Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Морфеміка.doc
Скачиваний:
139
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
226.3 Кб
Скачать

19. Морфонологія як наука. Морфонологічна модель та морфонологічна позиція

М. – це розділ мовознавства, який вивч. фонеми, як елементи будови морфем та словоформ. М. виникла як зв’язок фонології, морфології та словотворення. Об’єкт М. – морфеми і словоморфи. М. встановлює фонемний склад різних типів, варіативінсть фонем у структурі тотожних морфем, яка виникає у словотворенні чи формотворенні, закономірності морфем 1 стос. іншої в слові, процеси на морфемному шві (чергування, ускладнення).

Предмет суч. М. – будова морфів, формальні закономірності, які характеризують поєднання морфіву слові, при цьому врах. акцент зміна її на ін. М. цікавлять регулярні, системні зміни.

М. почала розвиватися як наука в 20-30 рр 20 ст. М. пов’язана з проблемою варіантності мовних одиниць. Під варіантністю розуміють розрізнення у відтворенні,яке полягає у зміні звукового складу або знач. структ. 1 мови без втрати її тотожності.

М. модель – це форм. схема будови слів однотипної структури, у яких в одній і тій же позиції регулярно відбив. певне морфонолог. явище. (Прилуки – прилуцький). Це формальна схема побудови похідних слів того чи іншого словотвірного типу, що характер. наявністю чи відсутністю певного м.явища.

М. позиція – це положення морфа або аломорфа у слові, яке визнач. х-ром сусідніх морфів, їх фонемат. складом та акцентуацією.

М. позиція це місце поєднання сусідніх морфів і зміни їх фонемного оформ., які виникають.

20. Морфонологічні явища. Чергування. Усічення

М. явища – це ті, що виникли на морфемному шві в наслідок взаємопристосування морфем.

Чергування – явище пристос. морфем, яке супроводжується зміною їх фонематичної будови.

черг. голосних

черг. приголосних (регрес. х-тер) вода-водиця-водичка

Пригол. черг. на м.шві здебільшого відбувається між коренем і суфіксом. світлий-світлість, може черг. на межі префікса і кореня (сказати з-зі, зо, с, зу).

Чергування голосних не такі поширені. Найчастіше чергуються о-0(нуль) (сон-сниться), е-0(нуль)(орел-орла),о-е (стіл-стола, село-сіл)

Усічення-елізія-явище морфемного шва, що виявляється в усіченні однієї чи кількох морфем кінцевого морфа твірної основи (або морфа в цілому)

21. Морфонологічні явища. Інтерфіксація. Накладання

М. явища – це ті, що виникли на морфемному шві в наслідок взаємопристосування морфем.

Інтерфіксація – аугментація – явище морфемного шва, коли між двома морфемами//морфами з’являється інтерфікс, що усуває морфонологічно заборонені збіги голосних(злиття) або приголосних фонем на межі морфем.

Накладання-гаплологія-явище морфемного шва, яке виникає тоді, коли збігаються фонемно однакові кінець і початок настпного морфа.

22. Морфонотактика. Поняття валентності морфем у лінгвістиці

Морфотактика – частина морфеміки, що розглядає правила формального семантичного і лексичного сполучення морфем. Описує формальні засоби морфологічної сис-ми мови та їх віднош. Вивч. допустимі типи морфемної структури слів, можливості поєднання. Кожен клас морфем має свою сполучуваність, ознаки сполучуваності. Ключове поняття – валентність морфем. Валентність – це здатність морфем сполучатися з іншими такими ж морфемами в межах слова. Об'єднання морфем у конкретну словоф-му передбачає внутрішню валентність. Валентність: - формальна (полягає у залученні явищ морфемного шва, а також змін усередині морфеми: дорога – дорозі) - семантична (передбач. урахування лекс. значення морфеми під час їх сполуч.: суф. ун, ник – з ім.). - вільна (до 1 тв. основи може приєднуватись 2 різних суф.: тернополець, тернополянин, 1 корінь – з 2-ма різними афіксами) - примусова (залежить від формально-семантичних чинників) На валентність впливає семантика, фінальні фонеми основи, типи сполучуваності морфем.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.