Економічне становище

5.1. Промисловість

5.1.1. Обсяг промислового виробництва в 1914-1916 рр.. виріс на 22%. До 1916 промисловість повністю перебудувалася, була виконана довоєнна програма з озброєння. Розвивалася як велике приватне і казенне, так і кооперативне і артільне виробництво, яке працювало на оборону.

Read the rest of this entry »

Ход військових дій

4.1. Перші настання 1914 Після поразки франко-англійських військ на кордоні Франції та швидкого просування німецьких військ до Парижу, Росія ще до завершення мобілізації початку, на прохання Франції, наступ у Східній Прусії і в Галичині.

4. 1.1.У Східній Пруссії наступали зі сходу – 1-а (під командуванням П. К. Ренненкампфа) і з півдня – 2-а (під командуванням О. В. Самсонова) російські армії в кінці серпня завдали ряд поразок нечисленної німецької угруповання. Після перекидання 2 корпусів з Франції та залучення резервних частин, Німеччина, використовуючи неузгодженість дій російських військ, оточила і розгромила 2-у армію генерала Самсонова, який покінчив самогубством. 1-а армія відступила.

Read the rest of this entry »

Початок війни

3.1. Привід для початку війни. 15 (28) червень 1914 мали відкритися провокаційні австро-угорських військові маневри Австро-Угорщини, спрямовані проти Сербії. Цього дня в Сараєві, столиці Боснії, сербом Гаврилом Принципом був убитий ерц-герцог Франц-Фердинанд, спадкоємець австрійського імператора. Австрія, звинувативши у вбивстві сербську націоналістичну організацію, вимагає введення військ у сусідню Сербію і допуску слідчих на її територію. За порадою Росії Сербія прийняла ультиматум, відкинувши лише австрійську окупацію, неприйнятну для сербського суверенітету. Незважаючи на звернення Росії до Австро-Угорщини та Німеччини, 15 (28) липня австрійська артилерія почала артилерійський обстріл столиці Сербії – Белград.

3.2. Оголошення війни. 30 (17) липня Росія оголосила загальну мобілізацію, сповістивши Берлін, що ці дії не носять антинімецьких характеру, але зайнявши жорстку позицію по відношенню до Австрії. Німеччина в ультимативній формі зажадала припинення мобілізації і, не отримавши відповіді, 19 липня (1 серпня за новим стилем) 1914 р. оголосила війну Росії.

Read the rest of this entry »

Підготовка

2.1. Реорганізація армії. У 1908-1913 рр.. в Росії було проведено ряд військових реформ. Зросла чисельність армії, збільшився термін служби, покращилася система бойової підготовки. Змінився офіцерський склад: було звільнено понад 2 тис. старших офіцерів, скасовано станові обмеження при прийомі в офіцерські училища. У підсумку армія за чисельністю стала дорівнювати арміям Німеччини та Австро-Угорщини. Але якісне її перетворення до 1914 р. ще не було завершено.

2.2. Зростання озброєнь. Військові витрати зросли за цей період в 3,7 рази, досягши 40% бюджету країни.

Read the rest of this entry »

Передумови і причини

1.1. Найбільше значення мали загострення протистояння великих держав перш за все, Англії та Німеччини, у світовому масштабі, що почалася боротьба за переділ світу, в тому числі, за перерозподіл колоній.

1.2. Розвиток суперечностей в окремих регіонах, сприймають країну – світовими лідерами в якості ключових точок у боротьбі за сфери впливу. Особливої гостроти досягла протиборство на Балканах Росії та її союзника Сербії Австро-Угорщини разом з союзною Болгарією.Вибухонебезпечність ситуації посилювалася тим, що тут свої інтереси переслідували також Англія, Німеччина, Франція та Італія. До 1914 р. Німеччина перетворилася на домінуючу військову державу балканського регіону, поставивши під контроль армію Османської імперії. Прагнення Росії до оволодіння чорноморськими протоками тепер блокувалося не лише Англією, але і німецько-турецьким військовим союзом.