Результати аналізу свідчать, що приріст об’єктів інвестицій не завжди формував позитивні тенденції щодо одержаних результатів. Наприклад, за планом приріст інвестицій є збитковим та зменшує величину доданої вартості, але забезпечує зростання грошових потоків підприємства.

Повертаючись до аналізу показників, наведених табл. 12.2.1— 12.2.9, підкреслимо, що основними джерелами фінансових ресурсів для інвестиційної діяльності є кошти амортизаційних відрахувань, чистий прибуток, внески власників суб’єктів господарювання і безповоротна допомога. Щодо залучених інвестиційних ресурсів, то вони виконують тимчасову роль у забезпеченні господарської діяльності об’єктами активів і потребують повернення за рахунок власних джерел. Якщо для фінансування залучаються позикові кошти, то при введенні об’єкта в експлуатацію вони повертаються кредитору за рахунок одержуваного прибутку, внаслідок чого розмір прибутку, як джерела інвестицій, зменшується. Користуючись оприлюдненими інформаційними ресурсами, оцінити вклад і вплив кожного з власних джерел інвестування активів дуже складно. У більшості підприємств власники перерозподіляють чистий прибуток, залишаючи його однією сумою в складі власного капіталу. Ще складнішими є питання, пов’язані з амортизацією та спрацюванням основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів і довгострокових біологічних активів. Діючі нормативні документи дають можливість самим підприємствам використовувати різні способи амортизації на свій розсуд і самостійно переоцінювати основні засоби з урахуванням справедливої вартості об’єкта, методика встановлення якої відрізняється невизначеністю. У таких умовах і сам знос основних засобів перестає бути об’єктивним інструментом оцінки їх стану.

При цьому частина прибутку відображається під назвою і в формі амортизації. Тому за даними звітності фактично не можливо проаналізувати дійсний стан і тенденції впливу інвестиційної діяльності на розвиток майнового потенціалу підприємства.

12.3. Аналіз ефективності інвестицій

Доцільність здійснення інвестиційної діяльності завжди визначається рівнем її окупності, тобто величиною і швидкістю повернення інвестору вкладених коштів через грошові потоки, що їх генерує інвестиція.

514

Для визначення вартості, яку матимуть інвестиції у майбутньому, використовують формули простих і складних процентів. Якщо інвестиція здійснена на умовах простих процентів, тобто одержаний чистий грошовий потік не використовується на додаткове інвестування об’єктів, то інвестовані кошти (ІК) щорічно збільшуються на визначений рівень прибутковості (ПР). Звідси, величина інвестованих коштів через n років (ІКn) дорівнює:

ІКn = ІК · (1 + n · ПР).

У разі, якщо інвестиція здійснена на умовах складних процентів, тобто одержаний чистий грошовий потік використовується на додаткове інвестування об’єктів, то інвестовані кошти збільшуються з урахуванням створеного чистого грошового потоку у попередні періоди.

ІКn = ІК · (1 + ПР)n.

Вираз 1 + ПР показує, скільки буде коштувати інвестиція через рік. Обернене його значення 1 : (1 + ПР) дає змогу визначити скільки сьогодні буде коштувати інвестиція за її вартістю через рік. Водночас, рівень прибутковості інвестицій (ПР), тобто її процентна ставка для розрахунків, визначається за формулою:

ПР = ПРф + ПРр,

де ПРф — фактична прибутковість об’єктів інвестицій; ПРр — рівень прибутковості інвестицій за їх можливий ризик.

Принципово важливим є питання, як визначити граничне значення рівня прибутковості інвестицій (ПР). У плановій економіці централізовано затверджувалися нормативні коефіцієнти ефективності, які були обов’язкові для всіх підприємств. При цьому даний коефіцієнт не міг бути нижчим від 0,08 або перевищувати 0,25. В умовах ринкової економіки також потрібні певні орієнтири для прийняття ефективних управлінських рішень.

Наприклад, коли рентабельність інвестицій нижча за граничний рівень, але вища за рентабельність наявних активів, позитивне рішення щодо здійснення інвестицій може зумовлюватись очікуваним зростанням рентабельності всіх активів після їх збільшення. Для одержання додаткового прибутку можна здійснювати інвестицію і в тому випадку, коли її рентабельність нижча за граничний рівень, і навіть нижча за рентабельність наявних активів. За таких умов ефективність інвестиції досить низька і це негативно впливатиме на вартість підприємства.

515

Для того, щоб привести майбутні грошові надходження до сьогоднішніх умов, використовують формулу:

де Кд — коефіцієнт дисконтування.

Для оцінки ефективності інвестицій використовують методи, основані на розрахунках, які не враховують зміну вартості грошових потоків підприємства у майбутньому (облікова оцінка), і які враховують впорядкування вартості грошових надходжень у часовому аспекті (дисконтна оцінка).

До показників ефективності інвестицій, що використовують облікову оцінку, відносять:

9строк окупності інвестицій;

9рівень прибутковості інвестицій.

До показників аналізу інвестиційної діяльності, що використовують дисконтну оцінку, відносять:

9величину чистих грошових потоків;

9дисконтний рівень прибутковості (рентабельності) інвестицій;

9величину норми прибутку.

В основі всіх показників використовують порівняння обсягів інвестицій і грошових надходжень.

Перший показник, строк окупності інвестицій, полягає у визначенні терміну, необхідного для того, щоб інвестиції окупили себе.

Алгоритм розрахунку терміну окупності інвестицій (ТОІ) залежить від рівномірності надходження грошових потоків. Якщо грошові потоки від інвестицій розподіляються рівномірно за роками, то термін окупності визначають діленням суми інвестиційних витрат (ІВ) на величину чистого грошового потоку (ЧГП), одержаного від їх використання за рік.

ТОІ = ІВ : ЧГП → роки (ЧР).

Чистий грошовий потік від інвестицій розраховують як суму одержаних з грошовими потоками амортизаційних відрахувань (АМ) і чистого прибутку (ЧП).

ЧГП = АМ + ЧП.

Очевидно, що якщо інвестиційні витрати не формують чистого прибутку (ЧГП = АМ), то термін їх окупності буде визначатися строком корисного використання об’єктів інвестицій (СВІ).

ТОІ = ІВ : АМ = СВІ.

516

У разі нерівномірного надходження доходів термін окупності визначають прямим підрахунком числа років (ЧР), протягом яких чистий грошовий потік (ЧГП) відшкодовує інвестиційні витрати, тобто чисті доходи зрівняються з витратами.

ТОІ = min ЧР, при якому ∑ЧГП > ІВ.

Інвестиції, де ЧР найменше, є найбільш вигідні. Проте, показник терміну окупності інвестицій не враховує величину можливих чистих грошових потоків підприємства, які буде одержано за період після окупності інвестиційних витрат.

Другий показник — рівень прибутковості інвестицій за абсолютною і відносною величиною.

Абсолютна величина прибутковості (АП) інвестиційних витрат обчислюється як сума чистого прибутку, яка буде одержана за весь термін використання об’єктів інвестицій (ТВІ) в господарській діяльності.

АП = ∑ЧПТВІ.

Рівень прибутковості інвестицій (РПІ) за відносною величиною їх ефективності розраховують як відношення середньорічної суми чистого прибутку (СЧП), отриманого від використання інвестицій, до первісних інвестиційних витрат.

РПІ = СЧП : ІВ де СЧП = АП : ТВІ.

Із цього випливає, що найкращі інвестиції формуються за об’єктами, де найменший термін окупності, найбільша абсолютна величина одержаного прибутку і найвищий рівень прибутковості інвестиційних витрат. Додатково слід враховувати, що використання інвестиційних об’єктів створює, крім чистого прибутку, й інші дуже важливі складові доданої вартості: фонд оплати праці, доходи на соціальні витрати, чисті грошові потоки амортизаційних відрахувань та податкові платежі. Водночас, створений чистий прибуток і амортизаційні відрахування в процесі використання інвестиційних об’єктів можна залучити для здійснення інших інвестицій та одержувати додаткові грошові потоки доданої вартості.

Третій показник, величина чистих грошових потоків за дисконтною оцінкою (ЧГД), визначається шляхом дисконтування ЧГП, як суми (АМ + ЧП).

517

Поточну вартість майбутніх чистих грошових надходжень від інвестицій розраховують за формулою:

ЧГД = ∑ (1ЧГП+ ПР)n ,

де ПР — ставка прибутковості інвестицій в умовах господарської діяльності підприємства.

При порівнянні ЧГД з інвестиційними витратами (ІВ) визначають чистий грошовий потік, який формує величину майбутнього чистого прибутку (ЧПД):

ЧПД = ЧГД – ІВ.

Додатнє число ЧПД, тобто якщо ЧПД > 0, вказує на доцільність інвестування коштів, оскільки об’єкт діяльності є прибутковим. За від’ємного значення ЧПД, якщо ЧПД < 0, інвестування здійснювати не доцільно. Якщо ЧПД = 0, то інвестування є ні прибутковим, ні збитковим, а відтак рішення треба приймати на основі інших критеріїв господарської діяльності: зростання ролі підприємства на ринку і в регіоні, досягнення певного соціального ефекту. Якщо підприємство має кілька об’єктів інвестування, то слід зупинитися на тому, який має найвище значення ЧПД. Величина ЧПД, показує ймовірну суму приросту чистих активів підприємства за рахунок інвестиційної діяльності.

Використовуючи показник ЧГД, можна також розрахувати термін окупності інвестицій (ТОІЧГД).

ТОІЧГД = min ЧР при якому ∑ЧГД > ІВ.

Оскільки дисконтування зменшує грошовий потік, то термін цієї окупності інвестицій завжди триваліший від простого терміну окупності (ТОІ).

Четвертий показник, дисконтний рівень прибутковості (рентабельності) інвестицій (ДПІ), дає змогу оцінити їх ефективність з позиції витрати → результати, внаслідок чого можна вибрати найрентабельнішу діяльність. Показник розраховують як відношення середньорічних чистих грошових потоків (ЧПДс), які формують майбутній чистий прибуток від інвестиційної діяльності до суми інвестицій (ІВ).

ДПІ = ЧПДс : ІВ; ЧПДс = ∑ ЧПД : ТВІ.

Очевидно, що якщо:

ДПІ > 0 — інвестиційні витрати доцільно здійснювати;

518

ДПІ < 0 — інвестиційні витрати формують збитки; ДПІ = 0 — об’єкти інвестицій вважаються і не прибутковими,

і не збитковими.

Чим більше значення цього показника, тим вища віддача кожної гривні інвестицій. При наявності декількох об’єктів інвестицій з рівною величиною даного показника здійснюється вибір найкращого варіанту, виходячи з інших факторів.

П’ятий показник, величина норми прибутку інвестицій (НПІ), визначає рівень прибутковості (ПР), при якому чисті грошові потоки (ЧГД) дорівнюють нулю, тобто

НПІ = ПР, при якому ЧГД = 0.

Економічний зміст цього показника полягає в тому, що підприємство може приймати рішення про інвестиційну діяльність, рівень рентабельності якої не нижче ціни (витрат на формування) коштів для здійснення інвестицій (ЦВІ).

ЦВІ = ВЗІ : ПСІ.

де ВЗІ — витрати для залучення інвестицій; ПВІ — первісна сума інвестицій.

При цьому між НПІ і ЦВІ існує наступний зв’язок:

НПІ > ЦВІ — інвестиційну діяльність можна здійснювати; НПІ < ЦВІ — інвестиційна діяльність не прибуткова; НПІ = ЦВІ — інвестиційна діяльність не збільшує і не змен-

шує чисті активи підприємства.

Для розрахунку НПІ використовують формулу:

де ПРп і ПРн — два довільних значення прибутковості інвестицій, щоб при одному — ЧПД був додатнім, а для іншого —

від’ємним або навпаки; ЧПДпрп, ЧПДпрн — відповідно, додатня і від’ємна величина ЧПД.

Наприклад, необхідно визначити величину показника НПІ для інвестиційного об’єкта при його використанні 3 роки, який потребує 13 млн. грн, а чисті грошові потоки за роками будуть становити відповідно 5, 6 і 7 млн. грн.

Можлива ціна інвестиційних ресурсів (ЦВІ) — 15 %. Довільні рівні прибутковості: 10 % і 20 %.

Обчислимо відповідні значення ЧПД:

ЧПДПРН = [(5 : 1,1) + (6 : 1,12) + 7 : 1,13)] – 13,0 = 14,8 – 13,0 = 1,8 ЧПДПРН = (5 : 1,2) + (6 : 1,22) + 7 : 1,23)] – 13,0 = 12,5 – 13,0 = –0,5

519

Отже, як показують розрахунки, величина норми прибутку цієї інвестиції становить 17,8 %, при вартості інвестиційних ресурсів 15 %, тобто розглянутий напрям інвестування можна визнати прийнятним.

Кожний показник для оцінки ефективності інвестиційної діяльності має свої недоліки і переваги. Отже, в процесі аналізу слід брати до уваги всі показники і надавати перевагу тому напряму інвестування, де сукупний їх рівень є привабливішим.

Алгоритм розрахунку показників ефективності інвестиційної діяльності підприємства розглянемо на прикладі об’єкта інвестиції вартістю 2 млн. грн (табл. 12.3.1).

Оцінка ефективності інвестицій здійснюється в три етапи: формування показників діяльності підприємства за об’єктом інвестицій (вихідні показники); розрахунок аналітичних показників ефективності інвестицій; оцінка показників.

520

В таблиці 12.3.1 наведені вихідні показники, які визначають грошові потоки підприємства від інвестиції. Виходячи з алгоритмів розрахунку, обчислимо показники ефективності інвестицій.

Розрахунок показників:

= 31 місяць.

2. РПІ = (225 +330 +315 +300) : 4 = 0,146 · 100 = 14,6 %.

2000

3. ЧПД = [(725 : 1,15) + (830 : 1,15 2 ) + (815 : 1,15 3 ) + (800 :

: 1,15 4 )] — 2000 = 2252 – 2000 = 252. Ставка прибутковості інве-

стицій (ПР) в умовах господарської діяльності підприємства визначена величиною 15 %.

здійснений за рівнями прибутковості 20 % і 25 %.

З нашого прикладу видно, що інвестиція приваблива і дозволяє залучати кошти для розв’язання проблем господарської діяльності підприємства. Щодо джерел фінансування інвестицій, то вони можуть бути залучені з граничною ставкою витрат не біль-

ше ніж 21,03 %.

В процесі використання інвестицій необхідно здійснювати порівняльний аналіз нормативних і фактичних показників щодо витрат, прибутку, рентабельності і амортизації інвестиційних об’єктів.

Аналіз і оцінка ефективності фінансових інвестицій залежить від форми їх здійснення. При цьому використовують показники собівартості вкладень, ринкової їх вартості і одержаних прибутків.

Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов’я- зкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з формуванням фінансової інвестиції. Ринкова вартість фінансової інвестиції, це сума, яку можна отримати від її продажу на активному ринку. Прибуток (фінансовий дохід), одержаний від фінан-

521

сової інвестиції, визначається сумою дивідендів, відсотків, роялті та ренти, що підлягає отриманню.

Показники ефективності фінансових вкладень, результат яких визначається відповідними відсотками, обчислюються сумою одержаних доходів і прибутковістю їх вартості.

Загальна оцінка ефективності фінансових інвестицій (ПФІ) у відповідному періоді здійснюється за формулою:

ПФІ= ВІК−ВІП = ВІК −1.0 . ВІП ВІП

В даній формулі ВІП і ВІК — відповідно, вартість інвестицій на початок (ціна придбання або ринкова ціна) і кінець (ринкова ціна і доходи за період) періоду.

ВІК = РЦ + Д РЦ = БВ + (РЦ – БВ)

де РЦ — ринкова ціна фінансової інвестиції; Д — доходи від інвестицій за досліджуваний період; БВ — балансова вартість фінансової інвестиції.

Для характеристики прибутковості придбаних цінних паперів використовуються наступні показники:

а) прибуток та прибутковість в розрахунку на рік (ПР і РП) і в цілому (ПЗ і ЗП) за сумою, яка визначається при придбанні:

ПЗ = НВ – ЦП; ПР = ПЗ : ТІ; РП = ПР : ЦП · 100; ЗП = ПЗ : ЦП · 100.

Якщо номінальна вартість (НВ) фінансової інвестиції з терміном погашення (ТІ) 3 роки становить 150,0 тис. грн, а ціна придбання — 144,9 тис. грн, загальний прибуток (дисконт) становить 5,1 тис. грн (150,0 — 144,9), в розрахунку на рік — 1,7 тис. грн (5,1 : 3). Прибутковість за дисконтом в цілому — 3,52 % (5,1 : : 144,9 · 100), за рік — 1,17 % (1,7 : 144,9 · 100).

б) поточна сума прибутку (СП) і прибутковість (ПП):

СП = НВ · СВ : 100; ПП = СП : ЦП · 100

Фіксована ставка відсотка (СВ), встановлена 9 % річних.

СП = 150,0 · 9 % : 100 = 13,5 тис. грн. ПП = 13,5 : 144,9 · 100 = 9,3 %.

в) загальний прибуток (ПІ) і прибутковість від інвестицій (ІП): ПІ = ПЗ + (СП · ТІ), ІП = ПІ : ЦП · 100

ПІ = 5,1 + (13,5 · 3) = 45,6 тис. грн.

ІП = 45,6 : 144,9 · 100 = 31,5 %, в розрахунку на рік 10,5 % (31,5 : 3).

Для оцінки ефективності фінансових вкладень у господарську діяльність інших підприємств використовуються показники оде-

522

ржаних дивідендів (дивідендна прибутковість), приросту вартості фінансових вкладень (капіталізована прибутковість) і ринкової ціни вкладень (ринкова прибутковість).

Прибутковість (ПФІ) — це відносний показник, який розраховують як відношення доходу (Д), що генерується за допомогою інвестиції, до її величини (І).

ПФІ = Д : І.

Доходом фінансової інвестиції виступають дивіденд (процент), приріст балансової вартості інвестиції на суму чистого прибутку та інших елементів власного капіталу і ринковий прибуток (різниця між можливою ціною продажу і балансовою вартістю фінансової інвестиції).

Для розрахунку показників використовують декілька кількісних характеристик оцінки фінансової інвестиції.

Номінальна вартість — формується за первісною вартістю активів у момент здійснення інвестиції і визначає частку інвестора в статутному капіталі.

Балансова вартість — визначається як розрахунковий показник за сумою власного капіталу (чистих активів) підприємства. Якщо на початок року підприємство мало частку у власному капіталі іншого підприємства 200 тис. грн (30 %), і власний капітал збільшився за рік на 150 тис. грн, то балансова вартість фінансової інвестиції підприємства на кінець року буде становити

245 тис. грн [200 + (150 · 30 : 100)].

Ринкова (курсова) вартість — ціна, за якою можливо продати фінансову інвестицію на ринку. Величину ринкової ціни у відсотках дономінальної вартостіназивають курсом фінансової інвестиції.

Ліквідаційна вартість — визначається в момент ліквідації підприємства, що використовувало фінансову інвестицію. Вона показує, яка вартість активів за цінами можливої реалізації після розрахунків за зобов’язаннями підприємства припадає на фінансову інвестицію.

Припустимо, що підприємство здійснило фінансові вкладення в інше підприємство на суму 50 тис. грн. Балансова вартість фінансових вкладень за власним капіталом на кінець року становить 60 тис. грн, сума одержаних дивідендів — 5 тис. грн, а ринкова ціна — 66 тис. грн. Обчислимо прибутковість фінансових вкладень:

523

2. Дивідендна прибутковість = 505 = 0,10, 10 коп. на 1 грн фінансових вкладень.

3. Ринкова прибутковість = 66 −60 = 0,12, 12 коп. на 1 грн фі-

нансових вкладень.

50

Загальна прибутковість фінансової інвестиції: 0,20 + 0,10 +

+0,12 =0,42, 42 коп. на 1 грн здійснених фінансових вкладень.

Внаступному році ефективність фінансових інвестицій буде розраховуватися з суми 60 тис. грн, виходячи з того, що первісна інвестиція (50 тис. грн) і 10 тис. грн реінвестиція (капіталізований чистий прибуток) з чистого прибутку одержаного від інвестиції. Показник співвідношення ринкової ціни і балансової вартості щодо конкретних фінансових інвестицій визначає доцільність тих чи інших управлінських рішень.

524