомість); 2) мовчазне.

Форми голосного читання: 1) індивідуальне; 2) ланцюжкове читання (виробляється увага, контроль індивідуального читання); 3) хорове читання (всі разом); 4) читання в особах (коли діти добре вміють читати); 5) вибіркове (коли аналізуємо твір).

Різні прийоми голосного читання: 1) виразне читання тексту вчителем (емоційне значення); 2) читання мовчки (застосовується тоді, коли діти навчилися вже читати, здійснюється поетапно: І етап: після голосного трактування йде мовчазне; ІІ етап: без попереднього читання, але після проведеної роботи (вступна бесіда про твір, завдання і питання до читання); ІІІ етап: читання без підготовчої роботи: (коли читаєте додатковий текст).

Переваги мовчазного читання: 1) швидкість; 2) кожна дитина індивідуально сприймає прочитане.

Види читання застосовуються паралельно : 2 – 3 класи – голосне; 4 клас – мовчазне супроводжуючи голосним. Якості читання: 1) свідомість (уміння переказати і висловити свою думку); 2) правильність читання полягає в дотриманні орфоепічних норм (вимова голосних і приголосних, правильне наголошення слів, злита вимова службових слів з повнозначними словами); 3) швидкість – повинно відповідати темпу усного розмовного мовлення; 4) виразність (для голосного читання): темп, тембр, логічний наголос, паузи, інтонація.

22. Методика ознайомлення з новим твором.

Уроки ознайомлення з новим твором мають мету розширити знання учнів з певної теми, познайомити з письменником, його твором. В залежності від мети ми вибираємо методи і прийоми роботи. Уроки узагальнення мають мету повторити, узагальнити певну тему, поліпшити якості читання, удосконалювати вміння логічно і граматично правильно висловлювати свої думки. Це останнє стосується всіх уроків, бо означає розвивати мовлення. На кожний урок визначаємо мету уроку.

Основні етапи читання: 1) підготовка учнів до сприймання твору. Для доброго сприймання твору потрібна підготовча робота. За темою, яка буде розкрита у виучуваному творі. Це може бути розповідь учителя, бесіда з учнями, розповідь учнів на основі життєвого досвіду. Для того щоб збудити дітей можемо застосовувати гру, картину, загадки, прислів’я, приказки, бесіда за прислів’ям, лінгвістичні ігри. Лінгвістичні ігри: добирання епітетів до слів, опис предмета і відгадування його. 2) Перше читання і перевірка прочитаного перед читанням ставимо завдання, яке включає розуміння змісту і бажання наслідувати вчителя. 3) Повторне перечитування.

Після повторного йде читання за частинами, вибіркове, читання ланцюжком. Учити дітей аналізувати. В процесі повторного перечитування ставити питання і завдання. Повторне перечитування має на меті допомогти учням аналізувати твір за будовою, тобто композиційний аналіз. Про композицію твору учні повинні знати, що кожний твір має початок, основну частину і закінчення. Щоб привчити дітей аналізувати твір за будовою. Учитель ставить питання: чим починається твір?, з яких позицій починається твір?, як розгортаються події?, чим завершується твір? На основі оповідань учні переконуються, що вступна і заключна частини значно менші від основної. У процесі роботи привчаємо дітей до того, що в основній частині можна виділити ще декілька частин. Кожна з частин вступна, основна, заключна є логічно завершеною, тобто виражає певний зміст. Усвідомлення логічних частин змісту допомагає учням переказувати твір.

Під час повторного читання продовжується робота над словом. Після прочитання речення, якщо є така потреба зупиняємося, щоб вияснити зрозумілість усіх слів. Незрозумілим не можна залишати жодного слова. Який вид обрати при повторному читанні залежить від жанру твору і від підготовки класу.

4) Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу. Аналіз змісту частин пов’язується із розбором художніх засобів. Не виключається також, що через аналіз художніх засобів розкривається зміст твору. Роботу над зображувальними засобами необхідно проводити разом з читанням уривків так, щоб відобразити художність і смисл, функцію зображувальних засобів. Цілісним є такий аналіз твору, коли твір аналізується в єдності змісту і форми.

5) Навчання складати план прочитаного. Цей елемент передує переказу. Але на деяких уроках можуть мінятися місцями. Не до кожного твору можна складати план. Учимо дітей складати план до тих творів, які легко поділяються на композиційно завершені частини.

Вимоги до плану:

1) усі його пункти повинні передавати логіку подій;

2) мають бути спрямовані на розкриття головної думки

Звертаємо увагу дітей, що у плані можуть бути і питальні і розповідні речення, що пункт плану може бути речення з підмета і присудка, а також привчаємо дітей підбирати для пунктів плану речення з текстів, або частину цих речень.

Узагальнююча бесіда. Узагальнююча бесіда спрямована на виявлення ідеї та задуму твору. Її не треба затягувати. Вона має складатися з декількох питань. Є півні особливості бесіди у відповідності до жанру твору. Наприклад: байка – бесіда будується за мораллю, ліричний твір – після аналізу художніх засобів визначається задум автора.

Працюючи над оповіданням і казкою ставимо питання на виявлення ідеї твору, а також 2 – 3 питання за змістами твору та враженнями від прочитаного. Якогось шаблону у проведенні бесіди немає. Як її провести, які і скільки питань поставити підкажуть нам попередні етапи роботи над твором. Важливу роль у підсумку відіграє завершальне слово вчителя.