Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

biologia_otvety

.pdf
Скачиваний:
5
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
1.89 Mб
Скачать

 

 

 

 

 

 

Варіант 11

 

 

 

 

 

Завдання 1–25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

Б

В

Г

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

Б

 

В

Г

 

 

13

 

×

 

 

 

 

1

 

 

 

 

×

 

 

14

 

 

 

×

 

 

2

×

 

 

 

 

 

 

15

 

 

×

 

 

 

3

 

×

 

 

 

 

 

16

 

 

 

×

 

 

4

 

×

 

 

 

 

 

17

 

 

 

 

×

 

5

 

×

 

 

 

 

 

18

 

 

 

×

 

 

6

×

 

 

 

 

 

 

19

 

 

 

 

×

 

7

 

×

 

 

 

 

 

20

 

 

 

 

×

 

8

 

 

 

 

×

 

 

21

 

 

 

×

 

 

9

 

 

 

 

×

 

 

22

 

×

 

 

 

 

10

 

×

 

 

 

 

 

23

 

 

 

×

 

 

11

 

 

 

 

×

 

 

24

 

×

 

 

 

 

12

×

 

 

 

 

 

 

25

 

 

×

 

 

 

Завдання 26

 

 

 

 

Завдання 30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

 

3

4

5

 

 

 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

 

 

 

×

 

 

 

А

 

 

 

 

 

×

Б

 

 

 

 

×

 

 

Б

 

×

 

 

 

 

В

×

 

 

 

 

 

 

В

 

 

×

 

 

 

Г

 

×

 

 

 

 

 

Г

 

 

 

×

 

 

Завдання 27

В А Г Б

www40 .e-ranok.com.ua

Завдання 28

Тканина — це система клітин та міжклітинної речовини, що мають єдину або подібну будову і виконують в організмі одну й таку саме функцію.

Тканини організму людини

Тканина

Функції

 

 

 

Епітеліальна

Утворює зовнішні покриви тіла (елементи

(одношарова, багато-

шкіри), вистилає поверхні органів (наприклад,

шарова, залозиста,

поверхню шкіри, дихальних шляхів, репродук-

миготлива тощо)

тивної системи, внутрішню поверхню травної

 

системи). Забезпечує наявність бар’єру між зо-

 

внішнім середовищем та органом. Крім захисної

 

функції, епітеліальна тканина може виконувати

 

також обмінну функцію (видільну та всмокту-

 

вальну). Епітеліальна тканина служить для за-

 

хисту організму від мікроорганізмів, механічних

 

пошкоджень, втрати рідини тощо

 

 

 

 

Сполучна:

Основними функціями сполучної­

тканини є жи-

— кров і лімфа;

вильна (трофічна), опорна, захисна, транспорт-

— кісткова;

на, запасаюча.

 

— хрящова;

Рідкі сполучні тканини (кров і лімфа) завдяки

— волокниста

перенесенню різних речовин і газів забезпечу-

(пухка і щільна);

ють живлення, дихання, імунітет тканин, органів­

— жирова

і взаємозв’язок між органами.

 

 

Кісткова тканина утворює кістки скелета, вико-

 

нує захисну і опорну функції.

 

 

Хрящова тканина з’єднує між собою кістки

 

скелета (утворює міжхребцеві диски, поверхню

 

суглобів), утворює деякі органи (гортань, вушна

 

раковина).

 

 

Волокниста сполучна тканина є в усіх органах,

 

вона сполучає інші тканини між собою.

 

Жирова тканина виконує захисну, терморегуля-

 

ційну та енергетичну функції

 

 

 

М’язова:

Виконує рухову (моторну) функцію.

— поперечносмугаста;

Посмугована м’язова тканина утворює скелетні

— гладенька;

м’язи, що забезпечують функції­ руху.

— серцева

Гладенька м’язова тканина утворює стінки внут­

 

рішніх органів (шлунка, кишечнику, сечового

 

 

 

41www.e-ranok.com.ua

Закінчення таблиці

Тканина

 

Функції

 

 

 

міхура, кровоносних судин­ ), регулює їх скоро-

 

чення, забезпечує перистальтику кишечнику,

 

зміну діаметра кровоносних судин та інші життє-

 

во важливі процеси.

 

Серцева м’язова тканина складає основу сер-

 

цевого м’яза і забезпечує скорочення міокарда

 

(м’язової оболонки серця)

 

 

Нервова

Виконує функції сприйняття, переробки, збе-

 

рігання і передачі інформації, що надходить як

 

із навколишнього­

середовища, так і зсередини

 

організму. Діяльність нервової­ системи забез-

 

печує реакцію організму на різні подразники

 

і координацію роботи різних органів

 

 

 

Завдання 29

Короткозорість (міопія) — дефект зору, коли людина чітко бачить лише близько розташовані предмети. При короткозорості промені від віддаленого предмета, що входять в очі паралельно, збираються не на сітківці ока, що потрібно для нормального зору, а перед нею.

Причини розвитку короткозорості:

1)надмірне навантаження очей (читання в рухомому транспорті або в півтіні, довге сидіння за комп’ютером і біля телевізора тощо);

2)родові травми і травми головного мозку;

3)ослаблення або перенапруження м’язів ока.

Щоб запобігти розвитку короткозорості, необхідно:

•• дотримуватись гігієнічних правил при роботі з комп’ютером (відстань від очей до екрана має бути 50–55 см, безперервний час роботи — не більше ніж 25–30 хв;

•• працювати в умовах гарної освітленості;

•• чергувати зорову працю з відпочинком: через кожні 40–45 хв роботи — 10 хв перерви;

•• вживати продукти, багаті на вітаміни (особливо вітамін А);

•• уникати підвищеного навантаження на зір (не читати у транспорті, лежачи, під час приймання їжі);

•• телевізор дивитися не більше двох годин на день;

•• своєчасно проходити обстеження в окуліста.

www42 .e-ranok.com.ua

Завдання 31

Гіповітаміноз — це хворобливий стан організму, який виникає в разі нестачі вітамінів в організмі.

Хліб містить багато вітаміну В1 (міститься в борошні), що необхідний для нормального функціонування нервової системи й травлення, захищає організм від старіння й наслідків шкідливих звичок.

М’ясні й молочні продукти багаті на вітаміни груп А, В, K, D. Консервовані овочі та фрукти під час кулінарної обробки високими температурами втрачають велику кількість вітамінів, але повністю

руйнується лише вітамін С.

Отже, в організмі людини, що вживала протягом зими, крім хліба, тільки консервовані овочі та фрукти, існує загроза виникнення гіповітамінозу (нестачі) вітаміну С, А, K, D.

Вітамін С необхідний для синтезу білків, утворення органічної­ речовини кісток, підвищує імунітет. Нестача вітаміну С призводить до захворювання цингою, яка супроводжується кровоточивістю­ ясен, до зниження імунітету людини. Основне джерело вітаміну С — сира рослинна їжа: капуста, цибуля, лимони, свіжі фрукти та ягоди, болгарський перець, шипшина та ін.

Вітамін А. При авітамінозі в дітей погіршується зір, знижується опірність до інфекцій, затримуються ріст і розвиток організму. Вітамін А є в продуктах рослинного походження (моркві, шпинаті, кропиві) і тваринного походження (печінка, риб’яча ікра, масло, молоко). Добова потреба у вітаміні А становить 1–2 мг.

Вітамін D бере участь у регуляції обміну солей Фосфору і Кальцію. Авітаміноз призводить до виведення цих солей із кісток і порушення процесів окостеніння. Розвивається рахіт — хвороба, яка крім порушення процесів окостеніння спричинює м’язову слабість. Велика кількість вітаміну D міститься в риб’ячому жирі, яєчних жовтках, молоці. Крім того, вітамін D утворюється в шкірі під впливом ультрафіолетових променів сонця.

Вітамін K бере участь у згортанні крові, у формуванні та відновленні кісток, у регуляції окисно-відновних процесів в організмі. Найбільш багаті на вітамін K листкові овочі, значно менше міститься вітаміну K в коренеплодах і фруктах. Із харчових продуктів тваринного походження найбільш багатий вміст цього вітаміну в печінці свині, яйцях.

43www.e-ranok.com.ua

 

 

 

 

 

 

Варіант 12

 

 

 

 

 

Завдання 1–25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

Б

В

Г

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

Б

 

В

Г

 

 

13

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

14

 

 

 

×

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

15

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

16

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

17

 

 

×

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

18

 

 

×

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

19

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

20

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

21

 

 

 

×

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

 

 

 

 

 

 

22

 

 

 

 

×

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

 

23

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

 

 

 

 

 

24

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

25

 

 

 

 

×

 

Завдання 26

 

 

 

 

Завдання 30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

 

3

4

5

 

 

 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

 

×

 

 

 

 

 

А

 

 

×

 

 

 

Б

 

 

 

 

×

 

 

Б

 

 

 

×

 

 

В

 

 

 

×

 

 

 

В

 

 

 

 

×

 

Г

×

 

 

 

 

 

 

Г

 

×

 

 

 

 

Завдання 27

Б Г В А

www44 .e-ranok.com.ua

Завдання 28

Нейрон — це нервова клітина. Нейрони мають зірчасту або веретеноподібну­ форму і складаються з тіла нейрона та відростків (аксон і дендрити). У центрі тіла нейрона міститься ядро, яке хоча

ймістить генетичну інформацію, проте не здатне до поділу. Основними властивостями нейрона є здат­ність збуджуватись і про-

водити імпульси по нервових волокнах. Дендрити (короткі відростки нейрона) проводять збудження до тіла нейрона, а один довгий відросток (аксон) — від тіла нейрона до дендритів іншого нейрона.

Синапс — місце контакту між двома нейронами або між нейроном та ефекторною клітиною, що отримує сигнал.

Основні функції нейрона — одержання інформації з організму та довкілля, аналіз, зберігання та передавання її у вигляді команд — нервових імпульсів — до робочого органа.

Тіла нейронів утворюють сіру речовину головного і спинного мозку, а відростки — білу речовину і периферичні нерви.

Завдання 29

Перелом — часткове або повне порушення цілісності кістки, викликане дією на неї механічної сили.

Класифікація переломів у залежності від пошкодження зовнішніх покривів тіла:

• відкритий перелом (цілісність шкіри в ділянці перелому порушена);

• закритий перелом (шкіра в ділянці перелому не пошкоджена). Основні ознаки закритого перелому кісток — біль, набряк, гема-

тома, незвична рухливість у місцях перелому, порушення функцій кінцівки.

При закритому переломі має бути проведено знерухомлення. Фіксація проводиться готовими шинами або пов’язкою з використанням підручних матеріалів (палки, дошки та ін.). Фіксація створює максимальний спокій ділянки перелому, що попереджує подальшу травматизацію м’яких тканин гострими уламками кісток та вторинне зміщення уламків, а також зменшує біль та, відповідно, можливість посилення больового шоку.

Транспортна шина має фіксувати не менше двох суглобів, прилеглих до місця перелому (вище та нижче).

Основні ознаки відкритих переломів кісток — пошкодження шкіряного покриву, біль, кровотеча, незвична рухливість у місцях перелому, порушення функцій кінцівки.

45www.e-ranok.com.ua

Ні в якому разі не можна самостійно видаляти кісткові уламки або вправляти­ їх.

Перша долікарська допомога при відкритих переломах:

•• зупинити кровотечу (якщо кровотеча артеріальна — накласти джгут);

•• знезаразити ушкоджену ділянку;

•• попередити травматичний шок (якщо є така можливість);

•• накласти стерильну пов’язку на рану;

•• знерухомити місце перелому підручними засобами (шини накладають так, щоб охопити не тільки місце перелому, а також два прилеглі до нього суглоби).

Тому в першу чергу необхідно надати першу медичну допомогу людині з відкритим переломом плечової кістки, а потім — людині із закритим переломом передпліччя.

Після надання першої допомоги слід доставити постраждалого до лікарні, викликавши «швидку допомогу» або використовуючи придатні для транспортування засоби.

Завдання 31

Напружена або тривала розумова праця супроводжується втомою­ організму і може викликати порушення його діяльності та зни­ження працездатності. Для попередження таких негативних наслідків­ слід виконувати правила гігієни розумової діяльності:

•• дотримання розпорядку дня; повноцінний нічний сон;

•• збалансоване харчування (4 рази на день із вживанням продуктів, багатих на вітаміни);

•• чергування розумової праці з відпочинком;

•• під час перерви грати в рухливі ігри, не читати;

•• 2—3 години на день перебувати на свіжому повітрі (після уроків­ , після виконання домашніх завдань, перед сном);

•• суворо додержуватися гігієнічних рекомендацій під час писання­ , читання, роботи з комп’ютером, перегляду телепередач, рукоділля;

•• у вихідний день якнайбільше перебувати на свіжому повітрі, займатися фізичною працею;

•• під час канікул ходити на прогулянки, екскурсії, брати участь у різних розвагах.

www46 .e-ranok.com.ua

 

 

 

 

 

 

ВарІант 13

 

 

 

 

 

Завдання 1–25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

Б

В

Г

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

Б

 

В

Г

 

 

13

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

14

 

 

 

×

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

15

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

16

 

 

 

 

×

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

17

 

 

 

×

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

18

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

19

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

20

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

21

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

 

 

 

 

 

 

22

 

 

×

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

 

23

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

 

 

 

 

 

24

 

 

×

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

25

 

 

 

×

 

 

Завдання 26

 

 

 

 

Завдання 30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

 

3

4

5

 

 

 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

 

×

 

 

 

 

 

А

 

 

 

 

×

 

Б

 

 

 

 

 

×

 

Б

 

×

 

 

 

 

В

×

 

 

 

 

 

 

В

 

 

×

 

 

 

Г

 

 

 

 

×

 

 

Г

 

 

 

×

 

 

Завдання 27

Г А Б В

47www.e-ranok.com.ua

Завдання 28

Вітаміни — біологічно активні речовини різної хімічної природи, що необхідні для забезпечення фізіологічних і біологічних процесів в організмі. Хоча на добу організму людини необхідно кілька міліграмів вітамінів, вони відіграють значну роль в обміні речовин і енергії. Багато вітамінів входять до складу ферментів, деякі необхідні для утворення гормонів. Більшість із них не відкладаються у резерв і не синтезуються. Слід постійно вживати продукти, що містять вітаміни. Найбільше вітамінів міститься у свіжих фруктах, овочах,

атакож у молоці та м’ясі. За відсутності вітамінів в організмі виникають захворювання — авітамінози, при їх нестачі — гіповітамінози,

анадлишок, що в десятки або сотні разів перевищує потреби організму, спричинює виникнення гіпервітамінозів.

Сьогодні відомо близько 50 вітамінів. Усіх їх поділяють на дві групи: водорозчинні і жиророзчинні. До водорозчинних належать вітаміни групи В, вітаміни Р, С, до жиророзчинних — A, D, Е, F, K.

Вітамін B1 бере участь в обміні білків, жирів, вуглеводів. При нестачі вітаміну втрачається апетит, людина швидко втомлюється, стає дратівливою, у неї порушується діяльність нервової системи. Най-

більший вміст вітаміну B1 у чорному хлібі, вівсяній крупі, яєчних жовтках, печінці. Його добова потреба становить 2–3 мг.

Вітамін B2 необхідний для синтезу ферментів. При його нестачі порушується діяльність нервової системи, уражаються рогівка очей,

шкіра, слизові оболонки порожнини рота. Вітамін B2 є в рибних продуктах, печінці, молоці, гречаній крупі. Добова потреба в ньому становить 2–4 мг.

Вітамін B6 бере участь в обміні білків. Гіповітаміноз призводить до захворювань шкіри — дерматитів. Міститься в рисових висівках, зародках пшениці, кукурудзі, ячмені, картоплі, буряках, яловичині, яйцях, молоці. Добова потреба у вітаміні становить 2–4 мг.

Вітамін С необхідний для синтезу білків, утворення органічної речовини кісток, підвищує імунітет. Нестача вітаміну С спричиняє цингу, що супроводжується кровоточивістю ясен, зниженням опірності організму до інфекцій. Основним джерелом вітаміну С є рослини: чорна смородина, лимон, шипшина, цибуля. Добова потреба у вітаміні становить 75–100 мг.

Вітамін А. При авітамінозі в дітей порушується зір, знижується опірність до інфекцій, затримуються ріст і розвиток організму. Вітамін А є в продуктах рослинного походження (моркві, шпинаті, кропиві) і тваринного походження (печінка, риб’яча ікра, масло, молоко). Добова потреба у вітаміні А становить 1–2 мг.

www48 .e-ranok.com.ua

Вітамін D бере участь у регуляції обміну солей Фосфору і Кальцію. Авітаміноз призводить до виведення цих солей з кісток і порушення процесів окостеніння. Розвивається рахіт — хвороба, яка крім порушення процесів окостеніння спричиняє м’язову слабість. Вітамін D міститься в риб’ячому жирі, печінці, яєчних жовтках, молоці. Вітамін D утворюється в шкірі під впливом ультрафіолетових променів сонця.

Завдання 29

Роботу м’язів поділяють на статичну і динамічну.

Статична — м’язи перебувають у тривалій напрузі, але не змінюють свого положення в просторі (наприклад, утримання вантажу, пози); динамічна — м’язи по черзі скорочуються і розслаблюються, тобто здійснюється їхнє переміщення в просторі (наприклад, біг, їзда на велосипеді). Тривала безперервна робота спричиняє поступове зниження працездатності — втому.

При статичній роботі втома настає швидше, ніж при динамічній. Це зумовлене тим, що відбувається довготривале скорочення і напруження м’язів, а кровообіг не відбувається. Внаслідок цього у м’язах відбувається накопичення кінцевих і проміжних продуктів обміну.

Динамічна робота пов’язана з переміщенням у просторі частин тіла або всього тіла. Енергія, що витрачається при такій роботі, перетворюється на механічну і теплову. Динамічні скорочення мають переривчастий характер, що сприяє повноцінному кровопостачанню і кисневому обміну, а це забезпечує меншу втомлюваність.

Завдання 31

Пам’ять — це психофізіологічний процес, який полягає в закріп­ ленні, збереженні та наступному відтворенні досвіду, що дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини.

Пам’ять є необхідною умовою для успішного навчання, тому її потрібно розвивати. Для розвитку пам’яті можна використовувати такі прийоми:

•• ставитися до навчального матеріалу з інтересом;

•• зосереджувати увагу на досліджуваному предметі;

•• запам’ятовувати матеріал осмислено;

•• складати план, конспект, схему матеріалу, що вивчається;

•• запам’ятовуючи новий матеріал, використовувати попередньо набуті знання;

•• повторювати матеріал;

•• не вживати алкоголь, наркотики; не палити.

49www.e-ranok.com.ua

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]