biologia_otvety

відношенні; 3) правильний режим харчування; 4) різноманітність харчових продуктів, що споживаються; 5) помірність у їжі.

Згідно з формулою раціонального харчування, співвідношення білків, жирів і вуглеводів у їжі має становити 1 : 1 : 4. У загальній кількості вжитих за добу білків половину мають складати білки тваринного походження. Вони містять більше незамінних амінокислот. Особливо цінними є такі харчові продукти, як м’ясо, риба, яйця, молоко. Щоб людина була забезпечена необхідним набором жирних кислот, близько 30 % жирів мають надходити з їжею у вигляді рослинних олій. Із загальної кількості вуглеводів 75 % відводиться на крохмаль, 20 % на цукор і 5 % на інші речовини. Найсприятливішим для організму є чотириразове харчування, за якого на сніданок припадає 25 % енергоцінності добового раціону, на обід — 35 %, на полуденок (або другий сніданок) — 15 %, на вечерю — 25 %.

Основи раціонального харчування дітей

Витрата енергії — найбільш важливий показник, що визначає потребу дітей в їжі. Дитяче харчування має не тільки покривати енергозатрати, а й забезпечувати зростання і розвиток організму. Співвідношення білків, жирів і вуглеводів у раціоні дітей молодшого віку має бути 1 : 1 : 3.

Кожен прийом їжі за хімічним складом і калорійністю повинен відповідати гігієнічним вимогам: для дітей дошкільного та шкільного віку: сніданок (вечеря) повинен містити 20–25 % добової калорійності раціону, другий сніданок (полуденок) — 10–15 %,

обід — 35–40 %.

Принципи харчування літніх людей

У літньому віці режим харчування має особливе значення для профілактики ослаблення функції організму, пов’язаного зі старінням. При встановленні режиму харчування необхідно враховувати знижені функціональні можливості ослабленої системи травлення, для якої значне навантаження стає непосильним. Головними принципами режиму харчування літніх людей є прийом їжі суворо в один і той же час, обмеження прийому великих кількостей їжі та виключення тривалих проміжків між прийомами їжі.

Рекомендується чотириразове харчування. Такий режим найбільш раціональний у похилому віці, коли їжу слід приймати меншими порціями і частіше звичайного. При 4-разовому харчуванні харчовий раціон розподіляється таким чином: на перший сніданок — 25 %, на другий сніданок — 15 %, на обід — 35 % і на вечерю — 25 % від енергетичної цінності добового раціону.

www100 .e-ranok.com.ua

Завдання 27

Г В Б А

101www.e-ranok.com.ua

Завдання 28

Ендокринна система складається із залоз, розташованих у різних частинах організму. Ці залози утворюють хімічні сполуки (гормони), які надходять у кров і тканинну рідину й потрапляють до всіх органів і тканин, регулюючи тим самим процеси життєдіяльності. Вони збуджують або пригнічують діяльність організму, впливають на його ріст і розвиток, змінюють інтенсивність обміну речовин. У зв’язку з відсутністю вивідних проток ці залози називаються залозами внутрішньої секреції, або ендокринними, на відміну від травних, потових, сальних залоз зовнішньої секреції, що мають вивідні протоки й називаються екзокринними. Гормони впливають не на всі клітини організму, а на конкретні клітини й органи, які називають мішенями. Клітини-мішені мають специфічні рецептори, що розпізнають і зв’язують певний гормон. Завдяки таким рецепторам гормон одержує можливість впливати на компоненти певної клітини. Хімічна природа гормонів різна. Переважна більшість гормонів належить до білків і похідних амінокислот, частина — до стероїдів, тобто похідних холестерину. Ендокринна регуляція, опосередкована гормонами, що циркулюють у крові, тісно пов’язана з нервовою регуляцією функцій. Тому вчені часто використовують термін «нейрогуморальна регуляція», підкреслюючи тісний взаємозв’язок нервової та ендокринної систем.

Усі органи ендокринної системи взаємозалежні й взаємопов’язані. Гормони, що їх виробляють одні залози, впливають на діяльність інших залоз, що забезпечує єдину систему координації між ними, яка здійснюється за принципом зворотного зв’язку. Чільна роль у цій системі належить гіпофізу, гормони якого стимулюють діяльність інших залоз внутрішньої секреції.

Завдання 29

Унаслідок перегрівання організму виникає тепловий удар. Тепловий удар — це патологічний стан, пов’язаний із розлада-

ми терморегуляції організму при тривалому зовнішньому впливі на нього високої температури або порушенні внутрішніх механізмів терморегуляції.

При тепловому ударі потерпілі скаржаться на головний біль і запаморочення, порушення свідомості, відчуття гарячки, втомлюваність, слабкість, пригнічення. Можлива нудота та блювання, температура тіла підвищена, шкіра волога, спостерігається тахікардія,

www102 .e-ranok.com.ua

можливі судоми, галюцинації, неконтрольоване сечовипускання та дефекація­ .

Постраждалому необхідно забезпечити спокій, покласти у прохолодному місці та знизити температуру тіла за допомогою охолоджувальних компресів або прийняття прохолодної ванни, викликати лікаря, у разі погіршення свідомості давати нюхати нашатирний спирт.

Завдання 31

Вживання недостатньо просмаженого м’яса може призвести до зараження паразитичними червами, наприклад представником круглих червів — трихінелою. Цей паразит може потрапити до організму з м’ясом тварини, інвазованої личинками трихінел (м’ясові трихінели). Після перетравлення м’яса в шлунку і розчинення капсул, в яких містяться личинки, останні проникають у тонку кишку. За добу вони перетворюються на самців і самиць, які паразитують у тонкому кишечнику. Зараження можливе також представниками стьожкових (пласких) червів. Людина заражається бичачим та свинячим ціп’яком, коли споживає недостатньо просмажену або проварену яловичину або свинину, в якій містяться фіни паразитів. Із фін виходить молодий паразит, який прикріплюється до стінок кишечнику і живиться в основному вуглеводами, всмоктуючи їх усією поверхнею тіла.

103www.e-ranok.com.ua

Завдання 27

А Г В Б

www104 .e-ranok.com.ua

Завдання 28

Еритроцити та лейкоцити належать до формених елементів крові. Еритроцити — це спеціалізовані без’ядерні клітини крові, що містять гемоглобін. Гемоглобін складається з білка (глобіну) та сполуки, що містить залізо (гема). Основна функція еритроцитів — дихальна, завдяки здатності гемоглобіну утворювати нестійкі сполуки з киснем і вуглекислим газом.

Еритроцити являють собою маленькі клітини, що мають переважно форму двоввігнутого диска. Така форма збільшує площу поверхні еритроцита, що полегшує транспорт речовин. Окрім того, це забезпечує проходження еритроцита крізь дуже вузький просвіт капіляра.

В1 мм3 крові може перебувати близько 5 млн еритроцитів. Тривалість життя еритроцитів не перевищує 120 діб. Вони утво-

рюються в червоному кістковому мозку, а руйнуються в селезінці та печінці. При руйнуванні еритроцитів із гемоглобіну утворюється білірубін, що є одним із вкладників жовчі.

Лейкоцити, або білі кров’яні тільця, відрізняються від еритроцитів наявністю ядра й здатністю до активного руху за допомогою псевдоніжок, унаслідок чого вони можуть виходити з кров’яного русла й рухатися по тканинах організму. Лейкоцити бувають різними за розміром, формою ядер, властивостями цитоплазми та функціями.

За будовою лейкоцити поділяють на дві великі групи: зернисті, або гранулоцити, і незернисті, або агранулоцити.

Гранулоцити — нейтрофіли, еозинофіли та базофіли — мають у цитоплазмі велику кількість гранул, що забарвлюються різними барвниками. У гранулах містяться ферменти, необхідні для здійснення внутрішньоклітинного перетравлювання чужорідних речовин.

До агранулоцитів належать лімфоцити й моноцити. Лімфоцити, найменші з-поміж лейкоцитів, мають велике округле ядро, оточене вузьким обідком цитоплазми. Найбільші агранулоцити — моноцити — мають ядро у формі бобу або овалу. Основна функція всіх лейкоцитів — протибактерійний і противірусний захист, тобто формування імунітету.

Завдання 29

Захворювання зубів у людини може призвести до серйозних наслідків — ослаблення імунної системи, підвищення ймовірності до захворювань шлунково-кишкового тракту, появі неприємного запаху

105www.e-ranok.com.ua

з рота. Тому необхідно дотримуватися гігієнічних заходів профілактики хвороб зубів:

1.Регулярно, не рідше за один раз на добу, ретельно очищувати порожнину рота від залишків їжі за допомогою зубної щітки, зубної нитки та зубного бальзаму-ополіскувача.

Правила чищення зубів:

•• зуби слід чистити зубною пастою двічі на день — вранці та ввечері перед сном — щіткою середньої жорсткості з гнучкими щетин­

ками;

•• після чищення слід ретельно вимити зубну щітку під струменем

води і поставити в склянку головкою догори;

•• раз у 3–4 місяці необхідно міняти зубну щітку, оскільки на ній

розмножуються хвороботворні мікроби;

•• чистити зуби слід, рухаючи щітку у верхньому ряді зубів — зверху вниз, у нижньому — знизу вверх; жувальні поверхні зубів очищувати обертальними рухами щітки.

2.Харчування повинно містити необхідні для здоров’я зубів та ясен речовини (кальцій, кальцеферол, аскорбінову кислоту, фтор тощо).

3.Не рідше за два рази на рік відвідувати стоматолога.

4.Не розгризати тверді предмети.

Завдання 31

При частому й тривалому вживанні алкоголю розвивається спочатку психічна, а потім фізична залежність від нього. Досить ввести в організм 7–8 г алкоголю — і порушуються функції центральної нервової системи, психіки. Людина втрачає контроль над своїми вчинками й словами, перекручено оцінює події. Алкоголь руйнує величезну кількість нервових клітин. Судини головного мозку також змінюються, їхні стінки стають нееластичними, розвивається склероз. Розумові здібності хронічних алкоголіків знижені.

Алкоголь та продукти його метаболізму (ацетальдегід) справляють системний токсичний вплив на усі органи та системи, особливо на печінку, серце та мозок, що призводить до їх отруєння та виникнення патологій. Соматичні захворювання, що виникають при системному вживанні алкоголю, на 15–17 років вкорочують життя людини. Перш за все відбувається отруєння кори головного мозку, де концентрація алкоголю на 60–70 % більша, аніж у крові. Надзвичайно сильний негативний вплив алкоголь спричиняє

www106 .e-ranok.com.ua

на репродуктивну систему. Відхилення фізичного й розумового розвитку дітей з’являються як результат зачаття в нетверезому стані або внаслідок впливу алкоголю на плід, що розвивається в утробі матері. Виникає загроза епілепсії у дітей, оскільки алкоголь вільно проникає у плід через плаценту, ушкоджує нервову систему. При вживанні алкоголю значно ослаблюється процес гальмування в організмі і відносно переважає процес збудження. Великі дози алкоголю діють паралізуюче на деякі відділи центральної нервової системи. При ураженні центрів довгастого мозку порушується терморегуляція, дихання і серцева діяльність, настає так званий коматозний стан.

107www.e-ranok.com.ua

Теоретичний мінімум

Аналізатори — складні нервові структури, функцією яких є сприймання та наступний аналіз подразнень, що діють на організм.

Антеридій — чоловічий статевий орган водоростей, мохів, папоротей, хвощів, плаунів і грибів, у якому утворюються сперматозоїди. Розвивається на гаметофіті.

Антропогенез — процес виникнення та історико-еволюційного формування фізичного типу людини, діалектично пов’язаний з розвитком її первісної трудової діяльності, свідомості, членороздільної мови, первісних форм суспільства. Як вчення є одним з основних розділів антропології.

Артерії — кровоносні судини, які несуть кров від серця до органів і тканин.

Архегоній — жіночий статевий орган у мохоподібних, папоротеподібних і голонасінних рослин. Утворюється на гаметофіті.

Бактерії — мікроскопічні, переважно одноклітинні організми, прокаріоти, що разом із ціанобактеріями належать до царства дроб’янок. Для них характерна наявність клітинної стінки, цитоплазми з органелами, різних включень, відсутність мітохондрій і хлоропластів, оформленого ядра.

Біоритми — регуляторні кількісні й якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя — молекулярному, клітинному, тканинному, органному, організменому, популяційному і біосферному.

Біосинтез — процес утворення органічної речовини в живих організмах під дією біокаталізаторів-ферментів.

Вени — судини, що несуть венозну кров від органів і тканин до серця. Виняток становлять легеневі вени, які несуть з легень артеріальну кров.

Віруси — паразитичні живі системи доклітинної будови, виділені в самостійне царство Vira.

Вітаміни — життєво важливі речовини, у дуже малій кількості необхідні для нормального функціонування будь-якого організму.

Виділення — процес видалення з організму шкідливих і непотрібних продуктів обміну речовин.

Гамета — статева, або репродуктивна, клітина тваринного чи рослинного організму, що забезпечує при злитті розвиток нової особини та передачу спадкових ознак від батьків потомкам.

Гаметофіт — статеве покоління рослин, яким властиве чергування поколінь.

Гемоглобін — дихальний пігмент крові людини, хребетних і деяких безхребетних тварин. Складається з білкової частини глобіну і гема, який надає крові червоного кольору. Транспортує кисень від органів дихання до тканини тіла та вуглекислий газ від тканин до органів дихання.

Ген — дискретна одиниця спадковості, за допомогою якої відбувається запас, зберігання і передача генетичної інформації в ряді поколінь. Ген — це відрізок ДНК або РНК (у деяких вірусів), що складається з нуклеотидів, число і взаєморозташування яких визначається специфічністю кожного гена.

www108 .e-ranok.com.ua

Гормони — біологічно активні речовини, що виділяються ендокринними регуляторами обміну речовин і функцій організму людини і тварин.

Двошарові тварини — багатоклітинні тварини, у яких у процесі зародкового розвитку утворюється лише 2 зародкові листки або шари (ектодерма і ентодерма).

Дихання — сукупність фізіологічних процесів, що забезпечують надходження в організм із зовнішнього середовища кисню, використання його клітинами й тканинами для окиснення органічних речовин і виділення з організму вуглекислого газу.

Ембріон — зародок тварин і людини.

Емоції — процес ситуаційного переживання, ставлення до навколишніх об’єктів, реакції на зовнішні й внутрішні подразники, що проявляються

увигляді задоволення або незадоволення, радості, страху, гніву. Живлення — процес надходження в організм поживних речовин, необ-

хідних для його нормальної життєдіяльності.

Життєва форма — морфологічна будова рослин, що склалася в процесі еволюції і відображає у зовнішньому вигляді пристосування їх до умов життя.

Життєвий цикл — цикл розвитку, сукупність стадій розвитку організму між певним етапом його життя і тим самим етапом життя організму наступного покоління; для більшості організмів — від яйцеклітини до яйцеклітини наступної генерації.

Заказник — територія (акваторія), у межах якої певний строк перебувають під охороною окремі елементи природного комплексу.

Залози — клітини або органи, основною функцією яких є вироб­лення секретів.

Запилення — процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки у покритонасінних рослин і чоловічих шишок на насінний зачаток у голонасінних.

Запліднення — процес злиття чоловічої і жіночої статевих клітин рослинних і тваринних організмів, що лежить в основі статевого розмноження.

Заповідник — територія або акваторія, на якій зберігається в природному стані весь її природний комплекс.

Зародок — у рослин — зачаток нової особини папоротеподібних та насінних рослин.

Здібності — стійкі психічні властивості людини, що є необхідною умовою успіху її навчальної, виробничої та іншої діяльності.

Зигота — клітина, що утворюється внаслідок злиття чоловічої і жіночої статевих клітин (гамет), запліднене яйце.

Імунітет — прояв спрямованих на збереження сталості внутрішнього середовища захисних реакцій організму на генетично чужорідні речовини — антигени.

Інстинкт — сукупність природжених складних актів поведінки, що властиві тваринам певного виду і виникають як реакція на дію зовнішніх і внутрішніх подразників.

109www.e-ranok.com.ua