- •2. Зв'язок морфеми з іншими одиницями мови
- •3. Об’єкт, предмет і завдання морфеміки
- •4. Поняття морфеми, морф, аломорф, варіант морфеми.
- •5. Види морфем української мови за значенням
- •6. Види морфем української мови за позицією у структурі слова
- •7. Види морфем української мови за функцією
- •8. Види морфем української мови за способом вираження та формою
- •9. Види морфем української мови за ступенем повторюваності
- •10. Види морфем української мови за значенням
- •11. Види морфем української мови за походженням
- •12.Полісемія, омонімія, синонімія,антонімія морфем
- •13. Морфемна структура слова. Основа слова та її характеристика
- •14. Вільні та зв'язані корені. Вільні та зв'язані основи
- •15. Подільність основ
- •16. Історичні зміни у морфемній структурі слова. Спрощення
- •17. Історичні зміни у морфемній структурі слова. Перерозклад
- •18. Історичні зміни у морфемній структурі слова. Ускладення. Декореляція
- •19. Морфонологія як наука. Морфонологічна модель та морфонологічна позиція
- •20. Морфонологічні явища. Чергування. Усічення
- •21. Морфонологічні явища. Інтерфіксація. Накладання
- •22. Морфонотактика. Поняття валентності морфем у лінгвістиці
- •23. Валентність основ, префіксів, суфіксів
- •27.Концепти словотвору. Твірна база, словотвірний формант.
- •30. Словотвірне гніздо — сукупність словотвірних ланцюжків з одним і тим
- •33.Словотвірний тип. Ознаки,види.
- •35. Словотвірна парадигма та її характеристика
- •36. Словотвірна модель. Словотвір у синхронії та діахронії
- •37. Класифікація способів словотвору
- •38.Афіксальні способи
- •39.Осново- та словоскладання
- •40. Безафіксні способи словотвору. Усічення. Абревіація
- •41. Морфолого-синтаксичний спосіб
36. Словотвірна модель. Словотвір у синхронії та діахронії
Словотвірна модель – це схема побудови похідних слів, яка характеризується двома обов’язковими ознаками:а) спільністю частиномовної належності похідних і твірних слів;б) тотожністю форманта.
Так, до одномодельних належать такі похідні: навушник, наручник, нарукавник (усі іменники, утворені від іменника, формант – префікс на- і суфікс -ник) творяться за моделлю “На- + ІО + -ник”.У мові всі похідні слова утворюються за конкретними моделями.
Моделі бувають регулярні, коли до твірних основ регулярно приєднуються словотворчі засоби за однією схемою (моделлю), наприклад: Рига → ризький, Париж → паризький, Київ → київський та ін.; і нерегулярні, за якими в сучасній мові нові слова не утворюються, наприклад: за моделлю “ДО + -ух” – пастух утворене одне слово.
Синхронія (від гр. syn "разом" і chronos "час", тобто "одночасність") —1) стан мови в певний момент її розвитку, в певну епоху; 2) вивченнямови в цьому стані (в абстракції від часового чинника).Діахронія (від гр. dia "через" і chronos "час", тобто "різночасність") —1) історичний розвиток мови; 2) дослідження мови в часі, в їїісторичному розвитку.Синхронія, таким чином, — це горизонтальний зріз (вісь одночасності), адіахронія — вертикальний зріз (вісь послідовності). Графічно їх можна позначити так:Для мовців важлива синхронія, тобто мову треба знати такою, якою вона єнині. Щоб добре володіти сучасною мовою, не обов'язково знати історіюмови, як змінювалися звуки, які з них зникли, а які з'явилися, скількиколись було форм граматичного числа (однина, двоїна, множина), часовихформ дієслова (теперішній, чотири форми минулого часу — аорист, перфект,імперфект і плюсквамперфект, три форми майбутнього часу — проста і двіскладні, аналітичні) тощо.Навряд чи ефективніше вплинуло б на практичне користування сучасноюмовою знання мовцем того, що слово верблюд колись означало "слон", аслово підлий — "простонародний, неродовитий"
37. Класифікація способів словотвору
Нові слова здебільшого утворюються за допомогою словотворчих афіксів. Словотворчий афікс (кольори …) — це префікс, суфікс чи постфікс, який приєднується до твірної основи для творення нового слова. Класифікацію способів словотворення схематично можна зобразити так: Префіксальний спосіб — спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів: заходити — ходити, перенавантаження — навантаження, прехороший --- хороший, безвідповідально --- відповідально. Суфіксальний спосіб — спосіб творення слів за допомогою словотворчих суфіксів: холодненький --- холодний, дубок --- дуб, вітерець --- вітер, читання --- читати, молодість --- молодий. Префіксально-суфіксальний спосіб — спосіб творення слів шляхом одночасного приєднання до твірної основи словотворчих префіксів і суфіксів: надбрівний — брова, безмежний — межа, затишок — тиша.
Постфіксальний спосіб — спосіб творення слів шляхом приєднання до твірної основи словотворчих постфіксів: битися --- бити, миритися — мирити.
Префіксально-постфіксальний: розійтися --- іти, приблудитися --- блудити.
Суфіксально-постфіксальний: лінуватися --- лінь, здороватися --- здоров(ий).
Суфіксально-префіксально-постфіксальний: прибіднятися --- бідний, змилостивитися --- милостивий.
Безафіксний спосіб (відкидання значущих частин) — це спосіб творення слів шляхом укорочення (усічення) твірного слова: відхід --- відходити, закид — закидати, зелень — зелений. Основоскладання — спосіб творення слів шляхом поєднання твірних основ кожного зі слів, що входять до базової сполуки — підрядної чи сурядної. Наприклад: хмарочос — хмари чесати, життєпис — життя писати, хвилеріз — хвилі різати, лісостеп — ліс і степ, синьо-жовтий --- синій і жовтий, кисло-солодкий — кислий і солодкий. Словотворчим афіксом у таких випадках виступає інтерфікс — морфема, яка сполучає твірні основи. Цей спосіб творення — морфема, яка сполучає твірні основи. Цей спосіб творення може супроводжуватися суфіксацією: правосторонній — права сторона, однобічний — один бік, сільськогосподарський — сільське господарство. Потрібно пам'ятати, що прикметники, утворені на базі сурядної сполуки слів, пишуться через дефіс (блакитно-синій, студентсько-викладацький, науково-технічний, мовно-літературний), а прикметники, утворені на базі підрядної сполуки — разом (народногосподарський, лівобережний, важкоатлетичний, західноукраїнський). Складання може відбуватися і без інтерфікса (всюдихід — всюди ходити). Окремо виділяють складання слів: батько-мати — батько і мати, хліб-сіль — хліб і сіль, мед-пиво — мед і пиво, срібло-золото — срібло і золото, туди-сюди — туди і сюди. Слова, утворені способом складання, називаються складними. Одним із різновидів складних слів є складноскорочені слова (абревіатури). Вони можуть утворюватися: а) складанням частин кожного із твірних слів, що входять до базового словосполучення: завмаг — завідуючий магазином, б) складанням частини твірного слова і цілого твірного слова: держадміністрація — державна адміністрація, медсестра — медична сестра, в) складанням назв початкових букв твірних слів: УТН — Українські телевізійні новини, ЛПУ — Ліберальна партія України, г) складанням початкових звуків твірних слів: загс — запис актів громадянського стану, ДЕК — державна екзаменаційна комісія; д) складанням початкових частин і звуків, букв, цифр тощо: облвно — обласний відділ народної освіти, СУ-15 (Сухий — прізвище конструктора). Морфолого-синтаксичний спосіб — це спосіб творення слів, при якому нове слово утворюється внаслідок переходу з однієї частини мови в іншу. Наприклад: операційна — (перехід прикметника в іменник), завідуючий (перехід дієприкметника в іменник), коло хати (перехід іменника в прийменник).