2.1.1.3. Дикі трави

Лексем на позначення диких трав у проаналізованих піснях ми знайшли сім.

Слово «Хміль» ужито один раз. «Хмелю вище мого двору» [24 ]. Слово ужито у прямому значенні : ХМІЛЬ, хмелю, чол. 1. Однорічна або багаторічна витка рослина родини шовковицевих, деякі види якої використовують у пивоварінні. Сам [Зінько] посадив хміль біля піддашшя, що над дверима: розрісся хміль так буйно, що й піддашок укрив, і на хату поп'явся... (Борис Грінченко, II, 1963, 372) Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 97.

Слово «Череда» ужито один раз. « Піде мати збирати череду» [24 ]. Слово ужито у прямому значенні : ЧЕРЕДА 2, и, жін. (Bidens, L.). Вид однорічних трав'янистих рослин родини складноцвітих, що використовуються в медицині. Череду зберігають в ящиках, викладених папером (Лікарські рослини.., 1958, 196).Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 304.

Слово «Шавлій» ужито один раз. «Піде мати по шавлію» [24 ]. Слово ужито у прямому значенні : ШАВЛІЯ, ї, жін. 1. Багаторічна трав'яниста та напівкущова рослина родини губоцвітих з великими пахучими квітками; деякі види її використовуються в медицині, парфюмерії та кулінарії. — Хто його знає, чи в шавлії купано її [дівчину] змалечку, чи в любистку... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 140) )Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 304.

Слово «М`ята» ужито один раз. «З м`яти» [24 ]. Слово ужито в прямому значенні : М'ЯТА, и, жін. 1. Багаторічна трав'яниста запашна рослина родини губоцвітих з довгасто-еліптичними листками та дрібними квітками, зібраними в густі пазушні кільця. Навкруги ллються пахощі лелій, левкоїв, рожі та м'яти (Нечуй-Левицький, III, 1956, 316) Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 839.

Слово «Конопля» ужито п`ять раз. «Внадився до конопель» , «Не клюй конопель» , «Коноплями обвиють» та інші. [24 ] Слово ужито у прямому значенні : КОНОПЛІ, пель, мн. 1. Однорічні трав'янисті рослини, зі стебел яких виготовляють прядиво, а з насіння видобувають олію. Листатий любисток тут побратавсь з жменькою конопель (Марко Вовчок, I, 1955, 340) Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 839.

Слово «Кропива» ужито один раз. « В кропиву сховався» [24 ]. Слово ужите у прямому значенні : КРОПИВА, и, жін. Трав'яниста рослина, стебло та листя якої густо вкриті жалкими волосками. Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Тарас Шевченко, II, 1953, 317) Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 839.

Слово «Лобода» ужито тричі. «Наївшися лободи» [24 ] та інші у такому ж контексті. Слово ужито у прямому значенні : ЛОБОДА, и, жін. Найпоширеніший бур'ян, що засмічує посівні та городні культури; листя деяких видів цієї рослини вживають у їжу, як шпинат, салат тощо. Хома журився, що лобода й кукіль у просі зародився (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 159) Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 839.

2.1.2. Домашні рослини

2.1.2.1. Плодові дерева

Слова на позначення плодових дерев траплялися нам у проанолізованих піснях 4 рази.

Слово «Вишня» уживалось двічі. «У вишневих садах» , «Вишні розвиваються» [24 ]. У першому випадку слово ужито як : ВИШНЕВИЙ, а, е. 1. Прикм. до вишня 1. Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть (Тарас Шевченко, I, 1951, 390) Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 543.. А у другому випадку : ВИШНЯ, і, жін. 1. Плодове дерево (іноді кущ) звичайно з довгими тонкими гіллячками, на яких визрівають ягоди, і цілісним темно-зеленим листям. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Марко Вовчок, I, 1955, 180) Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 543

Слово «Яблуко» ужито один раз. «Біле личко, як яблучко» [24 ] .Слово ужито як порівняння та в зменшено-пестливій формі.

Слово «Груша» траплялось порівняно частіше – три рази. «На городі груші» [24 ]. Тут слово ужито у прямому значенні : ГРУША, і, жін. 1. Садове і лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами, що перев. мають форму заокругленого конуса. Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля.. над уликами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 262) Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 183. «Мені грушечки» , «З грушок юшка» [24 ]. Тут слово ужито не як плодове дерево, а як : 2. Плід цього дерева. Панських груш не руш: як погниють — самі віддадуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 14) Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 183

Слово «Черешня» ужито один раз. «Черешні розвиваються» [24 ]. Тут слово ужито у прямому значенні : ЧЕРЕШНЯ, і, жін. 1. Плодове дерево роду вишень родини розових. Здорові черешні та груші зовсім закривають білі хати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 27) Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 308.