biologia_otvety

Завдання 27

В А Г Б

www50 .e-ranok.com.ua

Завдання 28

Вегетативна нервова система керує внутрішніми функціями організму, вона складається з двох відділів: симпатичного й парасимпатичного.

Порівняльна характеристика симпатичного та парасимпатичного відділів нервової системи

Таким чином, симпатичний та парасимпатичний відділи нервової системи діють протилежно, причому сумарний ефект функціонування симпатичного відділу — збуджуючий, а парасимпатичного — гальмівний. Вони підтримують гомеостаз організму в умовах, що потребують мобілізації сил (симпатичний відділ) та забезпечують відновлення ресурсів, витрачених під час роботи (парасимпатичний відділ).

Завдання 29

Профільне навчання у старшій школі передбачає поглиблене вивчення окремих предметів для їхнього подальшого опанування в професійних навчальних закладах.

Для того щоб правильно обрати профіль навчання, слід враховувати свої здібності (індивідуальні властивості людини, які є необхідною умовою для успішної діяльності) та схильності (інтереси до певних видів діяльності). Визначити їх можна за допомогою спеціальних психологічних методик.

51www.e-ranok.com.ua

Для вибору професії найчастіше користуються системою Є. Л. Клімова, який поділив професії на 5 типів:

1)«людина — людина» (професії, пов’язані зі спілкуванням із людьми);

2)«людина — техніка» (професії, де головним об’єктом діяльності є технічні системи, механізми);

3)«людина — природа» (професії, пов’язані з вивченням живих організмів);

4)«людина — знакова система» (професії, пов’язані з використанням цифр, кодів, умовних знаків);

5)«людина — художній образ» (професії, пов’язані зі створенням

івивченням художніх образів).

Отже, щоб визначити профіль навчання, необхідно враховувати свої здібності та схильності до певного типу професій.

Завдання 31

Організм людини побудований з тканин та органів, які складаються з клітин. Діяльність кожного органа і організму в цілому залежить від діяльності органів дихання, травлення, кровообігу, виділення, які забезпечують нормальний перебіг процесів обміну речовин. Взаємозв’язок між органами і системами органів здійснюється в організмі через нервову систему і гуморально. Будь-якому організмові потрібні певні умови існування, до яких у нього виробляється пристосування в процесі розвитку. Середовищем існування для клітин організму є внутрішнє середовище (кров, лімфа, тканинна рідина). Склад і властивості внутрішнього середовища підтримуються на відносно сталому рівні, що створює умови для життєдіяльності всього організму. Сталість хімічного складу і фізико-хімічних властивостей внутрішнього середовища організму називають гомеостазом (від грец. homoios — однаковий, stasis — стан). Забезпечують гомеостаз переважно дві системи — нервова та ендокринна, які разом утворюють нейрогуморальну систему регуляції функцій організму.

Сталість багатьох властивостей організму забезпечується саморегуляцією. Саморегуляція — універсальна властивість організму, що починає діяти тоді, коли виникає відхилення від певного постійного рівня будь-якого життєво важливого фактора зовнішнього чи внутрішнього середовища. Наприклад, рівень глюкози в крові може зменшуватися через недостатнє надходження її з їжею або внаслідок

www52 .e-ranok.com.ua

витрат при інтенсивній роботі. Зниження кількості глюкози в крові, незалежно від того, зовнішнім чи внутрішнім чинником воно спричинене, запускає фізіологічні механізми, що підвищують її рівень. Отже, зміни стану системи спричиняють реакції, що відновлюють норму. Відхилення певного параметра в інший бік — збільшення кількості глюкози — призводить до дії знижуючих її рівень механізмів.

Саморегуляція відбувається лише за певних зовнішніх умов. Так, при недостатньому надходженні їжі в організмі починають розщеп­ люватися запасні поживні речовини, наприклад глікоген. Якщо ж усі внутрішні джерела глюкози будуть вичерпані, а їжа ззовні не надходитиме, організм може загинути.

Отже, організм людини є саморегульованою біологічною системою завдяки функціонуванню нервової та гуморальної систем.

53www.e-ranok.com.ua

Завдання 27

Б В Г А

www54 .e-ranok.com.ua

Завдання 28

Шкіра складається з епідермісу, дерми (власне шкіри) та підшкірної жирової клітковини.

Епідерміс — зовнішній шар шкіри, представлений багатошаровим роговіючим епітелієм завтовшки 0,05–1,5 мм. Внутрішній шар епідермісу складається із живих клітин, що діляться і відповідають за його оновлення. Багато з них містять пігмент меланін, що зумовлює колір шкіри й оберігає її від ультрафіолетових променів. Зовнішні шари епідермісу складаються з мертвих клітин — лусок, заповнених білком кератином. Вони постійно злущуються з поверхні шкіри, видаляючи налиплі частинки пилу, бруду та мікроорганізми. Таким чином, основна функція епідермісу — захисна.

Дерма утворена сполучною тканиною завтовшки 1–2,5 мм. Вона складається з двох шарів — сосочкового і сітчастого. Сосочковий шар (зовнішній) представлений пухкою сполучною тканиною. Він утворює сосочки, що заходять до епідермісу. До них підходять кровоносні судини, завдяки чому здійснюється живлення клітин епідермісу (останні не мають власних кровоносних судин і нервів). Сосочки відповідають за формування рельєфу шкіри. Сітчастий шар містить безліч колагенових волокон, що розташовані під кутом одне до одного і надають шкірі пружності й еластичності. Тут залягають корені волосся, сальні та потові залози.

Підшкірна жирова клітковина містить жирову тканину й ві-

діграє важливу роль у терморегуляції, є жировим депо організму. Товщина цього шару може досягати кількох сантиметрів.

Функції шкіри:

1)захисна — непошкоджений шкірний покрив є надійним захистом від хвороботворних мікроорганізмів;

2)терморегуляційна — крізь поверхню шкіри постійно відбу-

вається виділення тепла (якщо тільки температура навколишнього середовища нижча за 36,6 °С), випаровування поту також приводить до охолодження організму;

3)видільна — з поверхні шкіри протягом доби виділяється не менше за 500 мл поту;

4)обмінна — шкіра бере активну участь в обміні вітаміну D,

унакопиченні й обміні жирів;

5)рецепторна — у шкірі міститься безліч рецепторів больової, температурної і тактильної чутливості.

Завдання 29

Серцево-судинні захворювання поділяються на хвороби серця (інфаркт міокарда, аритмія, міокардит), і хвороби судин (дистонія, атеросклероз, інсульт, варикозне розширення вен, тромбофлебіт).

55www.e-ranok.com.ua

Основними причинами серцево-судинних хвороб вважаються гіподинамія, шкідливі звички (куріння, алкоголь, наркотики), емоційні стреси, нераціональне харчування, забруднення довкілля.

Першим і найефективнішим засобом запобігання розвитку захворювань серцево-судинної системи є фізична праця і спорт. Вони сприяють зміцненню серцевого м’яза, підвищують тонус судин. Важливо для запобігання серцево-судинним захворюванням уникати негативних емоцій.

Загартовування зміцнює весь організм у цілому, поліпшує тонус судин, дає змогу уникнути неврозів.

Таким чином, дотримання режиму харчування; вживання в межах­ норми жирної їжі, солі, цукру; відмова від алкоголю та нікотину; вживання продуктів харчування із достатнім вмістом вітамінів — усе це запобіжить від розвитку серцево-судинних захворювань.

Завдання 31

Рефлекс — це реакція організму на будь-яке подразнення, що здійснюється за участю нервової системи; основна форма діяльності нервової системи організму.

При здійсненні рефлексу нервовий імпульс проходить шлях, який називається рефлекторна дуга.

Рефлекторна дуга складається з п’яти ланок:

1)сприймаючий апарат (рецептори);

2)чутливі (доцентрові) нейрони (передають нервовий імпульс до ЦНС);

3)ділянка ЦНС (здійснює аналіз інформації у відповідному нервовому центрі);

4)рухові (відцентрові) нейрони (передають нервовий імпульс від ЦНС);

5)робочий орган.

Прикладом рефлексу є відсмикування руки від розпеченого предмета.

Рефлекторна дуга цього рефлексу: больові рецептори шкіри сприймають подразнення і передають його чутливими нейронами до проміжного мозку в центр больової чутливості, де здійснюється аналіз інформації. Далі нервовий імпульс руховими нейронами рухається до м’язів, що скорочуються, і людина відсмикує руку від розпеченого предмета.

Таким чином, розпечений предмет стає умовним подразником, на нього утворюється умовний рефлекс, і людина у подальшому поводитиметься обережно з таким предметом.

www56 .e-ranok.com.ua

Завдання 27

Б В А Г

57www.e-ranok.com.ua

Завдання 28

Білки — це складні хімічні сполуки, що складаються з амінокис­ лот. Добова потреба в білках — 100–120 г. Вони виконують в організмі такі функції:

1)будівельну (входять до складу клітинних мембран);

2)захисну (антитіла);

3)транспортну (гемоглобін);

4)ферментативну (ферменти — це білки);

5)гормональну (деякі гормони є білками);

6)енергетичну (при окисненні білка масою 1 г утворюється 17,2 кДж енергії);

7)рухову (м’язи утворені білками).

Обмін білків. Білки, що надходять з їжєю, під дією ферментів шлункового­ , підшлункового та кишкового соків розщеплюються на амінокислоти, які в тонкому кишечнику всмоктуються в кров, що транспортує їх до всіх клітин тіла. У клітинах з амінокислот утворюються специфічні для людини білки. Водночас частина білків, що входять до складу клітин і тканин, і амінокислоти, не використані для синтезу білків, піддаються розпаду зі звільненням 17,2 кДж енергії на 1 г речовини. Кінцеві продукти розпаду білків — вода, вуглекислий газ, амоніак, сечовина тощо.

Білки в організмі практично ніколи не відкладаються про запас. У дорослої людини синтезується саме стільки білків, скільки піддається розпаду. Лише в дітей у зв’язку з ростом організму синтез білків перевищує їхній розпад. Нестачу білків у їжі не можна відшкодувати за рахунок надлишку інших поживних речовин, оскільки властиві організму людини білки синтезуються тільки з амінокислот, що утворилися внаслідок розщеплення білків їжі. Через нестачу в їжі білків розвивається білкове голодування, небезпечне для організму. При надмірному надходженні білків в організм вони перетворюються на жири та глікоген.

Завдання 29

Основні гігієнічні заходи догляду за шкірою:

1)миття шкіри водою з температурою 36–38 °C не рідше ніж 2– 3 рази на тиждень. Доглядаючи за шкірою, слід користуватися індивідуальним рушником та губкою;

www58 .e-ranok.com.ua

2)використання туалетного мила (при цьому важливо пам’ятати, що часте користування протимікробним милом може призвести до порушення мікробного балансу шкіри);

3)обтирання накрохмаленим махровим рушником (при цьому відбувається масаж шкіри, що поліпшує кровообіг);

4)щоденне миття ділянок тіла, де скупчується піт та шкірний жир;

5)щоденне вмивання спочатку теплою (для видалення жиру і розширення кровоносних судин), а потім прохолодною водою.

Застосування гігієнічних заходів догляду за шкірою попереджує розвиток шкірних захворювань.

Завдання 31

У цій ситуації відбувається нервова і гуморальна регуляція роботи кровоносної системи.

Нервова регуляція полягає в тому, що до серця надходять нервові імпульси із симпатичного відділу автономної нервової системи, які збільшують силу та частоту серцевих скорочень. Також активізують свою роботу залози внутрішньої секреції — надниркові та щитоподібна (гуморальна регуляція). Вони виділяють у кров гормони адреналін та тироксин, які прискорюють ритм та збільшують силу серцевих скорочень. Крім того, ці гормони розщеплюють глікоген до глюкози, внаслідок чого виділяється енергія, необхідна для скорочення серцевого м’яза.

Таким чином завдяки узгодженій діяльності нервової і гуморальної регуляції серце пристосовується до подальших навантажень.

59www.e-ranok.com.ua