13. Критерії літературного розвитку школярів.

Розгляд процесу літературного розвитку під кутом зору взаємодії його з процесом навчання висуває на перший план проблему критеріїв, або показників, літературного розвитку. Самим «зовнішнім» показником літературного розвитку можна вважати так звану начитаність людини, тобто його читацький досвід. Часто звертаються до таких показників літературного розвитку, як естетичний ідеал і художній смак. Такі особливості діяльності художнього сприйняття, як образна конкретизація і образне узагальнення, відтворюють специфіку пізнання предмета (літератури). Цілісність відображення дійсності в художньому образі, широке узагальнення, типізація життєвих явищ визначає і особливості розумової діяльності школяра. Школяр на основі сприйняття художнього тексту відтворює ці способи життя із запасу своїй пам'яті, з досвіду життєвих вражень і переживань за активної діяльності уяви і мислення. Образне узагальнення виростає з конкретних уявлень. Процеси образної конкретизації та образного узагальнення нерозривні і обумовлюють одна одну. У міру знайомства з текстом початкові узагальнення збагачують і обумовлюють, певною мірою, подальшу конкретизацію, утворюючи своєрідну спіраль пізнання, за якою читацька думка, не відриваючись від конкретних уявлень, сходить до широких образних узагальнень, осягає художній твір у структурній залежності його частин і цілого. Образна конкретизація і образне узагальнення складають об'єктивне вираження специфіки такої складної по своїй психологічній структурі діяльності, як читання і сприйняття літературного твору, тому показниками, і критеріями, літературного розвитку можуть служити предметний зміст і рівень образної конкретизації та образного узагальнення. Перераховані вище критерії мають практичний і універсальний характер, так як, по суті, можуть бути використані в процесі вивчення сприйняття будь-якого художнього тексту в будь-яких умовах шкільної практики.

14.Методика виявлення рівня сприйняття художнього твору.

Підготовка до сприйняття художнього твору .Сприйняття – складний динамічний процес, який передбачає особистісне прочитання художнього твору самим читачем. Тому, починаючи роботу з текстом, вчителю необхідно ввести школярів у твір, викликати інтерес, збудити читацьку увагу, а потім і активне ставлення до написаного. Слід підготувати школярів до зустрічі з текстом художнього твору. Це можуть бути відомості про особливості жанру твору, читання цікавих уривків, що викличуть в учнів інтерес. Роботи по вивченню художнього твору можуть бути різними: розповідь вчителя, , робота з картиною, літературна екскурсія, культпохід в театр. Підготовка до сприйняття є важливою умовою осмисленого глибокого прочитання літературного твору, активізації розумово-пізнавальної діяльності учнів. Первинне читання та прийоми усвідомлення тексту художнього твору. Основною умовою ефективного вивчення літератури є знання тексту художнього твору. Тому дуже важливо, щоб усі учні прочитали його. Художній твір, призначений для текстуально вивчення, як правило, читають двічі. Перше читання первинне. Під цим розуміють вихідне, початкове, швидке читання, яке дає змогу одержати уявлення про загальний зміст твору, його ідею. Використовують такі прийоми роботи з художнім твором : постановка запитань для тексту; уміння виділяти головне і другорядне;складання плану; переказ тексту; порівняння головних героїв з прототипами; усне словесне малювання; інсценування; виразне читання; Під час первинного ознайомлення з художнім твором доцільно звертатись до його переказу. Такий підхід дозволить учителеві встановити рівень доступності творів для учнів і привчить звертати увагу на особливості художньої форми; по-друге, зосередить увагу школярів на головних епізодах, які допоможуть усвідомити ідейно-художній зміст; по-третє, викличе інтерес до читання запропонованого тексту. Переказ може бути повним, вибірковим, стислим, але обов’язково художнім. Поглиблене засвоєння художнього твору в процесі другого читання. Без перечитування не можна збагнути всю глибину художнього твору. Повторне, повільне, аналітичне читання розширює враження про твір. Однією з найважливіших умов засвоєння учнями художнього твору є підготовка до його сприйняття. Значна роль в усвідомленні змісту твору належить первинному читанню тексту, яке передбачає роботу над епізодом, постановку попередніх питань і завдань, коментування, виділення головного і другорядного, зіставлення, мікроаналіз. Успішному засвоєнню тексту художнього твору сприяє аналіз, який може здійснюватись традиційними шляхами: за структурою, образами і проблемами; Для поглибленого вивчення тексту художнього твору слід використовувати загальні плани аналізу ліричних, епічних та драматичних творів, характеристику художнього образу, огляду літературних тенденцій. Звісно, такі пам’ятки розраховані на творче використання. Їх призначення – нагадати про основні моменти шкільного аналізу тексту. Етапи аналізу твору визначає сам читач, їх порядок можна змінювати залежно від способу інтерпретації твору.

План аналізу ліричного твору Тема. Ідея. Образ автора або ліричного героя ( його думок, почуттів, переживань). Композиція. Жанр. Особливості ритму, мелодики, темпоритму (система віршування, віршовий розмір, ритми). Мова художнього твору (тропи, фігури та інше). Зв’язок з певним напрямом, течією. Характеристика художнього образу. Еволюція героя. Портрет. Як характеризують героя предмети, що його оточують. Поведінка, вчинки героя. Зображення душевних переживань. Ставлення героя до інших персонажів, природи тощо. Світогляд. Мова героя. Роль деталей

розкритті характеру. Авторська характеристика.