16. Історичні зміни у морфемній структурі слова. Спрощення

Інколи змінюється не лише семантика і значення морфеми, але і будова, звуковий склад, кількість морфем у слові, значення і функції морфем. Головний чинник історичних змін у морфемній структурі слова – порушення співвідношення між прямим твірним словом та похідним.

Типи історичних змін: спрощення, перерозклад, ускладнення, декореляція.

Спрощення – найпоширеніша зміна,в основі якої похідна основа перетворюється на непохідну.

дар (да-р-ь), да-ти

Явище С. виникло внаслідок деетимологізації і демотивації слів в результаті різних фонемних змін.

Виокремлюють повне та неповне С. Повне С. – цілковите злиття афіксальних морфем з кореневими, нові слова не зберігають слідів давньої похідності. (старий,добрий, хитрий –р- -велика ознака). Неповне С. – окремі сліди похідності помітні і корені, і афікси легко розрізнити, але втрач. своє первісне значення. (порох –прах, обруч – об руку).

Спрощення відбувається у 3 позиціях: корінь +суфікс (мило, шило, рало); префікс+корінь (призьба,закон,обруч); префікс+ корінь+суфікс (наперсток, подушка)

Спрощення може відбуватися між коренем та суфіксом в процесі історичних змін (перстень, вікно)

17. Історичні зміни у морфемній структурі слова. Перерозклад

Інколи змінюється не лише семантика і значення морфеми, але і будова, звуковий склад, кількість морфем у слові, значення і функції морфем. Головний чинник історичних змін у морфемній структурі слова – порушення співвідношення між прямим твірним словом та похідним.

Типи історичних змін: спрощення, перерозклад, ускладнення, декореляція.

Перерозклад – іст. зміна, яка відбувається між морф., в результаті якої в складі похідного слова змін. межі між твірною основою та формальною в наслідок переходу 1 елемента 1 морфа до сусіднього морфа. (рука рук-а-мь, земля земл-я-мь,вода – вод-а-мь) (ведеш ведете веде-ш(іст.))

Явище перерозкладу поновило нові суфіксальні морфеми ник – ільник на означення особи (фокусник, вісник, погорільник)

Явище перерозкладу трансформує форему в структуру слова, в наслідок чого відбувається збільшення суфіксів в укр. мові.

18. Історичні зміни у морфемній структурі слова. Ускладення. Декореляція

Інколи змінюється не лише семантика і значення морфеми, але і будова, звуковий склад, кількість морфем у слові, значення і функції морфем. Головний чинник історичних змін у морфемній структурі слова – порушення співвідношення між прямим твірним словом та похідним.

Типи історичних змін: спрощення, перерозклад, ускладнення, декореляція.

Ускладнення – іст. процес, протилежний до спрощення.

Слово з неподільною основою стає словом з подільною основою. 1 морфема перетворюється на 2 морфеми. Явище ускладнення притаманне словам іншомовного походження. (трамвай, космос, анархія)

Основною причиною ускладнення запозичених слів є наявність у мові споріднених з ними похідних.

Декореляція не торкається звукового сладу і кількості морфем, це зміна характеру та значення морфем, а також їх співвідношень при збереженні к-сті і порядку морфему структурі слова.

війна – вої, а в суч. мові війна – воювати; лікар – лькь(лька), що озн. лікування в знач. ліки; в суч.м. лікар – лікувати.