http://ist-ros.ru/?p=305

 Боротьба народів Русі за незалежність у XIII ст

 Відлиги і РАДЯНСЬКА КУЛЬТУРА В КІНЦІ 50-х – 60-і рр

 ВІТЧИЗНЯНА КУЛЬТУРА В 1960-і – середина 1980-Х ГГ

 Велика Вітчизняна війна (1941-1945 гг.)

 Внутрішня політика 1860-1881 рр

 Внутрішня політика 1881-1894 рр

 Внутрішня політика 60-90-х рр.. XVIII ст. Освічений абсолютизм

 Внутрішня політика другої чверті XIX ст

 Внутрішня політика першій чверті XIX ст

 ГРОМАДСЬКЕ РУХ 60-90-х рр.. XIX В

 Громадський рух другій чверті XIX ст

 Громадсько-політичний розвиток СРСР у 1930-і рр

 Громадсько-політичний розвиток СРСР у середині 1950-х-початку 60-х рр

 Громадянська війна в Росії

 Давня Русь Х-початку ХІІ ст

 Державна роздробленість Стародавньої Русі (Х11-Х111 ст.)

 Економічна політика радянської держави періоду громадянської війни (1918-1920 рр.)

 Епоха палацових переворотів

 Епоха петровськіх перетворень

 Жовтнева революція і Внутрішня політика большевков в перші роки радянської влади

 Закріпачення селян у Росії

 Зовнішня політика 1825-1856 рр

 Зовнішня політика Радянської держави в 1917-1920-ті роки

 Зовнішня політика Росії в XVII ст

 Зовнішня політика Росії в першій чверті XVIII ст

 Зовнішня політика Росії другої половини XIX В

 Зовнішня політика Росії наприкінці XIX В.-1905 Г. Російсько-японська війна 1904-1905 ГГ

 Зовнішня політика Росії першої чверті XIX ст

 Зовнішня політика Росії У 1906-1914 ГГ

 Зовнішня політика Російської Федерації

 Зовнішня політика СРСР в роки перебудови

 Зовнішня політика СРСР наприкінці 1920-х-1930-і рр

 ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА СРСР у середині 50 – початку 60-х рр

 Зовнішня политка 60-90-х рр.. XVIII ст

 Культура Давньої Русі. (IX-перша третина ХІІІ ст.)

 Культура Росії другої половини ХIХ У

 Культура Росії першої половини ХIХ ст

 Лютнева революція в Росії

 Національна політика радянської держави

 Нова економічна політика (1921-1928) новий курс в економічній політиці більшовиків

 Об'єднання руських земель та освіта Московської держави (Х1У – поч. ХУ1 ст.)

 Освіта давньоруської держави

 Перша російської революції 1905-1907 рр

 ПОВСТАННЯ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ Є.І. ПУГАЧОВА (1773-1775 ГГ.)

 Політична боротьба в РКП (б) у 1920-і роки

 Походження та рання історія східного слов'янства

 Прийняття християнства і початок становлення російської православної цивілізації

 Розвиток вітчизняної культури Наприкінці 20 – Х – 30 – е ГГ

 Розвиток вітчизняної культури. У ПЕРІОД 1917 – СЕРЕДИНА 20-Х Гг

 Розвиток сільського господарства Росії наприкінці XIX-початку XX В

 Російська культура 60-90-х рр.. ХVIII століття

 Російська культура в кінці XV-XVI ст

 Російська культура в ХVII ст

 Російська культура першої половини ХVIII століття

 Російська культура середини XIII-XV вв

 Росія в 1991-2000 рр

 Росія в межреволюціонний період

 Росія в першій світовій війні У 1914-1916 ГГ

 РОССИЙСКАЯ КУЛЬТУРА НА ПОЧАТКУ ХХ У

 Рух декабристів

 Скасування кріпосного права

 Соціально-економічний розвиток Росії в XVII ст

 Соціально-економічний розвиток Росії в другій половині XVIII ст

 Соціально-економічний розвиток Росії в першій половині XIX ст

 Соціально-економічний розвиток Росії в першій половині XVI ст

 Соціально-економічний розвиток Росії наприкінці XIX-початку ХХ В. ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА ФІНАНСИ

 Соціально-економічний розвиток СРСР наприкінці 1920-х-30-і рр

 Соціально-економічний розвиток СРСР у 50-х – середині 60-х рр

 СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК У 1860-початку 1890-х ГГ

 Соціально-політична криза початку 1900-Х ГГ

 Соціально-політичний розвиток Росії в XVII ст

 Соціально-політичний розвиток Росії на початку ХVII ст. (Епоха Смути)

 Соціально-політичний розвиток россии у ХVI ст

 СРСР в роки перебудови (1985-1991 рр.)

 СРСР у другій половині 1940-х – початку 50-х рр

 СРСР у середині 1960-х – початку 80-х рр

 Столипінська аграрна реформа 1906-1917 рр

 Третьочервневої монархія у 1907-1914 гг Етапи Громадянської війни

3.1. Перший етап (жовтень 1917 – травень 1918 р.). У цей період збройні сутички носили локальний характер. Після жовтневого повстання на боротьбу з революцією піднявся генерал А.М. Каледін, слідом – повалений прем'єр А.Ф. Керенський, козачий генерал П.М. Краснов, на півдні Уралу – отаман А.І. Дутов. До кінця 1917 потужний осередок контрреволюції виник на півдні Росії. Тут проти нової влади виступила Центральна Рада України. На Дону була сформована Добровольча армія (верховний керівник – А. В. Алексєєв, головнокомандувач – Л. Г. Корнілов, після його загибелі – А. І. Денікін).

У березні-квітні 1918 р. відбулася висадка підрозділів англійських (у Мурманську), американських і японських (на Далекому Сході) військ.

Read the rest of this entry »

Розстановка політичних сил

2.1. Антибільшовицький табір. Збройне протистояння противників і прихильників радянської влади почалося з перших днів революції. До літа 1918 весь спектр політичних сил, що протистояли більшовикам, розділився на три основні табори:

- Відверто антирадянський, представлений коаліцією російської буржуазії, дворянства, російської політичної еліти при провідній ролі партії кадетів;

Read the rest of this entry »

Причини війни

1.1. Громадянська війна в Росії це збройна боротьба між різними групами населення, що мало у своїй основі глибокі соціальні, національні та політичні суперечності (Ю. А. Поляков), яка спочатку мала регіональний (локальний), а потім набула загальнонаціонального масштабу.

Особливістю Громадянської війни в Росії стала присутність на її території великої інтервенціоністською угруповання військ, яка зумовила затягування війни і намножуєш людські жертви.

Висновки

7.1. На 1917 р. військова програма була виконана, було налагоджено виробництво озброєнь, промисловість і сільське господарство в цілому забезпечували армію і мирне населення. У той же час зростала інфляція. Основною проблемою стала вузькість залізничної мережі, що призвело до нестачі боєприпасів і продовольства на фронті і в прифронтових районах.

7.2. Поразки російської армії 1915-1916 рр.. Загострили внутрішньополітичну ситуацію в країні. Розросталося страйковий рух, спалахували виступи селян, почалися заворушення в армії. Робота уряду була дезорганізована. У Думі склалося антиурядовий більшість що висунула гасло, формування уряду, відповідального перед парламентом.

Read the rest of this entry »

Розвиток соціально-політичної кризи

6.1. У перші місяці війни всі верстви суспільства підтримали уряд. Перед Зимовим палацом пройшла багатотисячна демонстрація на підтримку війни. Багатьох охопили антинімецькі настрої. Санкт-Петербург було перейменовано в Петроград. Робочі страйку практично припинилися (порівняйте: 1,5 млн. страйкарів у січні-липні 1914 р. І 35 тис. У серпні-грудні того ж року).

Політичні партії, у тому числі ліберали, виступили за війну до переможного кінця і проголосували в Думі за надання військових кредитів. Утрималися лише трудовики і соціал-демократи (більшовицькі депутати приєдналися до декларації меншовиків), які оголосили війну імперіалістичної, але прізнвшіе необхідність оборони країни. Але вже у вересні Ленін, нагадавши слова Маркса: у пролетаріату немає батьківщини, проголосив тезу про те, що поразка самодержавства і його армії у війні буде для робітників Росії меншим злом, ніж його перемога. Пораженство більшовиків відштовхнув від них робочі маси, арешт думської більшовицької фракції не викликав протестів робітників.

Read the rest of this entry »