1.5 Загальна будова гармати

Артилерійська гармата — це потужна теплова машина, оригінальна за умовами й характером дії. Принцип роботи гармати заснований на використанні енергії порохових газів. Під час пострілу на ствол і снаряд діють порохові гази, тиск яких досягає 3000-4000кг/см², а температура - 3000° С. Потужність пушки середнього калібру 400-900 тис. л. с., крупнокалиберної гармати (більш 300 мм) - 9-12 млн. л. с. Для порівняння нагадаємо, що потужність вітчизняної 122-мм гаубиці зр. 1938 р. складає біля 130 тис. кВт (1 кВт=1,36л.с.), а потужність Дніпрогесу - 653 тис. кВт. Коефіцієнт корисної дії артилерійських гармат рахується дуже високим - до 35%. Це рівноцінно коефіцієнту корисної дії двигунів внутрішнього згорання і значно більше коефіцієнта корисної дії парових машин.

Сучасна артилерійська гармата – це сукупність ствольно-затворної групи та лафету.

До складу ствольно-затворної групи входять:

1. ствол,

2. казенник,

3. надульні устрої

4. наствольні устрої

5. з

   1-ствол, 2-люлька, 3-механізми наведення, 4-затвор; 5,8 – рухливі станини, 6 – верхній верстат, 7 – нижній верстат, 9 – не рухлива станина, 10-приціл, 11 – щитове прикриття.

   Рисунок 1.2 Загальний вид гармати Д-30 в бойовому положенні

   атвор.

До складу лафета входять:

1. колиска,

2. противідкатні прилади,

3. верхній верстат

4. механізми наведення,

5. щитове прикриття,

6. нижній верстат, як правило з розсувними станинами,

7. ходова частина

8. прицільні пристосування.

Колиска - це коритоподібна або циліндрична деталь, у якій розміщується ствол. Своїми цапфами колиска спирається на верхній верстат і за допомогою піднімального механізму може повертатися у вертикальній площині. Колиска також служить для закріплення противідкатних приладів. У момент пострілу ствол відкочується в напрямку протилежному пострилу по направляючим колиски, а потім приходить у первинне положення.

Противідкатні прилади складаються з гальма відкату (поглинає енергію прямування ствола при пострілі) і накатника (повертає ствол, що відкотився у початкове положення).

Ствол, колиска і противідкатні прилади в сукупності є хитною частиною гармати.

Верхній верстат - масивна деталь складної конфігурації, призначена для розміщення всієї хитної частини гармати, механізмів наведення, врівноважуючого механізму, прицільних пристосувань і щита. Знизу верхній верстат має штир, що входить в отвір нижнього верстата і служить віссю його горизонтального обертання. За допомогою поворотного механізму верхній верстат переміщується в горизонтальній площині.

Н

1—зубчастий венець; 2 — втулка; З—труба; 4 — лева станина; 5—нерухома станина; 6 — права станина; 7 — стопор кріплення станини; 8 — піддон; 9 — гвинт, 10 — рукоятки домкрата.

Рисунок 1.5 Нижній верстат Д-30

ижній верстат із розсувними станинами і ходовою частиною є підставою гармати. Станини служать для надання гарматі міцності при стрільбі. У бойовому положенні вони розводяться й упираються в ґрунт сошниками, через яки під час пострілу передаються зусилля на ґрунт. У похідному положенні станини зрушуються й закріплюються на гаку тягача.

Ходова частина признача ється для пересування гармати й опори ії на ґрунт. Вона складається з бойової осі, коліс із гумовими шинами й механізму підресорювання. Вибір ходу гармати залежить від його конструкції, ваги і заданої швидкості прямування.

Прицільні пристосування необхідні для точного наведення гармати в ціль. Вони складаються з панорами й механічного прицілу та оптичного прицілу. Протитанкови гармати, наприклад 100мм протитанкова гармата МТ-12, додатково комплектують прицільни пристосування оптичними прицілами для стрільби вночі прямою та напів прямою наводкою. Приціли польових гармат установлюються на кронштейні верхнього верстата і зв'язуються із стволом.