- •1.Предмет теорії держави і права.
- •. Методологія теорії держави і права.
- •2.Функції теорії держави і права.
- •1.1Основні ознаки держави
- •Співвідношення суверенітету держави і суверенітету народу
- •Суверенітет нації і його співвідношення із суверенітетом держави
- •Співвідношення суверенітету нації (в етнічному розумінні) і суверенітету держави
- •Право нації на самовизначення не є тотожним праву нації на державний суверенітет
- •3.3Типологія держав
- •5.Загальне поняття форми держави.
- •Форма державного правління.
- •Принцип поділу державної влади та його реалізація в Україні
- •9.Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
- •10.. Функції держави
- •11.Форми і методи здійснення функцій держави.
- •12.Поняття політичної системи суспільства.
- •13. Типологія політичних систем
- •14. Політична система, громадянське суспільство і правова держава
- •Формування громадянського суспільства як важлива передумова побудови правової держави
- •Механізм Української держави
- •18.Теорія держави і права в системі суспільних наук
- •19.Методологія теорії держави і права.
- •20.Функції теорії держави і права.
- •Місце теорії держави і права серед інших юридичних наук.
- •21. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні
- •22Причини виникнення держави.
- •Загальні закономірності виникнення держави
- •23Основні теорії походження держави
- •24Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу
- •§ 4. Особливості виникнення держав у різних народів світу
- •25 Співвідношення держави і особистості
- •2.1 Рабовласницька держава
- •2.2 Феодальна держава
- •2.3 Буржуазне (капіталістичне) держава
- •2.4 Соціалістична держава
- •31 Принципи функціонування і розвитку сучасної політичної системи.
- •33Правові форми взаємовідносин держави і громадського об`єднання
- •34. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
- •§ 3. Принципи організації та діяльності державного апарату
- •§ 4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
- •35Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
- •36.Система «стримувань і противаг» органів законодавчої, виконавчої і судової влади
- •37.Загальне поняття форми держави.
- •38Форма державного правління.
- •39Основні види державного устрою.
- •40.Державний режим.
- •42 Подолання політичного відчуження
- •43 Громадянське суспільство і держава
- •44. Сутність народовладдя[ред. • ред. Код]
- •Форми народовладдя[ред. • ред. Код]
- •Народовладдя як сутність демократичної держави[ред. • ред. Код]
- •Примітки[ред. • ред. Код]
- •45Поняття і ознаки демократії
- •§ 2. Функції і принципи демократії
- •§ 3. Форми та інститути демократії
- •Демократія і самоврядування
- •46 Основні теорії демократії.
- •51 Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
- •53 Співвідношення права і політики
- •54 Сутність права
- •§ 9. Функції права
- •Цінність права
- •55§ 8. Принципи права
- •2. Основні принципи об'єктивного юридичного права
- •58.Соціальні норми та їхні види.
- •4. Ознаки права та його відмінність від інших соціальних норм.
- •Корпоративні норми і норми права
- •60 Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
- •62Структура норми права і норми-розпорядження
- •63 .Понятие та ознаки юридичних норм
- •65 Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визначеності та складом
- •66Спосіб викладення правових норм у правових актах.
- •67Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
- •68Принципи і функції правотворчості
- •69Стадії правотворчого процесу
- •71Види і форми правотворчості держави
- •72. Види правотворчості громадянського суспільства
- •74Правовий акт
- •§ 2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
- •§ 3. Види нормативно-правових актів
- •75. Поняття і ознаки закону
- •§ 5. Законодавчий процес
- •76Види законів
- •77Дія нормативно-правового акта в часі
- •Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
- •79Поняття л/дзаконного нормативно-правового акта.
- •81Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації
- •82Міжнародний договір
- •85Поняття і структура правової системи
- •86Публічне і приватне право
- •87Галузь права
- •88Інститут і підгалузь права
- •90Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
- •91Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
- •92Поняття та ознаки правовідносин
- •§ 2. Склад (структура) правовідносин
- •93Передумови виникнення правовідносини
- •94Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як основний юридичний зміст правовідносин
- •95. Суб'єкти правовідносин
- •§ Б. Правосуб'єктність фізичних осіб
- •§ 7. Правосуб'єктність юридичних осіб
- •96Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб'єктності
- •97Об'єкти правовідносин
- •98Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад
- •99Презумпції
- •100Об'єктивне юридичне право
- •1. Поняття об’єктивного юридичного права.
- •2. Функції права.
- •3. Основні принципи об'єктивного юридичного права.
- •102 Поняття правового статусу людини
- •2. Правове становище людини та громадянина
- •105Правовий статус народу
- •§ 3. Правовий статус держави
- •106Поняття і основні форми реалізації норм права
- •107Основні вимоги до правильного застосування норм права
- •§ 5. Поняття і ознаки акта застосування норм права
- •108Види актів застосування норм права
- •Поняття і ознаки правозастосування
- •109Основні стадії застосування норм права
- •110Прогалини в праві і способи їх усунення.
- •111Поняття тлумачення норм права
- •112Способи (методи) тлумачення норм права
- •113Види тлумачення норм права за суб'єктами
- •114Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
- •116Акт тлумачення норм права
- •117Поняття, ознаки і види правової поведінки
- •Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки
- •118Склад і види правомірної поведінки
- •118Склад і види правомірної поведінки
- •119Поняття і ознаки правопорушення
- •120Склад правопорушення
- •121Види правопорушень. Правопорушність
- •122Зловживання правом
- •125Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •126Принципи і функції юридичної відповідальності
- •127Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права
- •128. Поняття законності
- •§ 2. Принципи законності
- •§ 3. Вимоги законності
- •§ 4. Гарантії законності
- •129Поняття правопорядку
- •Функції та принципи правопорядку
- •§ 7. Державна дисципліна
- •131Поняття і структура правосвідомості
- •132Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності
- •§ 3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації
- •135Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури
- •136Правова культура суспільства
- •Правова культура особи
- •. Професійна правова культура
- •137Поняття, ознаки і функції правового виховання
- •138Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу
- •139Сфера, основні напрямки і межі правового регулювання
- •140Види, способи і типи правового регулювання
- •141Механізм правового регулювання
- •Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
- •142Стадії механізму правового регулювання
- •Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
- •146Поняття типу (сім'ї) правової системи
- •§ 3. Класифікація правових систем світу
- •147. Поняття романо-германського типу правової системи
- •§ 2. Формування романо-германського типу правової системи
- •148Поняття англо-американського типу правової системи
- •§ 2. Загальне право Англії
- •§ 3. Право справедливості
- •149Поняття змішаного типу правової системи
- •150Поняття релігійно-традиційного типу правової системи
2.1 Рабовласницька держава
Першим типом держави в теорії формаційного підходу є рабовласницька держава. Це один з типів експлуататорської держави, що є знаряддям класу рабовласників, і призначення якого полягає у захисті їхніх інтересів і прав.
Держави рабовласницького типу виникли пізніше ранньосхідних держав у результаті появи приватної власності, майнового розшарування, розколу суспільства на класи. Найбільш класичні рабовласницькі держави були створені в Греції (VIII-VI ст. До н.е.) і в Римі (VI ст. До н.е.).
Економічний базис рабовласницькі держави становила власність рабовласників не тільки на знаряддя і засоби виробництва, але і на працівників - рабів. Головні творці матеріальних благ - раби не мали статуск суб'єктів права, а були, як будь-які речі, об'єктом права та експлуатації. Вони були зобов'язані працювати, не маючи права на життя. Їхня праця забезпечувався головним чином позаекономічних примусом.
Основні класи рабовласницького суспільства - рабовласники і раби. Крім них існували соціальні прошарки - ремісники, дрібні землероби. Вони вважалися вільними, але незаможними і експлуатувалися рабовласниками. Між рабами і рабовласниками виникали гострі соціальні протиріччя. Раби вели боротьбу то у вигляді прихованого, пасивного вибухобезпечного опору, то у формі відкритих виступів - повстань (повстання рабів у Сицилії у II ст. до н.е.., Повстання Спартака в 1 в. До н.е., ін ).
За марксистської теорії право держави визначається його соціальним призначенням і класової сутністю. Право рабовласницької держави захищає інтереси виключно класу рабовласників і їх приватній власності.
Рабовласницьке держава була класовою, була за своєю сутністю знаряддям диктатури рабовласників. Класова сутність держави виражалася в його функціях.
До внутрішніх функцій відносяться:
1) охорона приватної власності рабовласників і створення умов для експлуатації рабів і незаможних вільних;
2) придушення опору рабів і незаможних вільних методами жорстокого насильства, нерідко просто для залякування і профілактики;
3) ідеологічну дію з метою підтримання порядку.
Загальносоціальні функції держава здійснювала в тій мірі, в котрій вони відповідали інтересам пануючого класу.[13;150]
У зовнішній сфері рабовласницьке держава виконувала функції оборони своєї території і мирних зв'язків з іншими державами, функцію захоплення чужих територій і функцію управління завойованими територіями. Всі ці функції були прерогативою порівняно простого державного апарату, найважливішу роль у якому відігравала армія. Вона приймала участь у здійсненні і зовнішніх, і внутрішніх функцій. Частинами державного апарату також виступали поліція, суди, адміністративно-чиновницькі органи.
Формою організації рабовласницької державної влади були унітарні монархії і республіки. Монархія, наприклад, існувала в Стародавньому Римі. Рабовласницька республіканська форма правління була двох видів. Перший - демократична республіка (Афіни), де у виборах вищих органів держави брало участь все вільне населення. Другий вид - аристократична республіка (Спарта і ін). Тут у виборах вищих органів державної влади брали участь представники великої військово-земельної аристократії.
Пройшовши період становлення і розвитку, рабовласницька держава вступила в смугу занепаду і зживала себе. Їй на зміну прийшла феодальне держава.