Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

biologia_otvety

.pdf
Скачиваний:
5
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
1.89 Mб
Скачать

лежать ротовий отвір, органи ротової порожнини (зуби, язик) та гортань. Ротова порожнина починається ротовою щілиною, обмежо­ ваною губами. Верхньою стінкою ротової порожнини є піднебіння (м’яке та тверде), бічними — щоки, а нижньою — м’язи, на яких лежить язик. У ротовій порожнині розташовані зуби. Зуби розташовані на верхній і нижній щелепах. Важливим органом голосового апарата людини є гортань, яка складається з дев’яти рухомо сполучених хрящів, найбільшими з яких є щитоподібний, перснеподібний, надгортанний (надгортанник). Хрящові пластинки щитоподібного хряща сполучені у чоловіків майже під прямим кутом і утворюють кадик (адамове яблуко). Внутрішня поверхня гортані вистелена слизовою оболонкою, що виконує захисну функцію. У гортані розташовані голосові зв’язки, ступінь натягу яких регулюється голосовими м’язами. Голосові зв’язки відіграють основну роль в утворенні голосу.

Реалізація кожної форми забезпечується функціонуванням відповідного аналізатора. Особливістю слухової форми мовлення є те, що звуковий потік розділяється на елементи (слова), кожний з яких утримується в чутливій пам’яті близько 0,01 с, а потім відбувається консолідація слів у поняття.

Упроцесі мовлення беруть участь багато функціональних структур кори великих півкуль головного мозку, але окремі ділянки відіграють головну роль у виконанні цієї функції, тому їх називають мовними аналізаторами, або центрами мови. У задніх відділах нижньої лобової звивини розміщений центр артикуляції та мови. Його пошкодження зазвичай призводить до втрати здатності вимовляти слова. У задній частині верхньої скроневої звивини розташований слуховий центр. При його ураженні втрачається здатність розуміти значення слів.

Употиличній ділянці розміщений зоровий центр, пошкодження якого спричиняє втрату здатності впізнавати написане.

Мовна функція виконується, зазвичай, лівою півкулею великого мозку. А зони кори, що контролюють артикуляцію, локалізуються

вобох півкулях великого мозку.

www90 .e-ranok.com.ua

 

 

 

 

 

 

Варіант 26

 

 

 

 

 

Завдання 1–25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

Б

В

Г

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

Б

 

В

Г

 

 

13

 

 

 

×

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

14

 

 

×

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

15

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

16

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

×

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

17

 

×

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

18

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

19

 

×

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

20

 

 

×

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

21

 

 

 

×

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

 

 

 

 

 

 

22

 

 

 

×

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

 

23

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

 

 

 

 

 

24

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

25

 

 

×

 

 

 

Завдання 26

 

 

 

 

Завдання 30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

 

3

4

5

 

 

 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

 

×

 

 

 

 

 

А

 

 

×

 

 

 

Б

×

 

 

 

 

 

 

Б

 

×

 

 

 

 

В

 

 

 

 

 

×

 

В

 

 

 

 

×

 

Г

 

 

 

×

 

 

 

Г

 

 

 

×

 

 

Завдання 27

А Г В Б

91www.e-ranok.com.ua

Завдання 28

Трубчасті кістки складаються з тіла — діафізу та епіфізів (головок). Вони всередині порожні і заповнені жовтим кістковим мозком. Така будова трубчастих кісток забезпечує їхню міцність і легкість.

Уголовках трубчастих кісток міститься червоний кістковий мозок, де утворюються клітини крові.

Зверху кістка вкрита окістям, під нею розташований шар компакт­ ної речовини, головною структурною частиною якої є остеон. Він складається з 5–20 циліндричних кісткових пластинок, вставлених одна в одну. В центрі остеону міститься центральний канал, у якому проходять кровоносні судини і нервові закінчення, що забезпечують живлення кістки.

Угубчастій речовині кісткові пластинки розміщені під кутом, утворюючи безліч комірок. Таке розташування пластинок забезпечує рівномірний розподіл тиску під час навантаження на кістки.

Завдання 29

Гігієна органів травлення забезпечує здоров’я не тільки кишковошлункового тракту а й організму в цілому. Для цього необхідно:

1)приймати їжу регулярно та режимно — 5 разів на добу в один

ітой самий час;

2)вживати достатню кількість рідини, баластних речовин та мінералів, повноцінні білки, ліпіди, що містять переважно поліненасичені жирні кислоти та «повільні» вуглеводи, багато свіжих, сирих, ретельно промитих проточною водою овочів та фруктів, кисломолочні продукти;

3)уживати свіжу їжу;

4)проводити ретельну термічну обробку, особливо продуктів тваринного походженні;

5)уникати рафінованої та сублімованої їжі, продуктів, що містять барвники та консерванти.

Харчові отруєння — це тяжкі захворювання травної системи та

всього організму. Вони виникають із таких причин:

•• уживання їжі, що була приготована з недоброякісних продуктів;

•• потрапляння отруйних речовин бактеріальної та небактеріальної природи.

Отруєння небактеріальної природи виникають унаслідок уживання в їжу отруйних рослин або грибів.

Харчові отруєння бактеріальної природи спричиняють мікроорганізми, що потрапляють у кишково-шлунковий тракт людини

www92 .e-ranok.com.ua

з харчовими продуктами. Найбільш поширеними серед них є ботулізм і сальмонельоз.

Отже, для попередження харчових отруєнь необхідно:

•• дотримуватися правил особистої гігієни;

•• дотримуватися правил зберігання харчових продуктів: сире м’ясо та рибу зберігати в холодильнику окремо від інших продуктів;

•• не пити сиру воду;

•• не вживати невідомі гриби й рослини;

•• не вживати продукти харчування з терміном придатності, що вже закінчився;

•• ретельно мити овочі та фрукти проточною водою;

•• уживати в їжу як слід проварені м’ясо та рибу;

•• не можна купувати продукти харчування сумнівного походження в місцях стихійного продажу;

•• не харчуватися в місцях, де не дотримуються санітарно-гігієнічних норм.

Завдання 31

Загартовування позитивно впливає на здоров’я людини, оскільки є помірним стрес-фактором, який стимулює захисні та адаптивні властивості організму.

 

 

 

 

Способи загартовування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Водою

 

Повітрям

 

Сонцем

 

Комплексне

 

 

 

 

 

 

 

 

(вода + повітря +

 

 

 

 

 

 

 

••

купання

 

повітряні

 

сонячні

 

+ сонце)

 

у відкритих

 

ванни

 

ванни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

••

водоймах

 

 

 

 

 

зимові та літні

 

 

 

 

 

обливання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

спортивні

••

обтирання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

заняття

••

контрастний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на відкритому

 

душ

 

 

 

 

 

••

ножні ванни

 

 

 

 

 

повітрі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для забезпечення довготривалого, стійкого позитивного результату загартовування повинне мати системний характер та проводитись у відповідності до індивідуальних властивостей організму — інтенсивність загартовування має підвищуватись повільно та поступово, оскільки невідповідно висока інтенсивність може призвести до зворотного результату — погіршення здоров’я та розвитку хвороби.

93www.e-ranok.com.ua

 

 

 

 

 

 

Варіант 27

 

 

 

 

 

Завдання 1–25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

Б

В

Г

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

Б

 

В

Г

 

 

13

 

 

 

 

×

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

14

 

 

 

×

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

15

 

×

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

16

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

17

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

18

 

 

 

×

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

19

 

 

×

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

20

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

21

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

 

 

 

 

 

 

22

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

 

23

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

 

 

 

 

 

24

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

25

 

 

 

 

×

 

Завдання 26

 

 

 

 

Завдання 30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

 

3

4

5

 

 

 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

 

 

 

×

 

 

 

А

 

 

 

×

 

 

Б

×

 

 

 

 

 

 

Б

 

 

 

 

 

×

В

 

×

 

 

 

 

 

В

 

 

 

 

×

 

Г

 

 

 

 

 

×

 

Г

 

 

×

 

 

 

Завдання 27

В Г Б А

www94 .e-ranok.com.ua

Завдання 28

Індивідуальний розвиток організму з моменту його зародження й до кінця життя називають онтогенезом. Стадії онтогенезу людини вчені поділяють на два великі вікові періоди — ембріональний і постембріональний. Ембріональний період протікає в організмі матері, тобто є внутрішньоутробним. Він починається з моменту запліднення й закінчується народженням дитини. Постембріональний період починається з моменту народження й триває до кінця життя. Він поділяється на кілька вікових періодів:

•• період новонародженості (0–4 тижні);

•• грудний вік (4 тижні — 1 рік);

•• дитинство (1–12 років: 1–3 роки — раннє, 4–7 років — перше, 8–12 — друге);

•• підлітковий вік (12–16 років — хлопчики, 12–15 — дівчата);

•• юнацький вік (17–21 років — юнаки, 16–20 років — дівчата);

•• зрілий вік (22–60 років — чоловіки, 21–55 років — жінки);

•• літній вік (61–74 роки — чоловіки, 56–74 роки — жінки);

•• старечий вік (75–90 років);

•• довгожителі (понад 90 років).

Період новонародженості — це час пристосування дитини до нових для неї умов життя поза материнським організмом. Грудний вік і дитинство — період активного росту, розвитку; швидко розвивається опорно-руховий апарат, нервова система, з’являються зуби; формуються навички комунікації, розвивається мовлення. Підлітковий та юнацький вік — період переходу до дорослого стану, статевої зрілості. У юнацькому віці завершується фізичне дозрівання організму. Зрілий вік — репродуктивний період, протягом якого людина створює сім’ю, це період максимального розвитку розумових здібностей, соціальної активності. Процеси біологічного синтезу та розпаду у цей період відносно врівноважені. Літній, старечий вік та довгожителі — період, коли організм втрачає здатність до розмноження, починають переважати процеси розпаду в організмі.

Завдання 29

Головна причина виникнення захворювання органів дихальної системи — це мікроорганізми (бактерії, віруси, грибки, рідше паразити). Найпоширеніші збудники — це пневмококи, гемофільна паличка, хламідії, мікоплазми, мікобактерії туберкульозу, віруси грипу типу А та В, респіраторні вірусні інфекції. Частіше

95www.e-ranok.com.ua

захворювання спричиняється одним типом збудника (моноінфекція), але іноді їх може бути декілька.

Також часто причиною ураження органів дихальної системи стають зовнішні алергени. До них належать:

•• побутові алергени (домашній пил);

•• алергени тварин;

•• алергени цвілевих і дріжджових грибів;

•• пилок рослин;

•• професійні чинники;

•• харчові алергени;

•• лікарські препарати (антибіотики, ферменти).

Провокують виникнення захворювань органів дихальної системи забруднення повітря, побутові забруднення (продукти побутової хімії, синтетичні матеріали, лаки, фарби, клеї), куріння (активне, пасивне), несприятливі кліматичні умови.

Також до провокуючих чинників належать зловживання алкоголем, переохолодження, наявність захворювань інших органів

ісистем (цукровий діабет, захворювання серця), наявність осередків хронічної інфекції, спадкові й генетичні аномалії тощо.

Профілактика захворювань органів дихання:

1.Ведення здорового способу життя: відмова від шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю та інші), регулярні заняття фізичною культурою, дотримання розпорядку чергування праці та відпочинку, повноцінний сон та інше.

2.Щорічні медичні огляди. Навіть якщо нічого не турбує, необхідно здавати загальні аналізи і обов’язково проходити кожний рік флюорографічне обстеження.

3.При появі симптомів захворювання необхідно звернутися до лікаря, а не займатися самолікуванням.

4.При наявності хронічного захворювання (хронічний бронхіт, бронхіальна астма) слід усунути вплив алергенних чинників з повітря і дотримуватися призначень лікаря.

Дотримання цих заходів допоможе уникнути або вчасно виявити

ірозпочати лікування захворювань органів дихання.

Завдання 31

Туберкульоз — інфекційна хвороба, що спричинюється мікобактеріями — туберкульозними паличками. Основним джерелом інфекції

www96 .e-ranok.com.ua

є хворі на туберкульоз люди. Зараження відбувається повітрянопиловим, рідше — повітряно-крапельним шляхом, а також через їжу, посуд та побутові речі.

У вологих місцях, неосвітлюваних сонцем, збудник туберкульозу довго зберігає свою життєздатність. У сухих, добре освітлених місцях він швидко гине.

Антисанітарні умови і постійне недоїдання — основні причини масового поширення в Україні туберкульозу.

На сьогодні медицина досягла певних успіхів у профілактиці туберкульозу та лікуванні хворих. Медики регулярно проводять обстеження дорослого й дитячого населення.

Запобіганню захворюванням сприяє дотримання чистоти у житлових будинках, на вулицях міст, у громадських приміщеннях, повноцінне харчування. Велике значення для очищення повітря в населених пунктах мають зелені насадження.

97www.e-ranok.com.ua

 

 

 

 

 

 

Варіант 28

 

 

 

 

 

Завдання 1–25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

Б

В

Г

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

Б

 

В

Г

 

 

13

 

×

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

14

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

15

 

×

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

16

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

17

 

 

 

×

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

18

 

 

 

 

×

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

19

 

×

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

20

 

 

 

 

×

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

21

 

×

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

 

 

 

 

 

 

22

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

 

23

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

 

 

 

 

 

24

 

 

 

×

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

25

 

 

 

 

×

 

Завдання 26

 

 

 

 

Завдання 30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

 

3

4

5

 

 

 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

 

 

 

 

×

 

 

А

 

 

 

×

 

 

Б

 

 

 

×

 

 

 

Б

 

 

 

 

 

×

В

 

×

 

 

 

 

 

В

 

 

 

 

×

 

Г

×

 

 

 

 

 

 

Г

 

 

×

 

 

 

Завдання 27

А В Б Г

www98 .e-ranok.com.ua

Завдання 28

Анатомічно суглоб складається з епіфізів кісток. До складу суглоба входять:

1)гіалінові хрящі суглобових поверхонь кісток, що зчленовуються, забезпечуючи зменшення тертя, пружність та відповідність суглобових поверхонь;

2)суглобова капсула (сумка), яка відокремлює суглоб від навколишніх тканин та забезпечує його цілісність;

3)суглобова рідина в порожнині суглоба, яка діє як мастило для зменшення тертя. Існує декілька класифікацій суглобів. За кількістю кісток, що зчленовуються, їх поділяють на прості та складні (під однією суглобовою капсулою з’єднуються відповідно дві або більше кісток). За характером рухомості розрізняють блокоподібні, кулясті та інші типи суглобів. Блокоподібний (ліктьовий) суглоб має одну вісь обертання, кулясті (плечовий, тазостегновий) — декілька.

Вивих — це зсув кісток у суглобі, у результаті якого суглобова голівка виходить із суглобової западини. У результаті вивиху може статися розтяг зв’язок і розрив суглобової сумки.

Основні ознаки вивиху: ненормальне положення кінцівки, набряклість, сильний біль, деформація суглоба.

Завдання 29

Пульс — це коливання стінок артерій, спричинене скороченням серця. Число пульсових і серцевих ударів співпадає.

Після десяти присідань в обох учнів збільшилося число пульсових ударів. Це пояснюється тим, що при виконанні фізичної роботи відбувається скорочення м’язів, для чого потрібна енергія. Енергія виділяється при окисненні поживних речовин.

Рецептори серця посилають нервові імпульси до нервової системи, збуджується симпатичний відділ нервової системи.

Одночасно збільшується кількість адреналіну в крові. Ці нервові та гуморальні фактори збільшують силу та частоту серцевих скорочень.

Таким чином працюючі м’язи одержують поживні речовини та кисень, що необхідні для виконання фізичної роботи.

Завдання 31

Принципами раціонального харчування є: 1) відповідність енергетичної цінності їжі енерговитратам організму; 2) надходження до організму певного набору харчових речовин в оптимальному спів-

99www.e-ranok.com.ua

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]