- •2. Зв'язок морфеми з іншими одиницями мови
- •3. Об’єкт, предмет і завдання морфеміки
- •4. Поняття морфеми, морф, аломорф, варіант морфеми.
- •5. Види морфем української мови за значенням
- •6. Види морфем української мови за позицією у структурі слова
- •7. Види морфем української мови за функцією
- •8. Види морфем української мови за способом вираження та формою
- •9. Види морфем української мови за ступенем повторюваності
- •10. Види морфем української мови за значенням
- •11. Види морфем української мови за походженням
- •12.Полісемія, омонімія, синонімія,антонімія морфем
- •13. Морфемна структура слова. Основа слова та її характеристика
- •14. Вільні та зв'язані корені. Вільні та зв'язані основи
- •15. Подільність основ
- •16. Історичні зміни у морфемній структурі слова. Спрощення
- •17. Історичні зміни у морфемній структурі слова. Перерозклад
- •18. Історичні зміни у морфемній структурі слова. Ускладення. Декореляція
- •19. Морфонологія як наука. Морфонологічна модель та морфонологічна позиція
- •20. Морфонологічні явища. Чергування. Усічення
- •21. Морфонологічні явища. Інтерфіксація. Накладання
- •22. Морфонотактика. Поняття валентності морфем у лінгвістиці
- •23. Валентність основ, префіксів, суфіксів
- •27.Концепти словотвору. Твірна база, словотвірний формант.
- •30. Словотвірне гніздо — сукупність словотвірних ланцюжків з одним і тим
- •33.Словотвірний тип. Ознаки,види.
- •35. Словотвірна парадигма та її характеристика
- •36. Словотвірна модель. Словотвір у синхронії та діахронії
- •37. Класифікація способів словотвору
- •38.Афіксальні способи
- •39.Осново- та словоскладання
- •40. Безафіксні способи словотвору. Усічення. Абревіація
- •41. Морфолого-синтаксичний спосіб
30. Словотвірне гніздо — сукупність словотвірних ланцюжків з одним і тим
самим вихідним словом; сукупність слів із одним і тим самим коренем,
упорядкованих відповідно до відношення словотвірної мотивації.
Слова, об'єднані у словотвірне гніздо, мають змістову і матеріальну
спільність. Наприклад: сіль, соляний, солонка, солонина, солонинний,
солевий, солити, соління, посолити, засолити, засолювати, засолка,
пересолити, недосолити, підсолити, підсолювати, насолити, солоний,
солоність, солонуватий, солонуватість, солевар, солеваріння, солеварний,
солекоп, соледобувач, солепромисел, солепромисловий, солепромисловість
тощо. Словотвірне гніздо має строго визначену систему, кожне слово в
ньому займає певне закріплене місце.
словотвірне гніздо – це сукупність спільнокореневих слів, які характеризуються відношеннями похідності. У всіх словах словотвірного гнізда є спільний смисловий елемент – корінь: ліс – лісний – лісник – лісничиха; ліс – лісок – лісочок; ліс – лісовий – лісовик – лісовичка. В українській мові близько 17000 словотвірних гнізд;
32. Словотвірне значення. Модифікаційні та мутаційні значення. Словотвірне значення – це той елемент значення похідного слова, яким воно відрізняється від мотивуючого слова.
33.Словотвірний тип. Ознаки,види.
Словотвірний тип – це формально-семантична схема побудови похідних слів певної частини мови, яка абстрагована від конкретних лексичних одиниць і визначається трьома основними параметрами [1; 5; 8; 11; 20]:
1. Спільність словотвірної структури похідних слів: йдеться про єдність способу словотворення та форманта для всіх лексем, об’єднаних у певний словотвірний тип.
2. Наявність семантичного співвідношення між твірним і похідним словом – словотвірного значення, тобто узагальненого системного дериваційного значення, спільного для певного лексико-семантичного розряду слів, яке відображає регулярні семантичні відношення між однотипними похідними словами та їх твірними.
3. Спільність лексико-граматичних властивостей твірної основи: усі слова певного словотвірного типу мають бути утворені від основ однієї частини мови.
Словотвірний тип -- схема побудови слів певної частини мови, яка характеризується спільністю трьох ознак: частини мови, форман-та, словотвірного значення. Серед словотвірних моделей розрізняють лінійні і нелінійні. До лінійних належать афіксальні моделі і моделі складних слів, .До нелінійних належать конверсія, усі-чення і зворотне словотворення (доярка --> дояр, зонтик --> зонт).
35. Словотвірна парадигма та її характеристика
Відношення між твірною основою та всіма похідними, що утворені від неї, породили таку комплексну одиницю словотвору, як словотвірна парадигма.Словотвірна парадигма – це сукупність похідних, які мають одну і ту ж твірну основу і знаходяться на одному ступені словотворення. Наприклад:
Відношення між твірною основою та її похідними у рамках словотвірної парадигми можна назвати радіальними.Поняття словотвірна парадигма – нове в теорії синхронного словотвору. Словотвірну парадигму мають усі слова, які беруть участь у словотворенні і які виступають твірними