2.7.2 Механізми та пристрої затвора

У відповідності до призначення і вимог затвор складається з основних та допоміжних механізмів та пристроїв.

I. Основні механізми та пристрої призначені для замикання і відмикання каналу ствола, здійснення пострілу і екстракції (викидання) гільзи після пострілу. До них відносяться:

- замикаючі механізми;

- стріляючі пристрої;

- екстрактори.

II. Допоміжні механізми та пристрої призначені для забезпечення зручності і полегшення роботи обслуги при заряджанні гармати та здійсненні пострілу. До них відносяться:

утримуючі механізми;

- механізми повторного зводу ударника;

- механізми полегшення заряджання;

- автоматика (тільки у напівавтоматичних та автоматичних

затворах).

Крім основних та допоміжних механізмів і пристроїв затвор має ще й запобіжні механізми і пристрої, які призначені для забезпечення безпеки під час стрільби. До них відносяться:

- запобіжники передчасного спуску (Т-12, Д-30);

- інерційні запобіжники (М-30, М-46);

- механізми взаємного замикання (М-46, 2Б9);

- механізми блокування спуска та інші механізми і блокуючі

пристрої (Д-30, 2АЗ1, 2АЗЗ).

В залежності від конструкції конкретного зразка гармати її затвор може не мати окремих механізмів та пристроїв.

2.7.3 Призначення, принцип будови і дії замикаючого механізму

Однією з цих вимог до затворів, є надійне замикання каналу ствола під час пострілу. Це означає, що перед пострілом затвор гармати повинен бути не тільки закритим, але й надійно замкненим, а його частини повинні займати таке положення, за якого неможливе відкривання затвора у момент пострілу.

Таким чином, замикаючий механізм призначений для надійного замикання каналу ствола під час пострілу.

Розрізняють два типи замикаючих механізмів:

• клиновий;

• поршневий.

Основні вимоги до конструкції замикаючого механізму:

- забезпечення надійного замикання клина (поршня) під час пострілу. Ця вимога виконується за рахунок створення самогальмування клина (поршня) у казеннику та введення замикаючої ланки механізму;

- забезпечення щільного замикання каналу ствола, щоб запобігти прориву порохових газів.

Основні деталі замикаючого механізму клинового типу:

1. Клин затвора.

2. Осі кривошипів.

3. Кронштейн з роликами і упорами.

4. Рукоятка для відкривання затвора.

Клин затвора - замикаюча деталь клинового затвора, яка переміщується поперек осі каналу ствола при закриванні та відкриванні затвора і має форму призматичного клина.

У клині затвора виготовляється основний паз, який призначається для спрямування ролика або повзуна кривошипа затвора та перетворення руху кривошипа в поступальний рух клина затвора.

Клин затвора має:

1. Дзеркало - призначене для опори дна гільзи.

2. Скіс - призначений для досилання гільзи та запобігання утикання клина у фланець.

3. Лоток - призначений для зручності заряджання та збільшення бокової поверхні без зростання маси клина.

4. Осьовий канал - призначений для розміщення ударника з пружиною.

5. Основні (фігурні) пази - призначені для роликів кривошипів і забезпечення замикання затвора при пострілі.

6. Передня грань - призначена для:

а) забезпечення швидкого та легкого відкривання затвора;

б) досилання гільзи при переміщенні вгору;

в) самогальмування в момент пострілу.

Передня грань нахилена під кутом 1°20`.. 1°40` для того, щоб сили тертя були більше сили тиску порохових газів. Клин переміщується перпендикулярно осі каналу ствола, замикаючи його і паралельно осі каналу ствола досилає гільзу. При відкриванні затвора нахил задньої грані ліквідує натяг між дном гільзи та дзеркалом клина.

Кривошип затвора - це важіль приводу клинового затвора, який передає рух клину та жорстко зв'язаний з віссю затвора. Кривошип забезпечує переміщення клина при відкриванні і закриванні затвора та виключення самовільного відмикання каналу ствола у випадку порушення умови самогальмування клина.

За кількістю і розташуванням кривошипів замикаючі механізми можуть бути з одним або з двома боковими кривошипами, або з одним центральним кривошипом.

Вісь затвора (кривошипів) розміщується у казеннику і за допомогою шліцьового з'єднання жорстко зв'язана з кривошипом. Вісь має гладку ділянку з сегментним візиром для розміщення рукоятки затвора та зв'язку з нею. За розміщенням осі затвора відносно клина розрізняють затвори з переднім та заднім розташуванням осі затвора.

Переднє розташування осі затвора є більш раціональним, оскільки під час відкату відкатних частин сила інерції самого кривошипа відносно осі обертання створює момент, який сприяє замиканню та утриманню клина в закритому положенні.

При задньому розташуванні осі затвора виникає момент, який діє в протилежному напрямку.

Рукоятка затвора призначена для повороту осі затвора з кривошипами при відкриванні та закриванні затвора і має важіль для з'єднання з віссю затвора та клямку для застопорення рукоятки у робочому положенні.

Для зручності роботи кут повороту рукоятки у вертикальних затворів складає 80... 100°, а у горизонтальних - до 120°.

Рукоятка, вісь затвора і кривошипи складають привід затвора, який призначений для надання руху замикаючій деталі затвора. За наявністю автоматики затвора цей привід є допоміжним, оскільки він буде використовуватися для відкривання та закривання затвора без стрільби.