Тема «САМОВИХОВАННЯ ТА САМООСВІТА СТУДЕНТІВ В ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ У ВНЗ»

План лекції:

1. Труднощі першого періоду навчання у внз. Тест “Якою є Ваша адаптивність”

2. Сутність та мотиви самоосвіти

3. Самовиховання в процесі навчання та самоосвіти

3.1.Самопізнання

3.2. Визначення мети самовиховання

3.3. Методи самовиховання

3.4. Насильницьке та ненасильницьке керування собою

Література:

1. Труднощі першого періоду навчання у внз.

У багатьох першокурсників виникає певна розгубленість, пов'язана з тим, що впродовж короткого проміжку часу вони двічі зазнали вели­кого перевантаження (випускні іспити в школі та екзаменаційні випро­бування при вступі у вуз), не тільки інтелектуального, а й емоційного. Тому до навчання багато хто з них приступає ослабленим. Процес адап­тації, тобто пристосування до нових умов, ускладнюється ще й боліс­ним переживанням розриву попередніх дружніх зв'язків, незвичним ха­рактером нових стосунків тощо. Як зазначають психологи, студенти, які вибрали вуз за покликанням, які мають професійну спрямованість, став­ляться до цих труднощів як до незначних, другорядних і з часом успіш­но долають їх. Ті ж студенти, які потрапили у вуз випадково, не мають конкретної професійної перспективи, навіть дрібні організаційні труд­нощі сприймають як велику невдачу, починають відчувати болісні сум­ніви у правильності зробленого вибору (місця навчання і професії).

Крім того, нещодавні школярі досить часто не вміють не тільки са­мостійно навчатися, а й оволодівати знаннями в процесі організовано-і о навчання у вищому закладі освіти. Хоч як це не дивно, але сучасна школа не дає одного з головних вмінь — вміння вчитись. В школі ми вивчаємо багато різних предметів, які дають загальні знання, але можуть ніколи нами не застосовуватись. А самої технології навчання школа, на жаль, поки що не дає. Система шкільного навчання побудована на за­учуванні (запам'ятовуванні і відтворенні) певного матеріалу. Причому, спочатку вчитель пояснює цей матеріал, потім перевіряє розуміння його учнем, а після цього учень доучує цей самий матеріал за підручником. Крім того, весь шкільний навчальний курс розбитий на невеличкі час­тинки теоретичного матеріалу, після вивчення якого (як правило, в ме­жах одного уроку) обов'язково йде його практичне закріплення.

У вищих закладах освіти навчання відбувається дещо інакше. Шкільні уроки, на яких і пояснювали, і повторювали, і відпрацьовували вміння та навички, і закріплювали певний навчальний матеріал, замінюються лекціями, семінарськими, практичними та лабораторними заняттями. А отже, й працювати доводиться зовсім інакше.

Тест “якою є ваша адаптивність”

Розгляньте кожне з наведених нижче тверджень і вирішіть, чи сто­суються вони вас. Залежно від вашого рішення, виберіть один із варі­антів відповідей («так» або «ні») і підрахуйте кількість позитивних відповідей. Залежно від цієї кількості ви зможете визначити рівень вашої адаптивності.

1. Я втомлююся, коли працюю.

2. Я не можу зосередитися на чомусь одному.

3. В мене виникає занепокоєння з будь-якого приводу.

4. Коли я щось роблю, в мене тремтять руки.

5. Я часто хвилююсь.

6. Мені нерідко сняться кошмари.

7. Я пітнію навіть у прохолодну погоду.

8. Я весь час відчуваю голод.

9. У мене часто болить шлунок.

10. Іноді через занепокоєння я страждаю безсонням.

11. Мене легко роздратувати.

12. Я більш чутливий, ніж інші.

13. Я часто чимось занепокоєний.

14. Шкода, що я не такий щасливий, як інші.

15. Я легко можу заплакати.

16. Я нервую, коли мені доводиться чекати.

17. Іноді я відчуваю себе таким щасливим, що не можу всидіти на місці.

18. Я пасую перед труднощами.

19. Іноді я відчуваю свою нікчемність.

20. Я сором 'язлива людина.

21. Я вважаю, в усьому для мене є труднощі.

22. Я завжди в напруженні.

23. Іноді я відчуваю себе розбитим.

24. Я уникаю труднощів.

Оцініть свої результати. Якщо відповідей «так»:

• не більше 3 — ви маєте високу адаптивність і порівняно легко змо­жете пристосуватись до нових умов навчання;

• від 4 до 10 — адаптивність середня, переступивши поріг вузу ви можете мати певні труднощі, негативний вплив яких зможете по­рівняно легко подолати, якщо налаштуєтеся на успіх;

• від 11 до 20 — адаптивність низька, зміна умов навчання може ви­кликати багато негативних емоцій, відчуття неможливості подола­ти труднощі, проте при наполегливій роботі над собою й терпінню ви маєте шанси їх подолати, тільки не замикайтеся в собі і поділіться своїми проблемами з друзями;

• понад 20 — адаптивність дуже низька, у вас може виникнути вра­ження, що неприємності набирають лавиноподібного вигляду, все в цьому світі спрямоване проти вас; не соромтеся звернутись за до­помогою до кваліфікованого фахівця-психолога або психотерапев­та (до речі, у так званих розвинених державах кожна особа, яка по­важає себе, вважає за честь мати власного психоаналітика); дуже ко­рисною буде для вас участь у соціально-психологічних тренінгах.