8. Рецептори гормонів

1. Пептиди, білки та ейкозаноїди мають рецептори на плазматичної мембрані клітин-мішеней

2. Стероїдні та тиреоїдні гормони мають рецептори в цитоплазмі клітин-мішеней

3. Оксид азоту (NO) не має рецепторів

4. Стероїдні гормони та оксид азоту мають спільні рецептори в цитоплазмі клітин-мішеней

20. Серед мембранних рецепторів виділяють такі:

1. Рецептори, що спряжені з іонними каналами

2. Рецептори, що спряжені з G-білками;

3. Рецептори, що спряжені з ферментативною активністю:

• цитоплазматичний домен рецептора– фермент

• цитоплазматичний домен рецептора активує фермент цитоплазми

4) Рецептори, що спряжені із транспортом сигнальної молекули в цитоплазму

21) Рецептор, сполучені з іонними каналами локалізовані

1. Переважно в нервовій системі й м'язах (нейротрансммітерні вентильні канали)

2. Ацетилхолінові вентильні катіонні канали.

3. 3) Ацетилхолін зв'язується з рецептором, змінює його конформацію.

4. Цей тип ацетілхолінових рецепторів широко представлений у м'язах

5. Цей тип рецепторів зустрічається у всіх тканинах

22)Яке ствердженьпомилкове?

1. Постсинаптичні іонотропні рецептори = рецептори, що спряжені с іонними каналами

2. Постсинаптичні метаботропні рецептори = рецептори, що спряжені з G- білками

3. Постсинаптичні рецептори спряжені тільки с іонними каналами

23. ) Особливості рецепторів, сполучених з G - білками

    1. Представлені в клітинах усього організму

    2. Утворять величезне сімейство, що має загальну структуру

    3. Зв'язування ліганду з екстрацелюлярною частиною супроводжується зміною конформації інтрацелюлярної частини, яка взаємодіє з іншими білками (трансмембранна трансдукція сигналу)

    4. Цей тип рецепторів представлений тільки в печінці й м'язах

23. G-білки – це

1. Гомотримери

2. Гетеротримери

3. До їхнього складу входять α-, β- та γ –субодиниці.

4. У неактивованому стані з α – субодиницею зв’язано GDP

5. Гідрофобні домени субодиниць – α – та γ- локалізовані у ліпідному шарі плазматичної мембрани

25) G-протеїни можуть

1. Активувати ферменти (Gαs і Gαq - протеїни)

2. Інгібірувати ферменти (Gαi - протеїни)

3. Активувати іонні канали (βγ- комплекс)ацетилхолінові рецептори,що єприсутніми у нирках і серцевому м'язі

4. Інгібірувати транспорт катіонів у клітини мозку

26. ) Вимоги до других посередників

1. Низький рівень у клітині й короткий період напіврозпаду - дві обов'язкових властивості других посередників

2. Високий рівень у клітині й великий період напіврозпаду - дві обов'язкових властивості других посередників

26. ) Внутрішньоклітинні сигнальні каскади, що ініціюють g- білки

1. G- білок активуєаденілатциклазу

2. Аденілатциклазакаталізуєутворення цАМФ

3. Субстрат аденілатциклази – АТФ.Mg²⁺

4. цАМФ– другий (внутрішньоклітинний)посередник

5. Субстрати аденілатциклази – АТФ.Mg²⁺ й білок,що фосфорилюється

28). цАМФяк другимпосередник

1. має короткий період напіврозпаду

2. міститься в клітинах у низької концентрації

3. має тривалий період напіврозпаду

29). цАМФяк другий посередник

1. активуєпротеїнкиназу А (ПКА)

2. цАМФ активує ПКА як алостеричний позитивний ефектор

3. цАМФактивуєПКА шляхомфосфорилування

30). АктивнаПКА каталізує

1. Фосфорилування залишків серину та треонину в білках цитоплазми або мембран

2. Фосфорилування білків цитоплазми або мембран – це процес переносу останньої групи фосфату з АТФ на гідроксильну групу серину та треонину.

3. Фосфорилування залишків тирозину в білках мембран

31. Трансдукція сигналів – це:

    1. Змінаенергії сигналу таїї переносників заучастю рецепторів,ефекторних молекул,вторинних посередників, протеїнкиназ,активації протеїнів фосфорилуванням,відкриттяміонних каналі,шляхомзв'язування Са2+.

    2. Посилення гормонального сигналу в клітині за участю великої кількості рецепторів мембран