ресурсів, теж зменшилась (–) на 60 тис. грн. Активи і зобов’я- зання підприємства за господарською операцією зменшилась на 60 тис. грн.

Отже, підприємство в процесі своєї діяльності може використовувати всі доступні йому джерела формування фінансових ресурсів (власні, залучені), забезпечуючи при цьому свою фінансову стабільність. При формуванні значної частки капіталу за рахунок джерел залучених фінансових ресурсів виникає небезпека щодо можливості повернення зобов’язань через додаткові фінансові витрати за право на їх користування. Однак, формування активів за рахунок залучених фінансових ресурсів є привабливим, оскільки плата за їх користування не має прямого зв’язку з майбутнім чистим прибутком підприємства. Залучення фінансових ресурсів є завжди ефективним, якщо відсоток плати за них буде менший, ніж рентабельність активів підприємства. Водночас, якщо підприємство формує свої активи за рахунок власного капіталу, його фінансовий стан зміцнюється, і навпаки, при здійсненні господарської діяльності за рахунок залучених фінансових ресурсів воно втрачає фінансову автономність.

5.2. Аналіз структури і динаміки джерел капіталу підприємства

Поряд з дослідженням структури і динаміки майна при оцінці фінансового стану підприємства необхідно здійснювати аналіз фінансових ресурсів, тобто капіталу, вкладеного в активи.

Використовуючи дані балансу підприємства, можна дати характеристику:

¾величини і динаміки капіталу, який розміщений в активах;

¾структури капіталу за окремими елементами;

¾складу і величини структурних змін власного капіталу і зобов’язань;

¾резервів поліпшення динаміки і структури джерел формування капіталу.

Активи (А), зобов’язання (З), власний капітал (ВК) підприємства завжди є складовими системи управління за рівняннями:

ВК = А – З, показує ту частину активів, яка визначає залишковий інтерес до підприємства і вільна від зобов’язань, а її величина залежить від вартості майна і зобов’язань;

А= З + ВК, свідчить, що активи формуються у певному співвідношенні тільки за рахунок власного капіталу і зобов’язань;

258

А – З = ВВ + ПП + ЧП = ВК визначає, що поточний чистий прибуток (ЧП), при врахуванні можливих змін внесків власників (ВВ) підприємства і створеного чистого прибутку у попередні періоди діяльності (ПП), завжди формує приріст активів або зменшення зобов’язань.

У складі капіталу підприємства виділяють власний (постійний) капітал (I розділ пасиву балансу), довгострокові (сталі) зобов’язання (II і III розділи пасиву балансу) і поточні (мобільні) зобов’язання (IV і V розділи пасиву балансу).

Капітал може бути сформований за рахунок власних і залучених джерел.

Аналіз свідчить, що власний капітал виступає джерелом покриття необоротних активів і тієї мінімальної частини поточних активів, які необхідні для здійснення технологічного процесу з виробництва об’єктів діяльності підприємства.

При оцінці капіталу підприємства можна зробити наступні висновки:

1.Про зміну величини і структури власного капіталу. Збільшення капіталу за рахунок власних джерел фінансування свідчить про реінвестування прибутку в господарську діяльність та / або додаткове внесення активів власниками.

Приріст величини і питомої ваги власного капіталу за рахунок реінвестованого прибутку є ознакою покращення діяльності підприємства, добрих перспектив економічного зростання та інвестиційної привабливості об’єктів підприємництва.

2.Про співвідношення власного і залученого капіталу. Якщо частка власного капіталу більша, ніж залученого, то ризик кредиторів менший. Водночас, залучений капітал створює умови і вимагає від власників підприємства відповідальності у відносинах з позичальниками та більш ефективного використання активів. Це забезпечується:

¾обґрунтуванням доцільності залучення капіталу і побудови механізму формування коштів для погашення зобов’язань;

¾платою за фінансові ресурси, залучені під зобов’язання;

¾системою контролю за погашенням боргу з боку кредиторів;

¾використанням до підприємства інструментів гарантій щодо повернення зобов’язань;

¾можливістю поліпшити фінансові результати господарювання, що зміцнює рівень самостійності підприємства.

3.Про рівень зовнішнього довгострокового залучення капіталу. Наявність капіталу з довгострокових джерел свідчить про на-

259

рощування виробничого потенціалу підприємства, розвиток діяльності за прибутковим сценарієм, довіру з боку кредиторів.

4. Про величину і структуру короткострокового залучення капіталу.

Оптимальний варіант залучення поточних зобов’язань — це їх розміщення в оборотних активах, крім нормативної величини виробничих запасів.

Оцінка співвідношення між окремими елементами фінансових ресурсів і формування їх в динаміці здійснюється шляхом вертикального і горизонтального аналізу статей балансу підприємства

(табл. 5.2.1).

Горизонтальний аналіз дозволяє переглянути капітал за горизонтальною динамікою, оцінити тенденції змін окремих елементів джерел фінансових ресурсів, визначити, як вони змінюються в абсолютному і відносному значеннях. Вертикальний аналіз забезпечує перегляд капіталу за структурою окремих розділів і статей пасиву балансу. За допомогою цього методу досліджуються зміни в якості капіталу щодо співвідношення його елементів.

Дані табл. 5.2.1 свідчать, що збільшення фінансових ресурсів підприємства відбулося за рахунок приросту власного капіталу на 8631,7 тис. грн, або 18,4 %. Проте, слід зазначити, що частка позикових джерел у формуванні капіталу підприємстватеж збільшилась з 18,8 % до 28,3 %. Найбільшу частку у формуванні фінансових ресурсів підприємства серед власних джерел займає інший додатковий капітал (29,8 %) та нерозподілений прибуток (61,8 %). Інші види капіталу в аналітичному розрізі становлять незначну частку. За фактом наявності значної суми нерозподіленого прибутку (34377,1 тис. грн) потребує досить серйозного вивчення доцільність та правильність формування і ефективність використання статутного і резервного капіталу для створення стійких умов розвитку підприємницької діяльності.

Особливу увагу приділяють дослідженню кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість — це залучення активів у господарську діяльність підприємства за рахунок тимчасово безоплатного одержання майна інших суб’єктів господарювання. Відносини з кредиторами можуть передбачити штрафні санкції за несвоєчасну оплату зобов’язань. В процесі аналізу визначається частка окремих статей, які характеризують заборгованість у загальній сумі, а також відхилення значень цих статей на кінець звітного періоду відносно його початку.

260

Таблиця 5.2.1

АНАЛІЗ ДИНАМІКИ І СТРУКТУРИ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД

261

Продовження табл. 5.2.1

262

263

Закінчення табл. 5.2.1

264

Кредиторська заборгованість виникає при розрахунках підприємства з постачальниками і підрядниками, з бюджетом, зі стахування, з оплати праці, одержання авансів від покупців. Значні розміри кредиторської заборгованості призводять до самовільного перерозподілу оборотних активів між підприємствами, державою і фізичними особами.

Дуже важливо звернути увагу на наявність простроченої заборгованості перед бюджетом, позабюджетними фондами, зі страхування, з оплати праці та перед іншими кредиторами.

Залучені джерела фінансових ресурсів підприємства (табл. 5.2.1) за рахунок кредиторської заборгованості збільшились в 1,6 раза, а в структурі пасиву балансу — на 13,6 пункти. Проаналізуємо, за рахунок чого це відбулося. Підприємство збільшило заборгованість за всіма видами поточних зобов’язань. Особливо відмічається збільшення зобов’язань підприємства по заборгованості перед бюджетом (197,0 тис. грн, або на 78,5 %), з оплати праці (122,5 тис. грн, або на 31,4 %) та з одержаних авансів (94,7 тис. грн, або в 1,3 раза). Ріст цієї заборгованості не завжди э виправданий і може бути результатом порушення фінансової дисципліни.

У процесі аналізу кредиторської заборгованості доцільно скласти розрахунковий баланс, тобто порівняти кредиторів (джерела активів) з дебіторами (розміщення активів), передбачаючи при цьому, що дебіторська заборгованість має бути перекрита кредиторською (табл. 5.2.2).

За даними табл. 5.2.2 у звітному році поточні зобов’язання підприємства збільшились на 11134,6 тис. грн, а дебіторська заборгованість — на 4135,5 тис. грн.

Таблиця 5.2.2

ПОРІВНЯЛЬНИЙ БАЛАНС КРЕДИТОРСЬКОЇ І ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД, (тис. грн)

265