38.Афіксальні способи

До афіксальних способів словотвору належать префіксальний, суфіксальний, постфіксальний та комплексні – суфіксально-префіксальний, префіксально-постфіксальний, суфіксально-постфіксальний, суфіксально-префіксально-постфіксальний.  У суфіксальному, суфіксально-префіксальному, суфіксально-постфіксальному, префіксально-суфіксально-постфіксальному способах словотвору твірною основою виступає основа мотивуючого слова (твірної бази) і тому флексія мотивованого слова не належить до словотвірної структури похідного: земля → землякØ, снігØ → засніжити, бідний → прибіднятися.  У префіксальному, постфіксальному, префіксально-постфіксальному способах словотвору твірною основою мотивованого виступає ціле мотивуюче слово і тому флексія мотивованого слова належить до твірної основи словотвірної структури похідного: старий → престарий, вмивати → вмиватися, спати → виспатися.  Префіксальний спосіб, або префіксація, – утворення нового слова шляхом приєднання префікса до мотивуючого слова: вчора → позавчора, група → підгрупа, писати → підписати.  Особливість префіксального способу в тому, що префікс приєднуються не до твірної основи похідного слова, а до цілого слова твірної бази, тому флексія у похідних словах, утворених префіксальним способом, належить до твірної основи. Саме тому слово, утворене за допомогою префіксації, належить до тієї ж частини мови, до якої належить слово твірної бази: читати → перечитати, текст → підтекст, завтра → післязавтра, старий → престарий.  Суфіксальний спосіб, або суфіксація, – утворення нового слова шляхом приєднання суфікса до твірної основи: білий → білякØ, сімØ → семеро, кричати → крикØØ, козакØ → козакувати.  Словотвірний суфіксальний формант може бути нульовим, матеріально невираженим у звуках. Такий формант визначається у словотворчій структурі похідного слова, коли мотивована основа має, порівняно з мотивуючою, ту саму або меншу кількість морфем, але є семантично складнішою.  Напр., розрізати ("ріжучи ділити на частини") → розрізØØ ("розрізане місце") – слово розріз утворилося за допомогою нульового словотворчого суфікса при усіченні дієслівної твірної основи на суфікс -а- розріз(а), крім того це слово ще має і нульову флексію.  Нульова суфіксація визначається у таких випадках:1. при утворенні іменників від прикметників: зелений → зеленьØØ, синій → синьØØ, цвілий → цвільØØ;  2. при утворенні іменників із значенням опредмеченої дії від дієслів: відліт(а)ти → відлітØØ, прокол(о)ти → проколØØ, їзд(и)ти → їздØа;  3. при утворенні іменників із значенням конкретного предмета від дієслів: причеп(и)ти → причепØØ, перелаз(и)ти → перелазØØ;  4. при утворенні іменників із значенням особи від дієслів: пристав(и)ти → приставØØ, посил(а)ти → посолØØ, недоуч(и)ти → недоукØØ.  При утворенні віддієслівних іменників за допомогою нульових суфіксів, як показують приклади, основа мотивуючого слова усікається.  Постфіксальний спосіб, або постфіксація, – утворення нового слова шляхом приєднання постфікса до мотивуючого слова: витирати → витиратися, хто → хтось, чий → чий-небудь, що → що-будь, десь → десь-то.  Як і в префіксальному способі, при постфіксації постфікс приєднуються не до твірної основи похідного слова, а до цілого слова твірної бази, тому флексія у похідних словах, утворених постфіксальним способом, належить до твірної основи. Слово, утворене за допомогою постфіксації, належить до тієї самої частини мови, до якої належить слово твірної бази.  Суфіксально-префіксальний спосіб – утворення нового слова шляхом одночасного приєднання до твірної основи префікса і суфікса: межа → безмежний, рука → приручити, виразний → увиразнити, співати → наспівувати, добрий → по-доброму, виходити → безвихідьØØ.  Слова утворені суфіксально-префіксальним способом можуть мотивуватися не одним словом, а сполученням двох слів – прийменника з іменником: на столі → настільний, під містом → підміський. У таких словотвірних зв'язках прийменник твірної бази приєднується до твірної основи мотивованого і виконує функцію префікса. Як показують приклади, флексія при суфіксально-префіксальному способі словотвору не входить до словотвірної структури похідного слова.  Префіксально-постфіксальний спосіб – утворення нового дієслова шляхом одночасного приєднання до мотивуючого дієслова префікса і постфікса: сісти → усістися, спати → виспатися, глянути → зглянутися, рахувати → обрахуватися. Префіксально-постфіксальним способом утворюються тільки дієслова на базі інших дієслів, тому флексія –ти належить до твірної основи похідного слова.  Суфіксально-постфіксальний спосіб – утворення дієслова шляхом одночасного приєднання до твірної основи суфікса і постфікса: кущ → кущитися, брат → брататися, гордий → гордитися. Дієслова суфіксально-постфіксальним способом утворюються на базі іменників та прикметників, тому дієслівна флексія -ти не входить до твірної основи похідного дієслова.  Префіксально-суфіксально-постфіксальний спосіб – утворення дієслів на базі іменників та прикметників шляхом одночасного додавання до твірної основи префікса, суфікса та постфікса: сміливий → насмілитися, погода → розпогодитися, при цьому дієслівна флексія -ти не входить до твірної основи похідного дієслова.