- •1.Предмет теорії держави і права.
- •. Методологія теорії держави і права.
- •2.Функції теорії держави і права.
- •1.1Основні ознаки держави
- •Співвідношення суверенітету держави і суверенітету народу
- •Суверенітет нації і його співвідношення із суверенітетом держави
- •Співвідношення суверенітету нації (в етнічному розумінні) і суверенітету держави
- •Право нації на самовизначення не є тотожним праву нації на державний суверенітет
- •3.3Типологія держав
- •5.Загальне поняття форми держави.
- •Форма державного правління.
- •Принцип поділу державної влади та його реалізація в Україні
- •9.Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
- •10.. Функції держави
- •11.Форми і методи здійснення функцій держави.
- •12.Поняття політичної системи суспільства.
- •13. Типологія політичних систем
- •14. Політична система, громадянське суспільство і правова держава
- •Формування громадянського суспільства як важлива передумова побудови правової держави
- •Механізм Української держави
- •18.Теорія держави і права в системі суспільних наук
- •19.Методологія теорії держави і права.
- •20.Функції теорії держави і права.
- •Місце теорії держави і права серед інших юридичних наук.
- •21. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні
- •22Причини виникнення держави.
- •Загальні закономірності виникнення держави
- •23Основні теорії походження держави
- •24Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу
- •§ 4. Особливості виникнення держав у різних народів світу
- •25 Співвідношення держави і особистості
- •2.1 Рабовласницька держава
- •2.2 Феодальна держава
- •2.3 Буржуазне (капіталістичне) держава
- •2.4 Соціалістична держава
- •31 Принципи функціонування і розвитку сучасної політичної системи.
- •33Правові форми взаємовідносин держави і громадського об`єднання
- •34. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
- •§ 3. Принципи організації та діяльності державного апарату
- •§ 4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
- •35Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
- •36.Система «стримувань і противаг» органів законодавчої, виконавчої і судової влади
- •37.Загальне поняття форми держави.
- •38Форма державного правління.
- •39Основні види державного устрою.
- •40.Державний режим.
- •42 Подолання політичного відчуження
- •43 Громадянське суспільство і держава
- •44. Сутність народовладдя[ред. • ред. Код]
- •Форми народовладдя[ред. • ред. Код]
- •Народовладдя як сутність демократичної держави[ред. • ред. Код]
- •Примітки[ред. • ред. Код]
- •45Поняття і ознаки демократії
- •§ 2. Функції і принципи демократії
- •§ 3. Форми та інститути демократії
- •Демократія і самоврядування
- •46 Основні теорії демократії.
- •51 Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
- •53 Співвідношення права і політики
- •54 Сутність права
- •§ 9. Функції права
- •Цінність права
- •55§ 8. Принципи права
- •2. Основні принципи об'єктивного юридичного права
- •58.Соціальні норми та їхні види.
- •4. Ознаки права та його відмінність від інших соціальних норм.
- •Корпоративні норми і норми права
- •60 Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
- •62Структура норми права і норми-розпорядження
- •63 .Понятие та ознаки юридичних норм
- •65 Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визначеності та складом
- •66Спосіб викладення правових норм у правових актах.
- •67Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
- •68Принципи і функції правотворчості
- •69Стадії правотворчого процесу
- •71Види і форми правотворчості держави
- •72. Види правотворчості громадянського суспільства
- •74Правовий акт
- •§ 2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
- •§ 3. Види нормативно-правових актів
- •75. Поняття і ознаки закону
- •§ 5. Законодавчий процес
- •76Види законів
- •77Дія нормативно-правового акта в часі
- •Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
- •79Поняття л/дзаконного нормативно-правового акта.
- •81Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації
- •82Міжнародний договір
- •85Поняття і структура правової системи
- •86Публічне і приватне право
- •87Галузь права
- •88Інститут і підгалузь права
- •90Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
- •91Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
- •92Поняття та ознаки правовідносин
- •§ 2. Склад (структура) правовідносин
- •93Передумови виникнення правовідносини
- •94Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як основний юридичний зміст правовідносин
- •95. Суб'єкти правовідносин
- •§ Б. Правосуб'єктність фізичних осіб
- •§ 7. Правосуб'єктність юридичних осіб
- •96Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб'єктності
- •97Об'єкти правовідносин
- •98Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад
- •99Презумпції
- •100Об'єктивне юридичне право
- •1. Поняття об’єктивного юридичного права.
- •2. Функції права.
- •3. Основні принципи об'єктивного юридичного права.
- •102 Поняття правового статусу людини
- •2. Правове становище людини та громадянина
- •105Правовий статус народу
- •§ 3. Правовий статус держави
- •106Поняття і основні форми реалізації норм права
- •107Основні вимоги до правильного застосування норм права
- •§ 5. Поняття і ознаки акта застосування норм права
- •108Види актів застосування норм права
- •Поняття і ознаки правозастосування
- •109Основні стадії застосування норм права
- •110Прогалини в праві і способи їх усунення.
- •111Поняття тлумачення норм права
- •112Способи (методи) тлумачення норм права
- •113Види тлумачення норм права за суб'єктами
- •114Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
- •116Акт тлумачення норм права
- •117Поняття, ознаки і види правової поведінки
- •Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки
- •118Склад і види правомірної поведінки
- •118Склад і види правомірної поведінки
- •119Поняття і ознаки правопорушення
- •120Склад правопорушення
- •121Види правопорушень. Правопорушність
- •122Зловживання правом
- •125Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •126Принципи і функції юридичної відповідальності
- •127Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права
- •128. Поняття законності
- •§ 2. Принципи законності
- •§ 3. Вимоги законності
- •§ 4. Гарантії законності
- •129Поняття правопорядку
- •Функції та принципи правопорядку
- •§ 7. Державна дисципліна
- •131Поняття і структура правосвідомості
- •132Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності
- •§ 3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації
- •135Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури
- •136Правова культура суспільства
- •Правова культура особи
- •. Професійна правова культура
- •137Поняття, ознаки і функції правового виховання
- •138Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу
- •139Сфера, основні напрямки і межі правового регулювання
- •140Види, способи і типи правового регулювання
- •141Механізм правового регулювання
- •Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
- •142Стадії механізму правового регулювання
- •Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
- •146Поняття типу (сім'ї) правової системи
- •§ 3. Класифікація правових систем світу
- •147. Поняття романо-германського типу правової системи
- •§ 2. Формування романо-германського типу правової системи
- •148Поняття англо-американського типу правової системи
- •§ 2. Загальне право Англії
- •§ 3. Право справедливості
- •149Поняття змішаного типу правової системи
- •150Поняття релігійно-традиційного типу правової системи
100Об'єктивне юридичне право
1. Поняття об'єктивного юридичного права.
2. Функції права.
3. Основні принципи об'єктивного юридичного права.
1. Поняття об’єктивного юридичного права.
Визначаючи людську діяльність, юридичні норми надають існуючим між людьми стосункам особливий характер, перетворюючи їх з фактичних відносин в юридичні. Оскільки людина керується у своїй діяльності юридичними нормами, її ставлення до інших людей визначається не тим, що видається їй фактично можливим у кожному конкретному випадку, а тим, як розмежовує ці інтереси право. Тобто, існування права виражається як в існуванні юридичних норм, так і в існуванні юридичних відносин. Юридичні норми і юридичні відносини — це дві різні сторони права: об'єктивна і суб'єктивна. Або, іншими словами, це об'єктивне і суб'єктивне право. Юридичні відносини називаються правом суб'єктивним, тому що певні права і обов'язки складають приналежність суб'єкта, без суб'єкта, поза ним вони не існують: права і обов'язки повинні комусь належати. У той же час, юридичні норми не стосуються суб'єкта. Вони мають більш загальний і абстрактний характер, вони не стосуються безпосередньо конкретного суб'єкта і називаються правом в об'єктивному розумінні, або об'єктивним правом. Вивчаючи право в цілому, необхідно звернути увагу на співвідношення об'єктивного та суб'єктивного права та особливостей кожного з них. Почнемо з об'єктивного права, оскільки суб'єктивне право обумовлюється об'єктивним, і власне об'єктивне право є основою для вироблення головних положень теорії права в цілому.
Проте, слід мати на увазі, що в історичному плані суб'єктивне право виникає раніше, воно передує об'єктивному, оскільки історичний розвиток завжди починається від конкретного, а не від загального. Тому раніше створюються окремі суб'єктивні права, а вже потім норми, які їх регулюють. Але після того, як певна юридична норма вже склалася, вона вже необхідно обумовлює собою суб'єктивне право.
Отже, об'єктивне юридичне право, або право — це система загальнообов'язкових, формально визначених, гарантованих державою юридичних норм, що встановлюють права та обов'язки учасників правовідносин та виступають, як регулятор суспільних видносин.
2. Функції права.
Право є основним засобом регулювання суспільних відносин. Тому роль права у здійсненні цього завдання називається правовим регулюванням. Під ним розуміють здійснюваний державою за допомогою права владний вплив на суспільні відносини з метою їхнього упорядкування, закріплення і охорони. Цей вплив здійснюється з використанням або врахуванням:
норм права, що регламентують суспільні відносини;
джерел, або форм права, що виражають, містять, об'єктивують норми права;
юридичних фактів, що породжують, змінюють та припиняють права та обов'язки суб'єктів;
правових відносин, що є способом конкретизації та реалізації передбачених нормами права прав і обов'язків;
актів тлумачення, що розкривають зміст загальної норми;
актів реалізації правових норм;
правосвідомості, що забезпечує єдине розуміння правових норм;
законності, що забезпечує реальність всього процесу правового регулювання.
Функції права — це основні напрямки його впливу на людину і суспільство (суспільні відносини).Функції права поділяються на загальносоціальні та спеціальносоціальні.Загальносоціальні функції—це напрямки взаємодії права та інших соціальних явищ.
До загальносоціальних функцій належать:
гуманістична, суть якої полягає у створенні та забезпеченні правових механізмів здійснення і захисту прав і свобод людини;
організаторська — встановлення, зміна і припинення правовідносин між різними суб'єктами суспільного життя;
управлінська — формування та спрямування суспільних відносин у бажаному для держави і суспільства напрямку;
інформаційна (комунікативна), суть якої полягає у повідомленні учасників суспільного життя про державно-владну волю, забезпечення можливості їхнього ознайомлення з цією волею;
орієнтаційна — вказує на припустимі, соціальноприйнятні, безконфліктні шляхи, засоби задоволення потреб та інтересів суб'єктів правових відносин;
оцінювальна — полягає у кваліфікації, оцінці, з точки зору законності, відповідності правовим вимогам дій суб'єктів суспільного життя;
ідеологічна (виховна) — полягає у формуванні певних поглядів на форми і методи реалізації та захисту суб'єктами своїх прав та виконання своїх обов'язків;
пізнавальна (гносеологічна) — полягає у тому, що право виступає показником рівня розвитку суспільства, характеризує головні його параметри.
Спеціальносоціальні, або спеціальноюридичні функції—це напрями власне правового впливу на суспільні відносини.
Головними серед них є:
регулятивна, суть якої полягає у регламентуванні суспільних відносин за допомогою правових норм;
вона, у свою чергу, поділяється на:
статичну, суть якої полягає у закріпленні сталих, розвинутих суспільних відносин в юридичних нормах, забезпечуючи таким чином їхню стабільність і охорону;
динамічну, яка полягає в заохоченні, стимулюванні розвитку тих суспільних відносин, які є державно- або соціально бажаними чи необхідними і перебувають на стадії становлення, формування.
охоронна, яка полягає у захисті соціально та державно бажаних суспільних відносин, присіканні порушень та посягань на ці відносини та створенні механізмів відновлення і захисту деформованих суспільних відносин.
Крім названих функцій, виділяють також обмежувальну, відновлюючу, каральну та ін.