biologia_otvety

Завдання 28

Будова і функції органа слуху

www20 .e-ranok.com.ua

Завдання 29

Будова скелета людини відрізняється від інших ссавців будовою черепа, формою кісток кінцівок, хребта і таза, що зумовлено інтенсивним розвитком головного мозку і прямоходінням.

Особливості скелета людини:

1.Для хребта людини характерні вигини, які надають йому форми, що в профіль нагадує латинську літеру S. Вигини хребта збільшують розміри грудної й тазової порожнин, полегшують утримання рівноваги і забезпечують пом’якшення поштовхів та струсів тіла під час стрибків і бігу.

2.У зв’язку з прямоходінням передньо-задній розмір грудної клітки людини, на відміну від тварин, є меншим від поперечного.

3.Дуже рухливі верхні кінцівки. Кисть утворена кістками за- п’ястка, п’ястка та фалангами пальців. Перший, або великий, палець найрухоміший і добре розвинений, розташований напроти всіх інших, що має велике значення при виконанні різних видів роботи (здійснює хапання і фіксацію).

4.У зв’язку з вертикальним положенням тіла людини таз у неї ширший і масивніший, ніж у тварин. Він має вигляд чаші і підтримує внутрішні органи черевної порожнини.

5.Кістки нижніх кінцівок є більш масивними, ніж верхніх, тому що вони тримають на собі увесь тягар тіла. Стопа як єдине ціле виконує опорну функцію під час стояння і ходіння. З’єднуючись між собою, кістки стопи утворюють склепіння. Така будова пов’язана

звертикальним положенням тіла людини, із збільшенням навантаження на стопу при прямоходінні. Склепінчаста стопа значно пом’якшує поштовхи під час ходіння.

6.У людини мозковий відділ переважає над лицьовим. Це пов’я- зано із сильним розвитком головного мозку людини.

Завдання 31

Ретикулярна формація — це сукупність нейронів та з’єднуючих їх нервових волокон у стовбурі мозку, що утворюють густу сітку.

Аксони нейронів ретикулярної формації однією гілкою з’єднані з нейронами проміжного мозку і кори великих півкуль, а другою гілкою — з нейронами спинного мозку. Тобто ретикулярна формація тягнеться від спинного мозку через стовбур і далі до кінцевого мозку та з’єднує їх між собою. Через неї «просіюється» вся інформація, що має надійти до кінцевого мозку.

21www.e-ranok.com.ua

Функції ретикулярної формації:

1)регуляція рівня свідомості, сну та неспання;

2)надання ефективно-емоціонального забарвлення сенсорним стимулам (больовим сигналам);

3)регуляція функцій найважливіших рефлексів: ковтання, кашлю, чхання.

Ретикулярна формація є найважливішим компонентом рухового центру стовбура мозку.

Лімбічна система (від латин. limbuc — край) огортає верхню частину стовбура головного мозку, ніби поясом, та утворює його край. Лімбічна система відокремлює кору півкуль головного мозку від стовбура мозку. Це функціональне поєднання структур мозку бере участь в організації емоційно-мотиваційної поведінки та харчового, статевого, захисного інстинктів. Ця система також бере участь

ворганізації циклу сон-активності.

Функції лімбічної системи:

1)регуляція роботи внутрішніх органів (серцево-судинна, травна система);

2)регуляція обмінних процесів у міокарді, порушення кровопостачання шлунково-кишкового тракту (мигдалевидні ядра);

3)регуляція роботи нюхового центру;

4)забезпечення різних форм поведінки, емоційних реакцій;

5)забезпечення різних форм пам’яті;

6)сприяння прояву умовних рефлексів.

Висновок: ретикулярна формація та лімбічна система формують поведінку людини.

www22 .e-ranok.com.ua

23www.e-ranok.com.ua

Завдання 28

Рефлекси здійснюються завдяки наявності в нервовій системі рефлекторних дуг — ланцюжків нервових клітин (нейронів), які з’єднують чутливі клітини з м’язами або залозами, що беруть участь у здійсненні рефлекторної реакції. Рефлекторна дуга — це шлях, яким передається нервове збудження під час рефлексу. Рефлекторні дуги можуть бути простими й складними. Найпростіша рефлекторна дуга складається з двох нейронів: чутливого і рухового. Складна рефлекторна дуга включає чутливий, руховий та один або кілька вставних нейронів.

Рефлекторна дуга складається з п’ятьох ланок:

1.Рецептори органів чуття сприймають подразнення і перетворюють їх на нервовий імпульс, який далі поширюється по структурах рефлекторної дуги.

2.Нервовий імпульс по чутливому шляху (доцентровому — афе-

рентному) несе інформацію до нервового центру.

3.У нервовому центрі відбувається переключення збудження

зчутливих нейронів на рухові.

4.По руховому шляху (відцентровому — еферентному) імпульс

іде до робочого органа (ефектора).

5. Робочим органом можуть бути скелетні та гладкі м’язи, залози, серце.

Час рефлексу залежить від складності рефлекторної дуги, сили подразнення та рівня збудливості.

Непошкодженість усіх складових (ланок) рефлекторної дуги забезпечує нормальне функціонування нервової системи.

Завдання 29

Найбільш поширеними хворобами сечовидільної системи є пієлонефрит (запалення ниркової миски), гломерулонефрит (ураження ниркових клубочків обох нирок), цистит (запалення слизової оболонки сечового міхура), уретрит (запалення сечівника).

Захворювання сечовидільної системи спричиняють:

1.Мікроорганізми, які потрапляють туди внаслідок низхідної та висхідної інфекції.

Низхідна інфекція виникає в разі потрапляння мікроорганізмів до органів сечовидільної системи через кров при захворюванні на ангіну, стоматологічні захворювання.

Причиною висхідної інфекції є мікроорганізми, які потрапляють до органів сечовидільної системи через сечівник у разі недотримання особистої гігієни.

2.Переохолодження.

www24 .e-ranok.com.ua

3.Потрапляння отруйних речовин (алкоголю, бензолу, отрути комах тощо).

4.Надмірне і тривале вживання деяких лікарських засобів (антибіотиків, сульфаніламідних препаратів).

Щоб запобігти захворюванню сечовидільної системи, слід дотри-

муватися таких правил:

•• не переїдати (особливо концентрованих м’ясних та рибних страв);

•• збільшити споживання рідини за рахунок соків та морсів;

•• не вживати алкогольних напоїв (особливо пива);

•• своєчасно лікувати зуби;

•• бути обережним з отруйними речовинами;

•• уживати лікарські препарати тільки за призначенням лікаря;

•• дотримуватись правил особистої гігієни;

•• не допускати переохолодження організму;

•• займатися фізкультурою;

•• загартовувати організм.

Завдання 31

Наркотик — це речовина, що спричиняє психічну та фізичну залежність.

Психічна залежність виявляється постійним бажанням продовжити вживання певної речовини, здобуваючи її будь-яким шляхом, незважаючи на неприємні чи навіть небезпечні наслідки. Прийом наркотику супроводжується пригніченням діяльності головного мозку, сп’янінням на початкових стадіях, короткотривалою ейфорією (збуджений, підвищено-радісний настрій, відчуття задоволення, сили). Перерва у вживанні наркотиків викликає напруження і неспокій, різке посилення потягу до цієї речовини. Усі наркотики руйнують особистість, спричиняють моральну та розумову деградацію.

Фізична залежність виявляється в тім, що наркотична речовина стає постійно необхідною для підтримання нормального функціонування організму. Перерва в регулярному надходженні наркотику в організм викликає хворобливий стан — абстинентний синдром (апатія, сонливість, пригніченість, ослаблення серцевої діяльності й дихання, що переходять у тривогу, страх, неспокій, психози та ін.). Він розвивається зазвичай через декілька годин після того, як до організму не надійшла чергова доза наркотичної речовини, і зникає лише після введення чергової дози речовини. Із розвитком наркоманії стимулюючий ефект наркотику слабшає, і наркоману доводиться частіше вживати наркотики, збільшувати їхню дозу.

25www.e-ranok.com.ua

Усі наркотики, незалежно від їхнього виду і способів вживання, обов’язково пошкоджують органи та системи організму: нервову систему (у тому числі головний мозок), імунну систему, печінку, серце, легені. Наркотичні речовини втручаються у будову нуклеїнових кислот, порушують обмін речовин, накопичуються у жировій тканині. Наркотичні речовини склеротизують судини, порушуючи обмін речовин між кров’ю та тканинами, у тканинах накопичуються продукти розпаду. Відбувається інтоксикація організму, ослаблення його захисних і пристосувальних функцій. Усе це руйнує здоров’я і призводить до інвалідності.

Середня­ тривалість життя наркомана становить близько 7 років. Наркомани рідко доживають до 30-річного віку. Звичайно­ , є такі, що живуть із цією отрутою і 15, і 20 років. Але є й такі, що гинуть на 6–8-й місяць після початку регулярного вживання наркотиків. Найчастішими причинами смерті наркоманів є випадкові передозування; отруєння фальсифікованими наркотиками; захворювання (пневмонія, сепсис, гепатит, хронічна печінкова недостатність); травми; самогубство.

www26 .e-ranok.com.ua

Варіант 7

Завдання 27

Г А Б В

27www.e-ranok.com.ua

Завдання 28

Рух крові по судинах називається кровообігом. Під час постійного руху кров здійснює свої основні функції: доставка поживних речовин і газів, виведення з тканин та органів кінцевих продуктів метаболізму. Кров рухається по судинах: артеріях, венах і капілярах. Усі судини в організмі людини об’єднуються у два кола кровообігу: велике і мале.

Мале коло кровообігу — це шлях крові від правого шлуночка через легеневі артерії, легеневі капіляри і легеневі вени до лівого передсердя. По малому колу кровообігу венозна кров надходить до легеневих капілярів. Ця кров містить багато вуглекислого газу і мало кисню. Повітря в легеневих альвеолах, які оплетені легеневими капілярами, навпаки, багате киснем. Відповідно до законів осмосу і дифузії кисень із легеневих альвеол спрямовується в кров, де з’єднується з гемоглобіном еритроцитів. Надлишок вуглекислого газу з крові проникає в легеневі альвеоли. Таким чином відбувається газообмін. У малому колі кровообігу по легеневих венах тече артеріальна, а по легеневих артеріях — венозна кров.

Отже, значення малого кола кровообігу полягає в здійсненні газообміну, перетворенні венозної крові на артеріальну.

Завдання 29

Тютюнокуріння — шкідлива звичка, механізм розвитку якої подіб­ ний до наркоманії. Відбувається звикання до нікотину — алкалоїду, який має високу токсичність. У міру звикання потреба в нікотині зростає, людина випалює за день усе більше цигарок. Нікотин та інші складові тютюнового диму негативно впливають на центральну нервову систему, серце, великі і периферичні кровоносні судини, легені, органи травлення. Тютюнокуріння порушує роботу ендокринних залоз, від яких залежать ріст, розвиток і статеве дозрівання.

Серце курця робить за добу на 10—15 тисяч скорочень більше, ніж серце того, хто не палить. Це постійне навантаження призводить до передчасного зношування серцевого м’яза. Установлено, що тютюнокуріння скорочує тривалість життя на 8—15 років. Особливо небезпечне тютюнокуріння для жінок, що пов’язано з народженням дітей.

Небезпека тютюнокуріння для здоров’я людини

www28 .e-ranok.com.ua

Завдання 31

Щитоподібна залоза — найбільша ендокринна залоза. Вона розташована спереду трахеї на передній поверхні шиї і частково прилягає до щитоподібного хряща. Щитоподібна залоза з’єднана з гортанню, тому при ковтанні вона піднімається та опускається, а також зміщується вбік при повороті голови.

Щитоподібна залоза виробляє два гормони: тироксин (тетрайодтиронін) і трийодтиронін. Вони значно впливають на обмін речовин, перш за все на енергетичний і основний, підсилюють витрати вуглеводів, жирів і білків, стимулюють функції центральної нервової системи, процеси росту і розвитку організму.

Недостатня функціональна активність (гіпофункція) щитоподібної залози в дитячому віці призводить до кретинізму (затримки росту, психічного та статевого розвитку). У дітей виявляється відставання в рості та розумовому розвитку, недоумство тощо. Зовнішньому вигляду кретина характерні постійно відкритий рот і висунутий язик.

При гіпофункції у дорослих виникає захворювання мікседема (слизовий набряк). При мікседемі змінюється інтенсивність обмінних процесів. Органи та тканини набрякають, розвивається одутлість обличчя, шиї та тіла, випадає волосся, знижується температура тіла. У хворої людини спостерігається психічна загальмованість, в’ялість, сонливість, зниження інтелекту.

Гіперфункція щитоподібної залози призводить до базедової хвороби, яка супроводжується збільшенням щитоподібної залози, витрішкуватістю, тахікардією (прискоренням частоти серцевих скорочень),

29www.e-ranok.com.ua