2.2.1.2. Птахи

За класифікацією, тематично лексику природи поділяють на назви живої та неживої природи. У свою чергу назви живої природи поділяють на назви тварин та назви рослин.

Назви тварин поділяють на назви домашніх та диких тварин. Назви домашніх тварин поділяються на назви свійський птахів та назви худоби.

У проаналізованих піснях назви свійських птахів трапились нам п`ять раз.

Слово «курка» уживалось тричі: «Мати кури пасе» , «З курчатами квочка» , «Кури не кормлені» [24 ]. У цьому контексті слово «курка» ужито у прямому значенні. (Курка, -ки, ж. 1. Курица. Голодній курці просо сниться. Дмитер хитер: ззів курку та й сказав — сама полетіла. курка в шта́нях. Курица съ оперенными ногами. Херс. 2. Vulva. Ум. курочка.)[За сл. Грінченка]. Також тут вжито слово «Курчатами», тобто (КУРЧА, ати, сер. 1. Пташа курки. Він підняв пучку вгору й ніби сипав просо, як сиплють його курчатам (Нечуй-Левицький, III, 1956, 318); Курча, що відбилося від квочки, десь під лопухом жалісно пищить... (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 132);  * У порівняннях. Сини твої тебе уб'ють Оперені, а злозачаті Бо чреві згинуть, пропадуть, Мов недолежані курчата!.. (Тарас Шевченко, II, 1963, 378)[ Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 414.]

Слово «Качка» зустрілося двічі. «Скільки качечок – стільки й дочечок» [24 ]. Слово «качечка» вжито у жіночому роді однини та у прямому значенні. У цьому контексті слово ужито у зменшено-пестливій формі. (Качка, -ки, ж. 1) Утка. На бистрому на озері геть плавала качка.) [За сл. Грінченка]. Та «Одна качка печеная». Тут слово вжито як назва страви.

Слово «Селезень» вжито двічі. «Ти виплинь,селезню» , «Скажи,селезню» [24 ]. У обох випадках слово «селезень» вжито у кличній формі та у прямому значенні.( Селезень, -зня, м. 1) Селезень. Пливи, пливи, селезню, против води тихо. Мет. 49. Ум. селезник, се́лезничок. Грин. I. 104. Не наступай, селезнику, уточці на крильця) [За сл. Грінченка].

Слово «Півень» вжито п`ять раз. «Сидить півень на колі» , «Вже півник кричить», «Сидить півень на маківці» , «Півень з курками ходить» [24 ] та ін. У всіх випидках слово вжито у прямому значенні :( ПІВЕНЬ, вня, чол. 1. Свійський птах з червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки. Ходила квочка з курчатами, кури, і між ними, гордо задравши голову й виблискуючи на сонці своїм червоним гребенем, півень (Панас Мирний, I, 1954, 50); В той вечір Санька приймала гостя з особливою пошаною: заставила Сергія зарізати півня і цілий вечір пекла, варила і смажила (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 157). [ Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 380.]. В одному з випадків слово «півеник» вжито у зменшено пестливій формі.

Слово «гуска» у текстах пісень вжито двічі. «Плавали гуси по річці» , «Зарізана гуска» [24 ]. В обох випадках слово вжито у прямому значенні. ГУСКА, и, жін. 1. Великий водоплавний свійський і дикий птах з довгою шиєю; самка гусака. Раз нашу гуску яструб вбив під плотом (Іван Франко, XIII, 1954, 435); Не бачила вона, як з-під воріт .. дворища з гелганням вилізла стара гуска, а за нею викотились маленькі гусенята (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 80); [Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 198.]