Дія простого екстрактора ударної дії

Після пострілу під час накату відкатних частин гармати або при ручному відкриванні затвора, клин переміщується вниз, різко б'є кулачками екстракторів по виступам лапок екстракторів, які овертаються відносно осі. Захвати екстракторів входять до контакту з фланцем гільзи. Оскільки гільза нерухома, то швидкість обертання екстракторів уповільнюється і починається деформація довгих плеч та поступальне переміщення гільзи. Екстрактори викидають гільзу з камори і надають їй певну швидкість. Відділення гільзи від захватів екстракторів відбудеться в той момент, коли контактне зусилля буде рівним нулю.

Зачепи захоплюють виступи кулачків екстракторів і утримують клин у нижньому положенні. Шлях, на якому екстрактор діє на гільзу, дорівнює кільком сантиметрам, а швидкість гільзи 5... 10м/с.

Закривання затвора здійснюється шляхом скидання зачепів екстракторів з верхніх виступів кулачків клина фланцем гільзи або поворотом осі екстракторів важелем скидача.

При використанні екстрактора в поршневому затворі ставлять один двоплечовий важіль, на лапку якого діє вкладиш рами затвора при відкриванні його рукояткою.

Розглянутий екстрактор простий за конструкцією і надійний в роботі, але наявність ударних навантажень на деталі механізму і фланець гільзи обмежують його використовування. Екстрактори такого типу встановлюються в гарматах, які мають відносно невелику масу гільз та калібр до 130... 152 мм включно.

Плаваючий важільний екстрактор безударної дії ( рис. 2.36.) - це такий екстрактор, який використовується у гарматах порівняно великої потужності з клиновими затворами і відрізняється наявністю у двоплечових важелях овальних стволів, які дозволяють важелям переміщуватися відносно осі.

Рисунок 2.36 Плаваючий важільний екстрактор безударної дії

Робота таких екстракторів виконується за 2 етапи, що визначається профілем кулачка та засобом кріплення важелів.

На першому етапі здійснюється зрушення гільзи у каморі ствола і рахунок незначного повороту важелів екстракторів відносно осі внаслідок того, що отвори важелів виконані овальної форми. переміщення екстракторів зумовлене тим, що на них діють похилі ділянки кулачків, які розміщені на клині. В цей час за рахунок великогоплеча дія сили тиску захватів екстрактора на зарядну гільзу досягає значної величини.

На другому етапі здійснюється удар кулачків клина по лапкам екстракторів, які, повертаючись з великим кутовим прискоренням, своїм захватами енергійно викидають з каналу ствола гільзу, зрушену раніше.

Рисунок 2.37 Плаваючий кулачковий екстрактор безударної дії

Плаваючий кулачковий екстрактор безударної дії ( рис 2.37.) складається з двох незалежних один від одного кулачків, які споряджені рухомим пристроєм.

У нижній частині кулачки мають співосно розташовані внутрішні ТІ зовнішні цапфи. Зовнішні цапфи розміщуються в дугоподібних паза казенника, утримуючи кулачки від випадання з нього, а внутрішні цапфи фігурних пазах клина.

При відкриванні затвора задня стінка паза клина діє на внутрішні цапфи кулачків і зрушує їх до казенного зрізу ствола. При переміщенні цапф до казенного зрізу ствола передня фігурна поверхня кулачків спирається на площину казенного зрізу ствола і здійснюється поворот кулачків екстрактора. Внаслідок цього захвати відходять назад і відбувається екстракція гільзи.

Фігурна поверхня кулачків виконана таким чином, що лінія її контакту з казенним зрізом ствола у процесі повороту кулачків (хитання їх по казенному зрізу ствола) зміщується ближче до цапф, збільшуючи верхнє плече кулачків екстрактора. Такий пристрій дозволяє спочатку прикласти до фланця гільзи велике зусилля і плавно з невеликою швидкістю зрушити її, звільняючи від затискання. Під час збільшення верхнього плеча при повороті кулачків здійснюється плавне збільшення швидкості екстракції гільзи до необхідної величини.

У кінці відкривання затвора внутрішні цапфи кулачків спиняються в такому положенні, що під час руху клина до закривання він площиною пазів упирається у відповідні лиски цапф і залишається у нижньому положенні. Затвор буде відкритим у нижньому положенні до моменту виведення кулачків з "мертвого положення" фланцем гільзи або скидачем.

Під час руху клина вгору при закриванні затвора і повороті кулачків здійснюється досилання гільзи скосом клина в камору ствола. Позитивною якістю такого екстрактора є плавність дії при великих зусиллях у період зрушення зарядної гільзи.

Недоліки - це складність виготовлення та малий коефіцієнт корисної дії (ККД) внаслідок великих втрат на тертя цапф кулачків у фігурних пазах казенника і клина та робочої грані кулачків по передній грані клинового гнізда. Використовуються екстрактори такого типу дуже рідко (Д-20).