- •1.Предмет теорії держави і права.
- •. Методологія теорії держави і права.
- •2.Функції теорії держави і права.
- •1.1Основні ознаки держави
- •Співвідношення суверенітету держави і суверенітету народу
- •Суверенітет нації і його співвідношення із суверенітетом держави
- •Співвідношення суверенітету нації (в етнічному розумінні) і суверенітету держави
- •Право нації на самовизначення не є тотожним праву нації на державний суверенітет
- •3.3Типологія держав
- •5.Загальне поняття форми держави.
- •Форма державного правління.
- •Принцип поділу державної влади та його реалізація в Україні
- •9.Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
- •10.. Функції держави
- •11.Форми і методи здійснення функцій держави.
- •12.Поняття політичної системи суспільства.
- •13. Типологія політичних систем
- •14. Політична система, громадянське суспільство і правова держава
- •Формування громадянського суспільства як важлива передумова побудови правової держави
- •Механізм Української держави
- •18.Теорія держави і права в системі суспільних наук
- •19.Методологія теорії держави і права.
- •20.Функції теорії держави і права.
- •Місце теорії держави і права серед інших юридичних наук.
- •21. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні
- •22Причини виникнення держави.
- •Загальні закономірності виникнення держави
- •23Основні теорії походження держави
- •24Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу
- •§ 4. Особливості виникнення держав у різних народів світу
- •25 Співвідношення держави і особистості
- •2.1 Рабовласницька держава
- •2.2 Феодальна держава
- •2.3 Буржуазне (капіталістичне) держава
- •2.4 Соціалістична держава
- •31 Принципи функціонування і розвитку сучасної політичної системи.
- •33Правові форми взаємовідносин держави і громадського об`єднання
- •34. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
- •§ 3. Принципи організації та діяльності державного апарату
- •§ 4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
- •35Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
- •36.Система «стримувань і противаг» органів законодавчої, виконавчої і судової влади
- •37.Загальне поняття форми держави.
- •38Форма державного правління.
- •39Основні види державного устрою.
- •40.Державний режим.
- •42 Подолання політичного відчуження
- •43 Громадянське суспільство і держава
- •44. Сутність народовладдя[ред. • ред. Код]
- •Форми народовладдя[ред. • ред. Код]
- •Народовладдя як сутність демократичної держави[ред. • ред. Код]
- •Примітки[ред. • ред. Код]
- •45Поняття і ознаки демократії
- •§ 2. Функції і принципи демократії
- •§ 3. Форми та інститути демократії
- •Демократія і самоврядування
- •46 Основні теорії демократії.
- •51 Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
- •53 Співвідношення права і політики
- •54 Сутність права
- •§ 9. Функції права
- •Цінність права
- •55§ 8. Принципи права
- •2. Основні принципи об'єктивного юридичного права
- •58.Соціальні норми та їхні види.
- •4. Ознаки права та його відмінність від інших соціальних норм.
- •Корпоративні норми і норми права
- •60 Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
- •62Структура норми права і норми-розпорядження
- •63 .Понятие та ознаки юридичних норм
- •65 Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визначеності та складом
- •66Спосіб викладення правових норм у правових актах.
- •67Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
- •68Принципи і функції правотворчості
- •69Стадії правотворчого процесу
- •71Види і форми правотворчості держави
- •72. Види правотворчості громадянського суспільства
- •74Правовий акт
- •§ 2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
- •§ 3. Види нормативно-правових актів
- •75. Поняття і ознаки закону
- •§ 5. Законодавчий процес
- •76Види законів
- •77Дія нормативно-правового акта в часі
- •Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
- •79Поняття л/дзаконного нормативно-правового акта.
- •81Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації
- •82Міжнародний договір
- •85Поняття і структура правової системи
- •86Публічне і приватне право
- •87Галузь права
- •88Інститут і підгалузь права
- •90Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
- •91Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
- •92Поняття та ознаки правовідносин
- •§ 2. Склад (структура) правовідносин
- •93Передумови виникнення правовідносини
- •94Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як основний юридичний зміст правовідносин
- •95. Суб'єкти правовідносин
- •§ Б. Правосуб'єктність фізичних осіб
- •§ 7. Правосуб'єктність юридичних осіб
- •96Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб'єктності
- •97Об'єкти правовідносин
- •98Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад
- •99Презумпції
- •100Об'єктивне юридичне право
- •1. Поняття об’єктивного юридичного права.
- •2. Функції права.
- •3. Основні принципи об'єктивного юридичного права.
- •102 Поняття правового статусу людини
- •2. Правове становище людини та громадянина
- •105Правовий статус народу
- •§ 3. Правовий статус держави
- •106Поняття і основні форми реалізації норм права
- •107Основні вимоги до правильного застосування норм права
- •§ 5. Поняття і ознаки акта застосування норм права
- •108Види актів застосування норм права
- •Поняття і ознаки правозастосування
- •109Основні стадії застосування норм права
- •110Прогалини в праві і способи їх усунення.
- •111Поняття тлумачення норм права
- •112Способи (методи) тлумачення норм права
- •113Види тлумачення норм права за суб'єктами
- •114Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
- •116Акт тлумачення норм права
- •117Поняття, ознаки і види правової поведінки
- •Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки
- •118Склад і види правомірної поведінки
- •118Склад і види правомірної поведінки
- •119Поняття і ознаки правопорушення
- •120Склад правопорушення
- •121Види правопорушень. Правопорушність
- •122Зловживання правом
- •125Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •126Принципи і функції юридичної відповідальності
- •127Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права
- •128. Поняття законності
- •§ 2. Принципи законності
- •§ 3. Вимоги законності
- •§ 4. Гарантії законності
- •129Поняття правопорядку
- •Функції та принципи правопорядку
- •§ 7. Державна дисципліна
- •131Поняття і структура правосвідомості
- •132Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності
- •§ 3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації
- •135Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури
- •136Правова культура суспільства
- •Правова культура особи
- •. Професійна правова культура
- •137Поняття, ознаки і функції правового виховання
- •138Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу
- •139Сфера, основні напрямки і межі правового регулювання
- •140Види, способи і типи правового регулювання
- •141Механізм правового регулювання
- •Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
- •142Стадії механізму правового регулювання
- •Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
- •146Поняття типу (сім'ї) правової системи
- •§ 3. Класифікація правових систем світу
- •147. Поняття романо-германського типу правової системи
- •§ 2. Формування романо-германського типу правової системи
- •148Поняття англо-американського типу правової системи
- •§ 2. Загальне право Англії
- •§ 3. Право справедливості
- •149Поняття змішаного типу правової системи
- •150Поняття релігійно-традиційного типу правової системи
66Спосіб викладення правових норм у правових актах.
Форми викладу правових норм у статтях нормативно-правових актів бувають наступні:
За повнотою викладу:
пряма — в одній статті вміщено всі обов'язкові елементи певної норми;
відсилкова — в одній статті вміщено не всі обов'язкові елементи норми або не всі фрагменти їхнього тексту, але подається відсилка до тих конкретних статтей даного або іншого нормативного акту, в яких знаходиться відсутня тут частина норми;
бланкетна — відсутня якась частина правової норми у статті нормативно-правового акту, проте відсилка робиться щодо конкретного нормативного акту, а не окремих статтей.
За рівнем узагальнення:
казуїстична — зміст норми розкривається індивідуалізованими поняттями, шляхом переліку певних фактів, випадків, ознак тощо;
абстрактна — зміст норми розкривається загальними поняттями
67Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
Правотворчість — це правова форма діяльності держави за участю громадянського суспільства (у передбачених законом випадках), пов'язана із встановленням (санкціонуванням), зміною, скасуванням юридичних норм. Правотворчість виражається у формуванні, систематизації, прийнятті та оприлюдненні нормативно-правових актів.
Головне призначення правотворчості — встановлення нових правових норм. Зміна і скасування застарілих правових норм сприяє затвердженню нових і, відтак, вони входять до його складу як допоміжні прояви правотворчості.
Ознаки правотворчості:
1) здійснюється державою безпосередньо або з її попереднього дозволу, а також громадянським суспільством (народом) і його суб'єктами;
2) полягає у створенні нових норм права або в зміні чи скасуванні чинних норм;
3) набуває завершення в письмовому акті-документі, який називається нормативно-правовим актом;
4) відбувається відповідно до правового регламенту, тобто процедури, яка встановлюється правовими нормами;
5) має конкретно-цільову і організаційну спрямованість. Правотворчість не можна зводити до законотворчості. Законотворчість є виключною монополією представницьких
вищих органів держави (в Україні — Верховної Ради) або народу (громадянського суспільства) у передбачених законом випадках.
>>>294>>>
Законотворчість — важлива складова частина правотворчості, яка закінчується прийняттям законів. Результат правотворчості — всі нормативно-правові акти: закони, укази, розпорядження, рішення та ін. Вони з'являються внаслідок складної діяльності вищих державних органів, органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації, комерційних і некомерційних організацій, трудових колективів.
Правотворчість — один з важливих напрямків функціонування громадянського суспільства і держави, одна з правових форм («оболонок») їх діяльності, її слід відрізняти від право-творення.
Правотворення — всі форми і засоби виникнення, розвитку та зміни права, у тому числі і правотворчість.
Правотворчість — поняття вужче, ніж правотворення, вона -частина правоутворення, його самостійна і вирішальна стадія (вищий рівень). Ініціативу, пропозицію про необхідність прийняття того чи іншого закону не можна вважати правотворчіс-тю, хоча з ініціативи може початися правотворчість. Обговорення проекту конституції населенням — це не правотворчість, але може призвести до неї.
Правотворчість починається тоді, коли прийнято державне рішення про підготовку проекту нормативно-правового акта, скажімо, закону. Головною відмінністю правотворчості від правотворення є те, що творчість права здійснюється державними органами або з їх санкції, дозволу.
Правотворчість --це насамперед форма владної-вольової діяльності держави, формального нормативного закріплення міри свободи і справедливості, яка включає дослідження, узагальнення і систематизацію типових конкретних правовідносин, котрі виникають у громадянському суспільстві, і спрямована на створення нормативно-правового акта.
Правотворення — форма виникнення і буття права в широкому правовому полі: до правотворчості, поруч із ним, у вигляді правотворчості, після правотворчості, у процесі реалізації права. Правотворення відбувається і поза правотворчості державою, у рамках громадянського суспільства — у правосвідомості, конкретних правовідносинах, правомірній поведінці, правових теоріях, судових прецедентах і т. ін. Правотворення живить правотворчість новими правовими ідеями, правилами поведінки, конкретними рішеннями, угодами, котрі досліджуються, узагальнюються, си-
>>>295>>>
стематизуються державою, а по тому формулюються в нормах права, зовнішньо виражених у нормативно-правових актах. Можна виділити такі рівні правотворення:
1) гносеологічний — відбиває процес виникнення і розвитку права у формі правосвідомості;
2) матеріальний — виражає формування права у вигляді конкретних правовідносин, правомірної поведінки;
3) інституційний — відбиває існування права як системи правових норм.
Останній рівень правотворення є рівнем правотворчості.