- •2. Зв'язок морфеми з іншими одиницями мови
- •3. Об’єкт, предмет і завдання морфеміки
- •4. Поняття морфеми, морф, аломорф, варіант морфеми.
- •5. Види морфем української мови за значенням
- •6. Види морфем української мови за позицією у структурі слова
- •7. Види морфем української мови за функцією
- •8. Види морфем української мови за способом вираження та формою
- •9. Види морфем української мови за ступенем повторюваності
- •10. Види морфем української мови за значенням
- •11. Види морфем української мови за походженням
- •12.Полісемія, омонімія, синонімія,антонімія морфем
- •13. Морфемна структура слова. Основа слова та її характеристика
- •14. Вільні та зв'язані корені. Вільні та зв'язані основи
- •15. Подільність основ
- •16. Історичні зміни у морфемній структурі слова. Спрощення
- •17. Історичні зміни у морфемній структурі слова. Перерозклад
- •18. Історичні зміни у морфемній структурі слова. Ускладення. Декореляція
- •19. Морфонологія як наука. Морфонологічна модель та морфонологічна позиція
- •20. Морфонологічні явища. Чергування. Усічення
- •21. Морфонологічні явища. Інтерфіксація. Накладання
- •22. Морфонотактика. Поняття валентності морфем у лінгвістиці
- •23. Валентність основ, префіксів, суфіксів
- •27.Концепти словотвору. Твірна база, словотвірний формант.
- •30. Словотвірне гніздо — сукупність словотвірних ланцюжків з одним і тим
- •33.Словотвірний тип. Ознаки,види.
- •35. Словотвірна парадигма та її характеристика
- •36. Словотвірна модель. Словотвір у синхронії та діахронії
- •37. Класифікація способів словотвору
- •38.Афіксальні способи
- •39.Осново- та словоскладання
- •40. Безафіксні способи словотвору. Усічення. Абревіація
- •41. Морфолого-синтаксичний спосіб
27.Концепти словотвору. Твірна база, словотвірний формант.
Усі похідні слова
сучасної української мови незалежно
від їх морфемного складу включають два
основні елементи —твірну базу і формант.З
потенційних компонентів твірної бази
формується матеріальна основа похідного
слова. Твірна база - інше слово. Вона
існує в словах мови у готовому вигляді
або утворюється під час словотворчого
акту. Наприклад, ніч
→ нічний → нічник; жити → прожити →
прожиток →
прожитковий.
Твірна основа складає
лексичне ядро нового слова; це частина
твірного слова, яка повторюється у
складі співвідносного з ним похідного
слова: мережити
→ мереживо,
ходити → хід, лічити → лічба, лежати →
лежень, брехати → брехня. Твірну
основу ще називають мотивуючою основою,
оскільки вона мотивує (пояснює) значення
новоутворених слів. Це — спільна ланка
мотивувального (твірного) і мотивованого
(похідного) слова .
Отже,
похідне слово припускає обов'язкову
наявність твірної основи, без якої, по
суті, не може існувати ніяка похідна
основа.
Твірна основа — це така частина
твірного слова, від якої твориться
похідне і яка цілком або у дещо
видозміненому вигляді повторюється у
цьому похідному.Виходячи з такого
розуміння, твірну основу виявляємо
шляхом "накладання" твірного слова
(або твірних слів у складних словах) на
похідне. Частини, які збігаються, і
становитимуть твірну основу,
наприклад:
похідні слова твірні слова
шахт-ар шахт-а;водн-ик водн-ий;бездарн-ість
бездарн-ий;
при-скор-ити скор-ий;допомог-а
допомог-ти;житт-є-пис житт-я пис-ати.
За
будовою твірна основа може дорівнювати
кореню (малий>маліти) або
поділятися на кореневу і суфіксальну {народн
—> нпродність) чи
кореневу і префіксальну {виходити
—> вихід) частини.
Отже, твірна основа за своєю структурою
буває неподільною (кореневою) і
подільною.
Твірна основа виявляє себе
обов'язковим елементом словотворчого
процесу при
суфіксальному {сін-аж), префіксально-суфіксальному {до-реч-н-мм),
а також усіх інших змішаних способах,
в яких використовуються афікси, при
основоскладанні {чорн-о-зем)та
при неморфологічних способах деривації.
До
складу похідного слова твірна основа
може входити цілою або ж у скороченому
вигляді. Відповідно до цього розрізняють
повні й усічені (скорочені) твірні
основи, наприклад: дозріл-ий
—> дозріл-ість, промінь - >
прОмен-евий, нов-ий
—> нов-изна, крича-ти —> крик-ливий,
керува-ти —> керівник, кпеї-ти —> —>
клей-кий, прив 'яза-ти —> прив язь.
Отже,
твірна основа не існує самостійно; вона
виявляється пісня завершення дериваційного
акту як спільна для твірного і похідного
слів семантико-структурна величина.Похідні
слова утворюються за допомогою
словотворчих засобів. Cловотворчі засоби
у науковій літературі називають
формантами.
Формант (від лат. fоrта —
"форма, звичайний вигляд") —
оформлювач слова, який виник у результаті
злиття словотворчого афікса і
закінчення.Формантом називають
словотворчий елемент, за допомогою
якого утворено похідне слово і який
разом із закінченням (якщо слово змінне)
виражає його словотвірне
значення.
Наприклад: нагріва- (твірна
основа) + -льник (формант)
— "робітник, який займається
нагріванням";засвоюван- (твірна
основа) + -ість (формант)
— "здатність засвоюватися"; жовт- (твірна
основа) + -іти (формант)
— "набувати певної ознаки"; лукав- (твірна
основа) + -ство (формант)
— "опредметнена властивість"; при- (формант)
+ -сісти (і
вірне слово) — "неповна дія"; старш-(твірна
основа) + -о-
+ -клас- (твірна
основа) + -ник (формант)
— "учень старших класів".
Отже,
формант — це сукупність формальних
ознак, за якими похідне слово відрізняється
від свого твірного в рамках словотвірної
пари {вікно — під-вікон-ня,
колос — колос-и-ти-ся,
догана - без-дога-ний). За
допомогою форманта виражається
словотвірне значення. Поєднання префікса
та суфікса у ролі словотворчого форманта
у спеціальній літературі називаються
по-різному: біфіксом
{біморфемою), конфіксом. складним формантом тощо.
У
сучасній українській мові словотворчим
формантом може виступати матеріально
виражений або нульовий афікс:
префікс {вічний — пра-вічний), суфікс {чорний — чорн-ота), постфікс (побороти —побороти-ся), флексія {Валентин — Валентин-а), нуль
суфікса (намолотити — намолот); поєднання
афіксів різних видів: сукупність префікса
і суфікса {поза
конкурсом — поза-конкурс-н-ий), сукупність
префікса і постфікса {чекати — до-чекати-ся), сукупність
суфікса і постфікса {табір шабор-и-ти-ся),сукупність
префікса, суфікса і
постфікса {щедрий —розщедр-и-ти-ся).
Необхідно
пам'ятати, що формант може складатися
як з однієї, так і з декількох морфем
: -інь — теплінь,
-ина - вершина, від- ...
-и — віддалеки, зав-...-шки — завбільшки. Формант
виявляється лише у зіставленні похідного
з його твірним, тобто в рамках словотвірної
пари.
До складу форманта входять не
лише афікси, а й усі супроводжуючі м
орфонологічні
засоби: чергування голосних і приголосних
фонем (текти — тік, друг — дружній), переміщення
наголосу(добрий — доброта), усічення
твірної основи (формальний — формалізм,
космос космічний,
бігати —бігун, інакше — переінакшити), інтерфіксація (два дні
дводенний) та
деякі інші. Так, наприклад, у
прикметнику "короткочасний
" формант
складається з суфікса -н-, інтерфікса -о- та
флексії -ий, в
іменнику "ріжок" формант
представлений суфіксом -ок-, чергуванням
приголосних фонем (г—
ж), наголосом та нульовою флексією.
Це
означає, що формант у плані форми ширший,
ніж словотворчий афікс, але афікс —
основний обов'язковий компонент форманта.
Афікс може виступати самостійно, без
супроводжуючих засобів або в комплексі
з ними. Однак жоден із супроводжуючих
засобів (зокрема морфонологічних) не
використовується без афікса. Супроводжуючі
засоби хоча й використовуються широко
у словотворенні, проте самостійної
словотворчої функції не виконують.
Будучи супроводжуючими, морфонологічні
засоби лише супроводжують афіксацію .
Можна
сказати, що слово, утворене морфологічним
способом, поділяється на дві частини —
на твірну основу і формант.
Словотвірна структура похідного слова Значення похідного слова формується на базі значення мотивуючого слова, але крім того семантиці похідного властиве і нове значення, яке називається словотвірним значенням. Наприклад, у похідному слові лісовий – "властивий лісу" сумуються два значення "велика площа землі, заросла деревами і кущами" + "властивий чомусь". Ці значення визначають словотвірну структуру похідного слова лісовий. Перше значення похідне слово лісовий перейняло від мотивуючого слова ліс разом із мотивуючою основою – ліс-овий. Друге – словотвірне значення, передається (формується) суфіксом, тобто словотвірним формантом, -ов-, за допомогою якого утворюються слова садовий, зимовий, науковий, казковий… із таким самим словотвірним значенням – "властивий чомусь – саду, зимі, науці, казці". Словотвірне значення – це той елемент значення похідного слова, яким воно відрізняється від мотивуючого слова. Отже, словотвірна структура переважної більшості похідних слів двокомпонентна і складається з твірної основи (зелений колір) та словотворчого форманта (синій колір). Складні (дизель-мотор) та складноскорочені (завгосп) слова, можуть мати однокомпонентну словотвірну структуру, яка складається тільки з твірної основи: педагогічна рада → педрада. Визначення твірної основи та словотвірного форманта є першим завданням словотворчого аналізу слова. Словотвірну структуру похідного слова слід відрізняти від морфемної структури слова, яка може складатися з однієї морфеми, двох, трьох і більше. Напр., словотвірна структура слова школярський – школярський (флексія -ий не належить до словотвірної структури слова) – двокомпонентна; морфемна структура – школяр-ський – чотирикомпонентна. У визначенні словотвірної структури похідного необхідно розрізняти два поняття: твірна база і твірна основа. Твірною (мотивуючою, словотвірною) базою називають слово (звичайний → надзвичайний, наука →науковий) або декілька слів (салон і перукарня → салон-перукарня, ліс і парк → лісопарк), на базі яких твориться похідне слово. Словотвірна структура похідного слова може визначатися як у межах основи, так і цілого похідного слова, залежно від типу твірної основи. Якщо зіставити словотвірну базу і похідне слово, то виявиться спільна для них частина, яка називається твірною основою. Напр.: у словотвірній парі ліс → лісовий визначається твірна основа ліс, а в словотвірній парі лісовий → лісовик – твірна основа лісов, словотвірній парі чорна слива → чорнослив – розірвана твірна основа чорн…слив. Твірна основа визначається тільки в мотивованому слові словотвірної пари. Якщо твірна основа не переймає флексії твірної бази, то флексія (червоний колір) похідного слова не бере участі у процесі творення, тому не входить до словотвірної структури похідного слова: казка → казковий. Якщо у ролі твірної основи виступає ціле слово твірної бази, то похідне слово переймає флексію мотивуючого слова, і в такій словотвірній парі флексія входить до твірної основи у словотвірній структурі похідного слова: казати → розказати, флексія -ти визначається зеленим кольором. Основа мотивуючого слова може не повністю входити до твірної основи похідного слова. Це спостерігається, наприклад, у таких випадках: твірна основа у словотвірній структурі іменника заземлення, утвореного від основи дієслова заземлити, скорочується за рахунок усічення дієслівного суфікса -и- заземл(и)+енн; скорочуються слова твірної бази і у твірній основі складноскорочених слів: професійний комітет → профком, Мінеральні води → мінераловодський. Словотворчий формант – це афікс або декілька афіксів, що додаються до твірної основи при утворенні похідного слова. До словотворчих формантів належать: словотворчі префікси (з+шити), словотворчі суфікси (школяр+ський), словотворчі постфікси (вмивати+ся), інтерфікси (жовт+о+брюх). Проте у словотвірній структурі слова не доречно використовувати термін "морфема" або "префікс", "суфікс"…, оскільки словотворчий формант не завжди дорівнює одній морфемі, він може бути комплексний – об'єднувати декілька морфем (два префікси, два суфікси, префікс і суфікс тощо). Комплексний словотворчий формант може складатися з двох і більше афіксів, що одночасно додаються до твірної основи. Напр.: рукав → на+рукав+ник словотвірний формант складається з префікса на- та суфікса -ник-; гніздо → гнізд+и-ти+ся словотвірний формант складається із суфікса -и- та постфікса –ся (флексія –ти участі у словотворі не бере); сісти → роз+сісти+ся словотвірний формант складається з префікса роз- та постфікса –ся; Америка → америк+ан-ець словотвірний формант складається з двох суфіксів -ан- і -ець-. Словотвірний суфіксальний формант може бути нульовим, матеріально не вираженим у звуках. Такий формант визначається у словотворчій структурі похідного слова, коли мотивована основа має, порівняно з мотивуючою, ту саму або меншу кількість морфем, але є семантично складнішою. Напр.: розрізати ("ріжучи ділити на частини") → розрізØØ ("розрізане місце") . Слово розріз утворилося за допомогою нульового словотворчого суфікса при усіченні дієслівної твірної основи на суфікс -а- розріз(а), крім того це слово ще має і нульову флексію, але у такому випадку флексія не входить до словотвірної структури похідного слова. Під час проведення словотвірного аналізу пам'ятайте, що: словотвірна структура похідного складається з твірної основи і словотворчого форманта; необхідно обов'язково правильно підібрати твірну базу; словотвірний формант може бути комплексним, а також нульовим.
29.Словотвірна пара. Словотвірний ланцюжок.
Однокореневі слова, які перебувають у відношеннях послідовної
мотивованості, створюють словотвірний ланцюжок. Наприклад: укр. учитися
— учень — учениця; дати — подати — податок — податковий — оподатковувати
— оподатковуваний — оподатковуваність — неоподатковуваність; персона —
персонал — персональний — персональність; рос. клей — клеить — склеить —
склеивать — склеивалъщик — склеивалъщи-ца. Перше (вихідне) слово
немотивоване. Кожне наступне слово відрізняється від попереднього тільки
одним формантом. Одне й те саме слово може виступати стосовно одного
спорідненого слова як мотивоване, а стосовно іншого — як мотивуюче. Так,
зокрема, учень мотивоване словом учити, а щодо слова учениця воно є
мотивуючим.Словотвірні ланцюжки утворюють словотвірне гніздо.
