- •1.Предмет теорії держави і права.
- •. Методологія теорії держави і права.
- •2.Функції теорії держави і права.
- •1.1Основні ознаки держави
- •Співвідношення суверенітету держави і суверенітету народу
- •Суверенітет нації і його співвідношення із суверенітетом держави
- •Співвідношення суверенітету нації (в етнічному розумінні) і суверенітету держави
- •Право нації на самовизначення не є тотожним праву нації на державний суверенітет
- •3.3Типологія держав
- •5.Загальне поняття форми держави.
- •Форма державного правління.
- •Принцип поділу державної влади та його реалізація в Україні
- •9.Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
- •10.. Функції держави
- •11.Форми і методи здійснення функцій держави.
- •12.Поняття політичної системи суспільства.
- •13. Типологія політичних систем
- •14. Політична система, громадянське суспільство і правова держава
- •Формування громадянського суспільства як важлива передумова побудови правової держави
- •Механізм Української держави
- •18.Теорія держави і права в системі суспільних наук
- •19.Методологія теорії держави і права.
- •20.Функції теорії держави і права.
- •Місце теорії держави і права серед інших юридичних наук.
- •21. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні
- •22Причини виникнення держави.
- •Загальні закономірності виникнення держави
- •23Основні теорії походження держави
- •24Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу
- •§ 4. Особливості виникнення держав у різних народів світу
- •25 Співвідношення держави і особистості
- •2.1 Рабовласницька держава
- •2.2 Феодальна держава
- •2.3 Буржуазне (капіталістичне) держава
- •2.4 Соціалістична держава
- •31 Принципи функціонування і розвитку сучасної політичної системи.
- •33Правові форми взаємовідносин держави і громадського об`єднання
- •34. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
- •§ 3. Принципи організації та діяльності державного апарату
- •§ 4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
- •35Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
- •36.Система «стримувань і противаг» органів законодавчої, виконавчої і судової влади
- •37.Загальне поняття форми держави.
- •38Форма державного правління.
- •39Основні види державного устрою.
- •40.Державний режим.
- •42 Подолання політичного відчуження
- •43 Громадянське суспільство і держава
- •44. Сутність народовладдя[ред. • ред. Код]
- •Форми народовладдя[ред. • ред. Код]
- •Народовладдя як сутність демократичної держави[ред. • ред. Код]
- •Примітки[ред. • ред. Код]
- •45Поняття і ознаки демократії
- •§ 2. Функції і принципи демократії
- •§ 3. Форми та інститути демократії
- •Демократія і самоврядування
- •46 Основні теорії демократії.
- •51 Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
- •53 Співвідношення права і політики
- •54 Сутність права
- •§ 9. Функції права
- •Цінність права
- •55§ 8. Принципи права
- •2. Основні принципи об'єктивного юридичного права
- •58.Соціальні норми та їхні види.
- •4. Ознаки права та його відмінність від інших соціальних норм.
- •Корпоративні норми і норми права
- •60 Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
- •62Структура норми права і норми-розпорядження
- •63 .Понятие та ознаки юридичних норм
- •65 Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визначеності та складом
- •66Спосіб викладення правових норм у правових актах.
- •67Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
- •68Принципи і функції правотворчості
- •69Стадії правотворчого процесу
- •71Види і форми правотворчості держави
- •72. Види правотворчості громадянського суспільства
- •74Правовий акт
- •§ 2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
- •§ 3. Види нормативно-правових актів
- •75. Поняття і ознаки закону
- •§ 5. Законодавчий процес
- •76Види законів
- •77Дія нормативно-правового акта в часі
- •Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
- •79Поняття л/дзаконного нормативно-правового акта.
- •81Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації
- •82Міжнародний договір
- •85Поняття і структура правової системи
- •86Публічне і приватне право
- •87Галузь права
- •88Інститут і підгалузь права
- •90Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
- •91Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
- •92Поняття та ознаки правовідносин
- •§ 2. Склад (структура) правовідносин
- •93Передумови виникнення правовідносини
- •94Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як основний юридичний зміст правовідносин
- •95. Суб'єкти правовідносин
- •§ Б. Правосуб'єктність фізичних осіб
- •§ 7. Правосуб'єктність юридичних осіб
- •96Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб'єктності
- •97Об'єкти правовідносин
- •98Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад
- •99Презумпції
- •100Об'єктивне юридичне право
- •1. Поняття об’єктивного юридичного права.
- •2. Функції права.
- •3. Основні принципи об'єктивного юридичного права.
- •102 Поняття правового статусу людини
- •2. Правове становище людини та громадянина
- •105Правовий статус народу
- •§ 3. Правовий статус держави
- •106Поняття і основні форми реалізації норм права
- •107Основні вимоги до правильного застосування норм права
- •§ 5. Поняття і ознаки акта застосування норм права
- •108Види актів застосування норм права
- •Поняття і ознаки правозастосування
- •109Основні стадії застосування норм права
- •110Прогалини в праві і способи їх усунення.
- •111Поняття тлумачення норм права
- •112Способи (методи) тлумачення норм права
- •113Види тлумачення норм права за суб'єктами
- •114Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
- •116Акт тлумачення норм права
- •117Поняття, ознаки і види правової поведінки
- •Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки
- •118Склад і види правомірної поведінки
- •118Склад і види правомірної поведінки
- •119Поняття і ознаки правопорушення
- •120Склад правопорушення
- •121Види правопорушень. Правопорушність
- •122Зловживання правом
- •125Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •126Принципи і функції юридичної відповідальності
- •127Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права
- •128. Поняття законності
- •§ 2. Принципи законності
- •§ 3. Вимоги законності
- •§ 4. Гарантії законності
- •129Поняття правопорядку
- •Функції та принципи правопорядку
- •§ 7. Державна дисципліна
- •131Поняття і структура правосвідомості
- •132Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності
- •§ 3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації
- •135Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури
- •136Правова культура суспільства
- •Правова культура особи
- •. Професійна правова культура
- •137Поняття, ознаки і функції правового виховання
- •138Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу
- •139Сфера, основні напрямки і межі правового регулювання
- •140Види, способи і типи правового регулювання
- •141Механізм правового регулювання
- •Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
- •142Стадії механізму правового регулювання
- •Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
- •146Поняття типу (сім'ї) правової системи
- •§ 3. Класифікація правових систем світу
- •147. Поняття романо-германського типу правової системи
- •§ 2. Формування романо-германського типу правової системи
- •148Поняття англо-американського типу правової системи
- •§ 2. Загальне право Англії
- •§ 3. Право справедливості
- •149Поняття змішаного типу правової системи
- •150Поняття релігійно-традиційного типу правової системи
53 Співвідношення права і політики
Право народжується раніше за політику - воно почало формуватися у період усвідомлення людиною своєї автономності, самоцінності; розвинулося в умовах соціальної диференціації суспільства на етапі розкладу первісного ладу, в результаті розвитку соціальних відносин під впливом різних суспільних явищ, зокрема й політичних. Соціальні стосунки з приводу задоволення потреб та інтересів людей, а не політика, спричинили виникнення права. Вплив політичних явищ відбувся тоді, коли великі соціальні групи (класи, народності) сформували власні особливі інтереси, які поступово набули політичної форми. Змістом цієї форми стало улаштування політичної (державної) влади. За завоювання політичної влади або участь у ній відбувалася запекла боротьба. Для її врегулювання та реалізації політичних завдань - внутрішніх (відносини між класами, етносами тощо) і зовнішніх (відносини між державними утвореннями, що складалися) - використовувалося право. Воно сприяло збереженню цілісності суспільства в його політичній формі. Політика, що виразно заявила про себе тоді, коли самоврядна публічна влада первісного суспільства переходила до влади вождя і його оточення ("вождіство"), котрі володарювали на певній ("власній") території, виявилася одним із чинників подальшого формування права, а не його витоком чи джерелом.
Політика зазвичай впливає на право опосередковано - через державу.
У різні періоди історії співвідношення політики (держави) і права було неоднаковим: а) домінування політики (держави) над правом (давні східні деспотії, європейські абсолютні монархії, азіатські і північно-африканські теократичні монархії, тоталітарні держави); б) пріоритет права над політикою, державою (з часів перших буржуазних революцій у Європі та Північній Америці до сучасності, XVII- XXI ст.). Цей період характеризується поступовим оформленням і набуттям практичної реалізації принципу верховенства права - офіційного закріплення юридичної рівності людей, формування громадянського суспільства, обмеження свавілля політичної влади правами людини, забезпечення прав і свобод людини, створення умов для володіння людською гідністю тощо.
Сферою сучасної політики є все, що пов'язане із завоюванням, утриманням, впливом на державну владу, взаємодією з нею. Держава як "головний політик" та найбільш досконалий інститут політичної організації суспільства перебуває у тісній взаємодії з правом як нормативним регулятором суспільних відносин, щоб узгоджувати політичні волі (інтереси) соціальних спільнот, впливати на перебіг політичних подій через нормативні акти та інші форми (джерела) права.
Політика впливає на право у такий спосіб:
1) опосередковує через діяльність законодавчих (парламент) та інших нормотворчих органів держави будь-які потреби й інтереси людей перед тим, як вони стануть правом;
2) реалізує міжнародну та національну політику держави прийняттям нормативних актів і договорів, які є формами вираження права;
3) фіксується у законодавстві у вигляді формально закріплених політичних прав, свобод і обов'язків, а також певних політичних вимог. Політичні вимоги стають правом лише тією мірою, якою вони закріплені в системі загальнообов'язкових норм, що охороняються державою.
Право впливає на політику такими способами:
1) є формою вираження політики (якщо політика здійснюється на основних засадах права) - закріплює в конституціях і конституційних законах політичний лад суспільства, механізм дії політичної системи (поділ влади; політичний плюралізм; статус партій, держави та інших суб'єктів політики тощо), процедури оволодіння політичною владою (виборче право); політичні права і свободи громадян (регулятор політики);
2) виступає своєрідним індикатором зрілості політики того чи іншого класу, народу (нації), держави - робить легітимними політичні рішення і органи державної влади, що забезпечує їм підтримку населення (зокрема не допускає протидії влади у разі прийняття непопулярних рішень) (пропагандист політики);
3) установлює межі певних міждержавних політичних відносин; визначає межі та можливості діяльності як опозиції, так і правлячих структур, перешкоджає використанню права на користь політичної кон'юнктури (обмежувач політики);
4) слугує гарантом реалізації певної (демократичної) державної політики - проводить її у життя, охороняє і захищає політичні права і свободи громадян, забезпечує механізм їх використання (гарант реалізації політики).
Як стратегія діяльності держави у сфері правового регулювання правова політика є особливою формою вираження державної політики. Вона спрямована на забезпечення нормального функціонування громадянського суспільства і його політичної системи, є способом узаконення, закріплення і здійснення політичного курсу країни, волі її офіційних лідерів і владних структур.
Отже, слід розмежовувати право і політику, не використовувати право в політичних цілях. Верховенство права, що закріплено в Конституції України як принцип життєдіяльності суспільства і держави, означає панування права, а не політики; вимагає проведення політичної діяльності через реалізацію права. Право є вищим щодо політичних норм та партійних директив, політики загалом. Актуально звучать сьогодні в Україні слова Еммануїла Канта: "Усій політиці слід схилити коліна перед правом". У демократичній державі легітимація офіційної політики передбачає її відповідність праву, а легалізація - закріплення у правовому законі.