9.25. Стопорні пристрої:
г) Підшипники встановлені за схемою 4 - врозтяж (див. рис. 9.19, 9.20). У розроблювальних проектах за цією схемою встановлені підшипники швидкохідного вала конічних редукторів . Регулювання підшипників роблять осьовим переміщенням внутрішнього кільця підшипника, суміжного з вихідним кінцем вала, за допомогою круглої шліцевої гайки. Після створення в підшипниках необхідного зазору гайку стопорять багатолапчастою шайбою.
9.4. Конструювання корпуса редуктора
Корпус редуктора служить для розміщення і координації деталей передачі, захисту їх від забруднення, організації системи змащення, а також сприйняття сил, що виникають у зачепленні редукторної пари, підшипниках, відкритої передачі. Найпоширеніший спосіб виготовлення корпусів - лиття із сірого чавуну (наприклад, СЧ15).
У проектованих одноступінчастих редукторах прийнята в основному конструкція рознімного корпуса, що складає із кришки і основи . Корпуса вертикальних циліндричних редукторів мають в окремих випадках два рознімання , що визначає ще одну частину корпуса - середню.
Корпуса черв'ячних редукторів з міжосьовою відстанню аw≤140мм виготовляють нероз'ємними .
Незважаючи на розмаїтість форм корпусів, вони мають однакові конструктивні елементи - підшипникові бобишкі, фланці, ребра, з'єднані стінками в єдине ціле - і їхнє конструювання підкоряється деяким загальним правилам.
161
На рис. 9.26...9.31 дані різні конструкції корпусів циліндричних, конічних і черв'ячного одноступінчастих, редукторів із вказівкою загальних конструктивних елементів, опис і визначення розмірів яких робиться в послідовності їхнього розгляду.
1. Форма корпуса. Визначається в основному технологічними, експлуатаційними і естетичними умовами з урахуванням його міцності й твердості. Цим вимогам задовольняють корпуса прямокутної форми, із гладкими зовнішніми стінками без виступаючих конструктивних елементів; підшипникові бобишкі і ребра усередині; стяжні болти тільки по поздовжній стороні корпуса в нішах; кришки підшипникових вузлів переважно врізні; фундаментні лапи не виступають за габарити корпуса (див. рисунки типових конструкцій редукторів в атласі і приклад). Пропоновані форми корпусів не єдині. Якщо буде потреба можна створювати інші конструкції.
а) Габаритні (зовнішні) розміри корпуса. Визначаються розмірами розташованої в корпусі редукторної пари і кінематичною схемою редуктора. При цьому вертикальні стінки редуктора перпендикулярні основі, верхня площина кришки корпуса паралельна основі — редукторна пара вписується в паралелепіпед (рис. 9.33). Тому конструювання редукторної пари, валів і підшипникових вузлів, проектні розміри яких попередньо визначені в ескізному проекті , виконується у взаємозв'язку з конструюванням корпуса.
б) Товщина стінок корпуса і ребер жорсткості. У проектованих малонавантажених редукторах (Т2≤500 Нм) з поліпшеними передачами товщини стінок кришки і основи корпуса приймаються однаковими:
δ = 1,124
Т2 ³ 6 мм,
де Т2 — обертаючий момент на тихохідному валу, Нм .
Внутрішній контур стінок корпуса окреслюється по всьому периметрі корпуса з урахуванням зазорів х и в між контуром і обертовими деталями .
Рис. 9.26. Корпус циліндричного одноступінчастого горизонтального редуктора
Рис. 9.27. Підшипникова бобишка циліндричного горизонтального редуктора
163
Рис. 9.28. Корпус конічного горизонтального одноступінчастого редуктора
Рис. 9.29. Корпус черв'ячного одноступінчастого редуктора з нижнім розташуванням черв'яка
164
Рис. 9.30. Корпус черв'ячного одноступінчастого редуктора з верхнім розташуванням черв'яка
Рис. 9.31. Монолітний корпус черв'ячного одноступінчастого редуктора з нижнім розташуванням черв'яка
165
Рис. 9.32. Форми корпусів деяких одноступінчастих редукторів: а циліндричний горизонтальний; б — циліндричний вертикальний із двома розніманнями; в конічний з вертикальним швидкохідним валом; черв'ячні з розташуванням черв'яка: г-— верхнім; д — бічним
Рис. 9.33. Габаритні розміри корпуса одноступінчастого редуктора: а - циліндричного. б - конічного; в - черв'ячного
166
2. Фланцеві з'єднання. Фланці призначені для з'єднання корпусних деталей редуктора. У корпусах проектованих одноступінчастих редукторів конструюють п'ять фланців: 1 — фундаментний підстави корпуса; 2 — підшипникової бобишкі основи і кришки корпуса; 3 — сполучний онови і кришки корпуса; 4 — кришки підшипникового вузла; 5 — кришки оглядового люка (див. рис. 9.26...9.31).
Конструктивні елементи фланця* [ К-Ширина; С-координата осі отвору під гвинт (болт); D0 і b0 діаметр і висота опорної поверхні під головку гвинта (болта); d0 діаметр отвору під гвинт (болт)] вибирають залежно від діаметра d відповідного кріпильного гвинта (болта) з табл. 9.9. Діаметр d гвинта (болта) визначається залежно від значення головного геометричного параметра редуктора по табл. 9.8. Висота фланця А, кількість гвинтів (болтів) n і відстань
|
між ними L визначають залежно від призначення фланця (див. |
нижче). |
|
|
Діаметр а гвинтів (болтів) фланців, |
мм |
Таблиця 9.8. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Головний геометричний |
d1 |
d2 |
d3 |
|
d4 |
|
d5 |
|
параметр |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
100≤aw(de2)<160 |
М14 |
М12 |
М10 |
по табл. |
9.11 |
М6 |
|
160≤aw(de2)<250 |
М16 |
MI4 |
М12 |
М6 |
|
|
|
|
Примітки: 1. Фундаментний фланець редуктора 1 кріпиться до рами (плиті) болтами із шестигранною головкою або шпильками діаметром стрижня d1 .
2.Фланці підшипникової бобишкі кришки і основи корпуса 2 з'єднуються гвинтами
діаметром стрижня d2 із циліндричною головкою і шестигранним поглибленням під ключ. Також з'єднуються фланці 3 кришки і основи корпуса на поздовжніх довгих сторонах редуктора, об'єднані із фланцями 2.
3.Торцеві кришки підшипникових вузлів кріпляться до фланця 4 гвинтами діаметром стрижня d4 із циліндричною головкою і шестигранним поглибленням під ключ .
4.Кришка оглядового люка кріпиться до фланця 5 різними гвинтами зі шліцом під викрутку діаметром стрижня d5 .
|
|
|
|
Конструктивні елементи фланців, |
мм |
|
Таблиця |
9.9. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Елемент |
|
|
|
|
|
Діаметр гвинта (болта) d |
|
|
|
|
|
|
М6 |
|
|
М8 |
М10 |
|
М12 |
М14 |
М16 |
фланця |
|
|
|
гвинт |
болт |
гвинт |
болт |
гвинт |
болт |
гвинт |
болт |
гвинт |
болт |
гвинт |
болт |
К |
13 |
|
16 |
|
18 |
|
22 |
22 |
|
27 |
|
26 |
|
32 |
31 |
|
38 |
35 |
|
43 |
С |
6 |
|
7 |
|
9 |
|
10 |
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
16 |
|
17 |
18 |
|
19 |
D0 |
11 |
|
— |
|
15 |
|
18 |
18 |
|
20 |
|
20 |
|
24 |
24 |
|
26 |
26 |
|
30 |
b0 |
8 |
|
— |
|
11 |
|
— |
13 |
|
— |
16 |
|
— |
18 |
|
— |
21 |
|
— |
d0 |
7 |
|
|
|
9 |
|
11 |
|
|
14 |
|
16 |
18 |
|
Примітка. |
Розмір |
b0 для |
головок |
болтів (гайок) |
установлюється конструктивно. |
|
а) Фундаментний фланець підстави корпуса (див. рис. 9.34...9.37). Призначений для кріплення редуктора до фундаментної рами (плиті). Опорна поверхня фланця виконується у вигляді двох довгих паралельно розташованих або чотирьох невеликих платиків (рис. 9.34). Місця кріплення розташовують на можливо більшому (але в межах корпуса) відстані друг від друга L1. Довжина опорної поверхні платиків L = L1 + b1; ширина
b1 = 2,4 d01+1,5δ; висота h =(2,3...2,4)δ. Проектовані редуктори кріпляться до рами (плиті) чотирма болтами (шпильками), розташованими в нішах корпуса. Розміри ніш дані на рис. 9.35, 9.36; висота ніш h01 =(2,0...2,5) d1 при кріпленні шпильками, h0l = 2,5(d1 + δ)— болтами. Форма ніші (кутова або бічна) визначається розмірами, формою корпуса і розташуванням місць кріплення (.
По можливості корпус кріпиться до рами (плиті) болтами знизу (рис. 9.37), що виключає необхідність конструювання ніші.
б) Фланець підшипникової бобишки кришки і основи корпуса (рис. 9.38). Призначений для з'єднання кришки і основи рознімних корпусів. Фланець розташований у місці установки стяжних підшипникових болтів (гвинтів) (див. рис., 9.26...9.30) на поздовжніх довгих сторонах корпуса: у кришці — назовні від її стінки, у основі — усередину від стінки.
Таблиця 9.10.
Кількість підшипникових (стяжних) гвинтів
Редуктор |
|
Циліндричний |
|
Конічний |
Черв'ячний |
|
вертикальний |
горизонтальний |
вертикальний |
горизонтальний |
n2 на |
|
|
|
|
|
|
|
одну |
2 |
|
3 |
2 |
|
3 |
2 |
сторону |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
корпуса |
|
|
|
|
|
|
|
Підшипникові стяжні гвинти ставлять ближче до отвору під підшипник на відстані L2 друг від друга так, щоб відстань між стінками отворів діаметром d02 і d4 (при установці торцевої кришки підшипникового вузла) було не менш 3...5 мм (див. рис. 9.27; 9.29); при установці врізної кришки ця відстань витримується між стінками отвору діаметром d02 і отвору діаметром D0 під виступ кришки (см. рис. 9.26; 9.28; 9.30).
Висота фланця h2 визначається графічно виходячи з умов розміщення головки гвинта на плоскій опорній поверхні підшипникової бобишкі. У циліндричному
горизонтальному редукторі (див. рис. 9.26; 9.27) гвинт, розташований |
між |
отворами під підшипники, поміщають в середені між цими отворами. |
При |
цьому зовнішні торці підшипникових бобишек, розташовані на зовнішніх бічних стінках редуктора, для зручності обробки виконують в одній площині.
Рис. 9.34. Розташування опорних платиків фундаментного фланця
Рис. 9.35. Кутова ніша фундаментного фланця
169
Рис. 9.36. Бічна ніша фундаментного фланця
Рис. 9.37. Варіант кріплення фундаментного фланця
170
